Ухвала суду № 39354571, 11.06.2014, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/9656/13-ц

№ провадження 4-с/208/5/14

УХВАЛА

11 червня 2014 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

Головуючого, суддіНельге Д.В.,

при секретаріСевастьяновій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку, передбаченому ч.2 ст.197 ЦПК України цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із вищевказаною скаргою, у якій просить суд (а.с.43-47):

- скасувати Постанову державного виконавця Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ про відкриття виконавчого провадження № 38904144 від 16.07.2013р. про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 66 228,01 грн.;

- скасувати Постанову державного виконавця Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ про відкриття виконавчого провадження № 38904743 від 16.07.2013р. про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 850,00 грн. судового збору, 60,00 грн. - ІТЗ;

- скасувати Постанову державного виконавця Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ від 18.07.2013р. про арешт майна боржника від 18.07.2013р. по виконавчому провадженню № 38904743;

- скасувати Постанову державного виконавця Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ від 18.07.2013р. про арешт майна боржника від 18.07.2013р. по виконавчому провадженню № 38904144;

- зобов'язати Дніпровський ВДВС Дніпродзержинського МУЮ закрити виконавче провадження № 38904144, відкрите на виконання виконавчого листа, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 66 228,01 грн.;

- зобов'язати Дніпровський ВДВС Дніпродзержинського МУЮ закрити виконавче провадження № 38904743, відкрите на виконання виконавчого листа, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 850,00 грн. судового збору, 60,00 грн. ІТЗ.

В обгрунтування заявлених у скарзі вимог заявник посилається на те, що, постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 16.07.2013р. відкрито виконавче провадження № 38904144 від 16.07.2013р. про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 66 228,01 грн., та, постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 16.07.2013р. відкрито виконавче провадження № 38904743 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 850,00 грн. судового збору, 60,00 грн. ІТЗ. Зазначені постанови підлягають скасуванню, так як, всупереч вимогам ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», вищевказані виконавчі провадження були відкриті державним виконавцем за відсутності відомостей у виконавчих листах про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника та номеру і серії його паспорту. Крім того, зміст виконавчих листів не відповідає змісту заяв стягувача про відкриття виконавчого провадження. При цьому, заяви про відкриття вищевказаних виконавчих проваджень були подані стягувачем із порушенням строку пред'явлення виконавчих документів для виконання, на підставі чого державний виконавець відповідно до ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження» повинен був відмовити стягувачу у прийнятті виконавчих документів. Крім того, державний виконавець при відкритті виконавчих проваджень не перевірив зазначений стягувачем ідентифікаційний код боржника, а також не надав боржнику ОСОБА_1 право на добровільне виконання судового рішення. Водночас, державний виконавець не направив боржнику ОСОБА_1 жодного виконавчого документа, а також, у порушення ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» розпочав виконавчі дії шляхом винесення постанови про арешт майна боржника, що, в свою чергу, разом із вищезазначеним свідчить про наявність підстав для скасування вищевказаних постанов державного виконавця.

В судове засідання представник заявника ОСОБА_3 не з'явилась, надала суду письмову заяву, у якій зазначила, що, підтримує вимоги, викладені у скарзі, та, просить суд провести розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання представник заінтересованої особи не з'явився, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися у судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» N 606-XIV від 21.04.1999р. (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

При цьому, згідно ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.2,3 ст.387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно роз'яснень, наданих у п.18 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» N 6 від 07.02.2014р., виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37 - 38 Закону про виконавче провадження, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення (частина третя статті 39 Закону про виконавче провадження).

Як встановлено судом в ході розгляду скарги, 16.07.2013 року постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження № 38904144 з виконання виконавчого листа № 2-423, виданого 20.09.2011 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з боржника ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 66 228,01 грн. на користь ПАТ «УкрСиббанк».

Як зазначено у вищевказаній постанові (а.с.15), та вбачається зі змісту виконавчого листа № 2-423-2010р. (а.с.23-24), рішення суду набрало законної сили 29.11.2010р.

Як зазначено у виконавчому листі № 2-423-2010р. (а.с.23-24), вказаний виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання протягом 3-х років з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили, тобто до 29.11.2013р.

Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови державного виконавця (а.с.15), заява про примусове виконання рішення суду подана стягувачем 16.07.2013р., тобто в строк, зазначений у виконавчому листі № 2-423-2010р. (а.с.23-24), та в строк, визначений ст.22 Закону, чинної на час видачі вищевказаного виконавчого листа.

Крім того, як встановлено судом, 16.07.2013 року постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження № 38904743 з виконання виконавчого листа № 2-423, виданого 20.09.2011 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з боржника ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 850,00 грн. судовий збір, та 60,00 грн. ІТЗ, на користь ПАТ «УкрСиббанк».

Як зазначено у вищевказаній постанові (а.с.29), та вбачається зі змісту виконавчого листа № 2-423-2010р. (а.с.23-24), рішення суду набрало законної сили 29.11.2010р.

Як зазначено у виконавчому листі № 2-423-2010р. (а.с.23-24), вказаний виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання протягом 3-х років з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили, тобто до 29.11.2013р.

Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови державного виконавця (а.с.29), заява про примусове виконання рішення суду подана стягувачем 16.07.2013р., тобто в строк, зазначений у виконавчому листі № 2-423-2010р. (а.с.23-24), та в строк, визначений ст.22 Закону, чинної на час видачі вищевказаного виконавчого листа.

З вищенаведених обставин суд вбачає відсутність фактів, які б свідчили про недотримання державним виконавцем положення ст.22 Закону при відкритті виконавчих проваджень № 38904144 та № 38904743.

Крім того, як вбачається зі змісту виконавчого листа № 2-423-2010р. (а.с.23-24), вказаний лист виданий Заводським районним судом м. Дніпродзержинська 16.11.2010р. Згідно ст.19 Закону, чинної на час видання вказаного виконавчого листа, індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника повинен був бути зазначеним у виконавчому документі лише за його наявності.

При цьому, згідно ч.2 ст.19 Закону, чинної на час відкриття вищевказаних виконавчих проваджень, у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Крім того, згідно ст.5 Закону, чинної на час відкриття вищевказаних виконавчих проваджень, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію, тобто вчиняти дії, необхідні для здійснення виконання рішення суду, або інших органів (посадових осіб).

З вищенаведеного суд вбачає, що, відсутність відомостей у вищевказаному виконавчому листі про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника та номер і серію його паспорту не є порушенням, яке є підставою для скасування вищевказаних постанов про відкриття виконавчих проваджень.

Крім того, згідно ч.2 ст.25 Закону, за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З вищенаведеного суд вбачає, що, ствердження заявника про порушення державним виконавцем при відкритті проваджень ст.25 Закону, а саме накладення арешту на майно боржника при відкритті провадження - є необґрунтованим та безпідставним.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що, матеріали справи не містять відомостей, які б давали підстави суду дійти висновку про невідповідність дій державного виконавця вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», та про наявність порушень прав чи свобод заявника, які б ускладнювали виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.383-388 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_2 відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Нельга Д. В.