Рішення № 3935541, 09.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/276

09.06.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1»

до

Закритого акціонерного товариства «Планета-Буд»

про

стягнення 93 136, 76 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Дмітрієва В.В. –представник за довіреністю № 29 від 18.02.2009 року;

Від відповідача:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Планета-Буд»про стягнення суми основного боргу у розмірі 55 351, 97 грн., збитків від інфляції у сумі 18 430, 87 грн., 3% річних у розмірі 2 306, 57 грн. та пені у сумі 17 047, 34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.05.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.05.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 25.05.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 28.04.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Також, у позовній заяві позивач просить суд забезпечити фіксування судового процесу технічними засобами.

Згідно із ч. 7 ст. 81-1 ГПК України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом задоволено клопотання представника відповідача про здійснення технічної фіксації судового процесу.

Крім того, позивач разом з позовною заявою з метою забезпечення позову просить суд накласти арешт на майно та кошти відповідача, які знаходяться на його рахунках.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наведених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.

Позивачем у поданій заяві не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене.

За вказаних обставин подана заява про забезпечення позову судом відхилена.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 року розгляд справи відкладено до 09.06.2009 року.

Позивач у судове засідання 09.06.2009 року з’явився, підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов’язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.

У судове засідання 09.06.2009 року представник відповідача не з’явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

09.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1»(надалі - субпідрядник) та Закритим акціонерним товариством «Планета-Буд»(надалі - замовник) був укладений договір субпідряду № 26-07 (надалі - Договір), за яким субпідрядник зобов’язується за завданням замовника на свій ризик, власними і залученими силами виконати роботи по улаштуванню монолітних залізобетонних конструкцій (стін, колон, перекриттів) відповідно до проектно-кошторисної документації, умов договору, технічних умов на об’єкті: житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченко, 27, і передати їх замовнику у встановлений договором строк, а замовник зобов’язується надати субпідряднику фронт робіт, проектну документацію, прийняти виконані роботи та повністю оплатити їх у порядку та розмірах, передбачених договором.

Відповідно до п. 7.1 Договору приймання-передача робіт здійснюється відповідно до чинного порядку і оформлюється актами приймання виконаних підрядних робіт щомісячно та актом приймання-здачі робіт по закінченню всіх робіт відповідно до предмету договору.

Згідно із п. 8.2.1. Договору субпідрядник щомісячно надає замовнику акти приймання виконаних підрядних робіт та акти приймання-передачі матеріалів до 25 (двадцять п’ятого) числа звітного місяця.

На виконання зазначеного пункту договору сторони 31.10.2007 року підписали та скріпили печатками акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року та довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за жовтень 2007 року на суму 56 481, 60 грн.

Пунктом 8.2.6 Договору субпідрядник компенсує замовнику витрати, пов’язані з виконанням ген послуг, у розмірі 2% від вартості виконаних робіт.

Таким чином, з відрахуванням розміру генпідрядних послуг сума виконаних робіт становить 55 351, 97 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 8.2.3 Договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником щомісячно на підставі актів приймання підрядних робіт на протязі 5 (п’яти) банківських днів від дати їх підписання сторонами у розмірі 90% від вартості робіт.

Відповідно до п. 8.2.4 Договору з моменту оплати 90% від вартості виконаних робіт за договором, замовник припиняє оплату виконаних робіт до моменту прийняття всього обсягу робіт згідно розділу 7 Договору та підписання акту приймання-здачі робіт.

Остаточні розрахунки за виконані роботи по Договору проводяться замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати прийняття робіт згідно розділу 7 Договору та підписання акту приймання-здачі робіт на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт по всьому обсягу робіт (8.2.5 Договору).

В ході розгляду справи позивачем не було надано доказів виконання всього обсягу робіт передбачених Договором, а саме акту приймання-здачі робіт по закінченню всіх робіт на загальну суму 1 446 000, 00 грн.

Згідно із п. 15.1 Договору договір набирає чинність з дати його підписання і діє до 31 березня 2008 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов’язань сторін за договором.

Враховуючи те, що сторони не надали докази розірвання договору № 26-07 від 09.10.2007 року та те, що позивачем не було надано доказів повного виконання робіт, суд приходить до висновку, що підлягає стягненню з відповідача згідно п. 8.2.3 Договору вартість робіт у розмірі 90 %.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості підлягає частковому задоволенню у сумі 49 816, 77 грн. (56 481, 60 грн. –2% ген послуг –10%).

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 18 430, 87 грн. та 3% річних у розмірі 2 306, 57 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватися за виконані роботи протягом 5 банківських днів від дати підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.

Оскільки, акт був підписаний 31.10.2007 року, тому відповідач повинен був здійснити розрахунок у строк до 07.11.2007 року, а отже 3% річних та збитки від інфляції повинні нараховуватися починаючи з 08.11.2007 року.

Розрахунок 3% річних:

49 816, 77 грн. (заборгованість) * 3% * 54 (з 08.11.2007 року по 31.12.2007 року) /365 = 221, 10 грн.

49 816, 77 грн. (заборгованість) * 3% * 366 (з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року) /366 = 1 494, 50 грн.

49 816, 77 грн. (заборгованість) * 3% * 86 (з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року) /365 = 352, 13 грн.

Отже, за перерахунком суду 3% річних становлять 2 067, 73 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір втрат від інфляції становить:

49 816, 77 грн. (заборгованість) * 102,2% * 102,1% * 122,3% * 102,9% * 101,5% - 49 816, 77 грн. = 16 582, 01 грн.

Таким чином, за перерахунком суду збитки від інфляції становлять 16 582, 01 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17 047, 34 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 11.4 Договору сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати робіт, передбаченого п. 8.2.5 Договору, замовник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості простроченого платежу за кожний день затримки.

Згідно із п. 8.2.5 Договору остаточні розрахунки за виконані роботи по Договору проводяться замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати прийняття робіт згідно розділу 7 Договору та підписання акту приймання-здачі робіт на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт по всьому обсягу робіт.

Отже, сторони в Договорі передбачили відповідальність у вигляді пені тільки за прострочення здійснення остаточних розрахунків. Як було встановлено судом, позивач роботи у повному обсязі передбачених Договором не виконав, а тому строк остаточної оплати для відповідач не настав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 17 047, 34 грн. не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 684, 64 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 86, 74 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Планета - буд»(04071, м. Київ, вул. Констянтинівська, 32-Б; код ЄДРПОУ 25638927) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1»(01133, м. Київ, бул. Лихачова, 1/27; код ЄДРПОУ 33786281) заборгованість у розмірі 49 816 (сорок дев’ять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 77 коп., 3% річних у сумі 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 73 коп., збитки від інфляції у розмірі 16 582 (шістнадцять тисяч п’ятсот вісімдесят дві) грн. 01 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 64 коп., та 86 (вісімдесят шість) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

Дідиченко М.А.

Дата підписання 16.06.2009 року