Вирок № 39355760, 23.12.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/10023/13-к

Провадження №1-кп/635/482/2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді О.М. Пілюгіної

за участі секретаря Бабенко І.К.

сторона обвинувачення прокурор Задніпровський О.О.

потерпілий ОСОБА_1

сторона захисту обвинувачений ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження № 12013220430003090 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Страсне Лозівського району Харківської області, громадянина України, який має середню освіту, не працює, одружений, має малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

УСТАНОВИВ:

Суд вважає доведеним, що 15 червня 2013 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем "ІЖ-21251", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому рухався по вулиці Луначарського міста Мерефи Харківського району Харківської області у напрямку автодороги «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» зі швидкістю 55 км/год, поблизу будинку № 95 по вулиці Луначарського міста Мерефи Харківського району Харківської області ОСОБА_2 проявив неуважність, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан свого транспортного засобу при виникненні перешкоди для свого руху у вигляді автомобіля, який був припаркований на лівому узбіччі по ходу його руху, не прийняв негайних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки свого транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, не переконався у безпеці свого маневру і не гальмуючи, намагався об'їхати перешкоду справа, але не впорався з керуванням та допустив занос свого автомобіля - вправо, через свою проїзну частину та його подальше зіткнення з перешкодою - деревом, розташованим на правому узбіччі, внаслідок чого пасажир його автомобіля ОСОБА_1, отримав тяжкі тілесні ушкодження, а саме закриту травму грудної клітини, закритий осколковий внутрішньо-суглобовий перелом верхньої третини великогомілкової кістки з ускладненнями.

ОСОБА_2 порушив вимоги п.1.5; 2.3; 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яким:

п.1.5 - «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків...»;

п. 2.3 - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки) користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі..»;

п. 12.3 - «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Порушення правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходяться у причинному зв'язку з подією та наслідками, які наступили.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, визнав цивільний позов заявлений до нього, висловив щире каяття, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення дав пояснення, так як це зазначено у вироку, тому суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого, оголошенням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, при цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною і роз'яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні підсудному покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання суд не вбачає.

Суд, також враховує особу винного, який на психоневрологічному та наркологічному обліку не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується добре, одружений, виховує малолітню дочку, раніше не судимий, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується, як тяжкий, тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, однак враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у вчиненні злочину, мають місце обставини, що пом'якшують покарання, а потерпілий у судовому засіданні підтвердив усунення обвинуваченим заподіяної шкоди та відсутність до нього претензій, в тому числі матеріального характеру, тому не подавав цивільний позов, суд приходить до висновку що обвинуваченого можливо на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, без покладення на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов прокурора Харківської міжрайонної прокуратури Задніпровського О.О. в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікаря - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі та в рахунок відшкодування витрат на лікування стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету Харківської області суму витрат у розмірі 10965,38 гривень.

Процесуальні витрати, речові докази, по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 373-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного цим вироком, якщо ОСОБА_2 протягом іспитового строку у 2 (два) роки не вчинить нового злочину.

Цивільний позов прокурора Харківської міжрайонної прокуратури Задніпровського О.О. в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікаря - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» задовольнити в повному обсязі та в рахунок відшкодування витрат на лікування стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету Харківської області (р/р 31412544700002 у ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код 37999649) суму витрат у розмірі 10965 (десять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) гривень 38 копійок.

Вирок суду першої набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Апеляція на вирок суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Суддя О.М. Пілюгіна