Рішення № 3935516, 15.06.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"15" червня 2009 р.

справа № 5020-5/206

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримсевстіл” (99053 м. Севастополь, вул. Краснодонців, 38)

до Дочірнього підприємства „Арка” Закритого акціонерного товариства „Югрибстрой” (99014 м. Севастополь, Камишовське шосе, 14)

про стягнення заборгованості в розмірі 28845,32 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач –Гігін О.В., довіреність № 01/0509-с від 05.01.2009;

Відповідач - не з’явився,

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Кримсевстіл”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства „Арка” Закритого акціонерного товариства „Югрибстрой”, про стягнення заборгованості в розмірі 28845,32 грн., з яких: 23994,80 грн. –основний борг, 303,45 грн. –3% річних, 2123,50 грн. –збитки від інфляції, 2427,57 грн. –пеня.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого товару.

Позивач також звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Підстав для забезпечення позову суд не вбачає, так як позивач недотримався вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з’являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві та довідки Управління статистики.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткової накладній № 0310/3 від 03.10.2008 (а.с.7) позивач поставив відповідачеві металопрокат на суму 27494,40 грн.

Відповідачем поставлена продукція була сплачена частково на суму 3500,00 грн.

Зобов’язання по поставці товару позивачем виконувались належним чином, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 23994,80 грн., крім того, сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Також, позивач просить стягнути суму заборгованості з урахуванням пені в розмірі 2427,57 грн.

Дану вимогу позивача суд вважає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, стягнення пені повинно здійснювати тільки у разі невиконання боржником своїх зобов’язань за договором. Позивач просить стягнути з відповідача суму пені, яка нарахована не по договору, тому у нього немає права на стягнення пені, у зв’язку з чим суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача суми пені.

Суму основного боргу позивач просить стягнути урахуванням збитків від інфляції та 3% річних.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає 303,45 грн., збитків від інфляції –2123,50 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 26421,35 грн., з яких: 23994,80 грн. –основний борг, 303,45 грн. –3% річних, 2123,50 грн. –збитки від інфляції.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 264,21 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 108,07 грн. покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Арка” Закритого акціонерного товариства „Югрибстрой” (99014 м. Севастополь, Камишовське шосе, 14, код ЄДРПОУ 26000706, п/р 26005254592001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримсевстіл” (99053 м. Севастополь, вул. Краснодонців, 38, код ЄДРПОУ 34549399, п/р 26006049911700 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005) заборгованість в сумі 26421,75 грн., з яких: 23994,80 грн. –основний борг, 303,45 грн. –3% річних, 2123,50 грн. –збитки від інфляції, витрати по сплаті державного мита в сумі 264,21 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108,07 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення пені в розмірі 2427,57 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю „Кримсевстіл” відмовити.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

22.06.2009

Розсилка:

1. ТОВ „Кримсевстіл” (99053 м. Севастополь, вул. Красно донців, 38)

2. ДП „Арка” ЗАТ „Югрибстрой” (99014 м. Севастополь, Камишовське шосе, 14)

3. справа