Вирок № 39354521, 18.06.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

18.06.2014

Справа № 175/843/14-к

Провадження № 1-кп/175/28/14

Справа № 175/843/14-к

Вирок

Іменем України

18 червня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Тимошенко Я.О.,

за участю: прокурора Панкеєва А.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 12013040440003422 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, там же зареєстрованої по АДРЕСА_1, проживаючої у тому ж населеному пункті по АДРЕСА_2, громадянки України, з базовою середньою освітою, неодруженої, офіційно непрацюючої, не судимої в силу ст.89 КК України,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

встановив:

21 грудня 2013 року приблизно з 18.00 години до 23.00 години ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходилася разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 на території домоволодіння малознайомого їй ОСОБА_1 по АДРЕСА_3, де в цей час крім неї та ОСОБА_5 були присутні раніше незнайомі їй ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 й інші гості з нагоди святкування дня народження ОСОБА_1

21 грудня 2013 року приблизно о 22.00 годині ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання за вказаною адресою разом гостями, запропонував ОСОБА_3 покинути територію домоволодіння у зв'язку з непристойною поведінкою останньої, яка перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою. Після цього ОСОБА_3 залишила територію вказаного домоволодіння.

Того ж дня приблизно о 23.00 годині у той момент, коли ОСОБА_1 разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, яка на той час, незважаючи на зазначене вище невдоволення ОСОБА_1, повернулася на подвір'я домоволодіння АДРЕСА_3, знаходилися у приміщенні будівлі літньої кухні, розташованої на території вказаного

домоволодіння, між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 стався конфлікт, у ході якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у зазначений вище час у приміщенні будівлі літньої кухні, схопивши з розташованого у цьому приміщенні столу кухонний ніж і утримуючи його у своїй правій руці, підійшовши до ОСОБА_1 з переду та наблизившись до нього на відстань витягнутої руки, умисно нанесла один удар зазначеним ножем в область живота ОСОБА_1, який, намагаючись запобігти спробам ОСОБА_3 продовжити наносити йому удари ножем, схопив лівою рукою за лезо ножа, ОСОБА_5, який перебував поруч, повалив ОСОБА_3 на підлогу, а ОСОБА_7, який теж був поряд з ними відібрав у неї ніж, чим припинили злочинні дії ОСОБА_3

Внаслідок злочинних дій обвинуваченої ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки ліворуч з ушкодженням внутрішніх органів (великого сальника) та розвитком внутрішньочеревної кровотечі, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя та тілесні ушкодження у вигляді різаних ран 3-го та 4-го пальців лівої кисті з ушкодженням міжпальцевої артерії, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше як на три тижні (21 день).

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою провину по обвинувальному акту визнала повністю і пояснила, що 21.12.2013 року разом із ОСОБА_5 прийшла на день народження раніше незнайомого ОСОБА_1 Під час святкування вона сп'яніла, у зв'язку з чим не пам'ятає обставин спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. У скоєному злочині щиросердно кається і просить не позбавляти волі.

Провина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями в суді потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що 21.12.2013 року він святкував свій день народження, на який запросив друзів, у тому числі ОСОБА_5, який прийшов разом із раніше йому незнайомою ОСОБА_3 Після застілля близько 22 години він помітив, що ОСОБА_3 дуже сп'яніла, через що стала вести себе непристойно, а тому він попросив її піти з двору. ОСОБА_3 пішла, а всі інші гості продовжили відпочивати. Приблизно о 23 годині, коли він повернувся з туалету до літньої кухні, то побачив ОСОБА_3, яка при його появі повернулася до столу, взяла кухонний ніж, розвернулася до нього і нанесла один удар ножем в живіт. Намагаючись запобігти діям обвинуваченої, він схопився лівою рукою за лезо ножа, але не зміг уникнути поранення. ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_5, які знаходилися поряд, повалили ОСОБА_3 на підлогу і відібрали ніж. Після цього його доставили у лікарню, де прооперували. Діями обвинуваченої йому завдана матеріальна шкода у розмірі 627,64 грн., із яких ОСОБА_3 добровільно відшкодувала 430 грн., а тому невідшкодовану суму просить стягнути на його користь. Крім того, через умисні дії ОСОБА_3 він зазнав фізичних і моральних страждань, а тому в рахунок відшкодування моральної шкоди просить стягнути з обвинуваченої 20000 грн. і обрати їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Проти застосування до неї амністії заперечує.

Показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15, які в суді підтвердили показання потерпілого.

Матеріалами кримінального провадження № 12013040440003422:

- довідкою Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечнікова І.І., із якої вбачається, що 21.12.2013 року в приймально-діагностичне відділення поступив ОСОБА_1 з проникаючим пораненням черевної порожнини (а.п.6);

- протоколом огляду від 22.12.2013 року і фото-таблицею до нього, із яких вбачається, що місцем події є приміщення літньої кухні на території подвір'я домоволодіння АДРЕСА_3, звідки вилучений кухонний ніж (а.п.8-11);

- висновками експерта № 647к від 24.12.2013 року і № 648к від 26.12.2013 року, відповідно до яких кров ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО, а кров ОСОБА_3 - до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО (а.п.36,45);

- протоколом огляду від 23.12.2013 року, із якого вбачається, що ОСОБА_3 добровільно видала свої носильні речі, в які вона була одягнута 21.12.2013 року на святкуванні дня народження ОСОБА_1 (а.п.38);

- протоколом огляду від 23.12.2013 року, із якого вбачається, що ОСОБА_17 добровільно видав куртку свого сина, на якій при огляді виявлений поріз (а.п.40);

- висновком експерта № 8 від 27 грудня 2013 року - 03 січня 2014 року, відповідно до якого в об'єктах №№ 1-12 на куртці потерпілого знайдена кров людини, при серологічному досліджені частини яких (об'єкти №№ 5,7,12) встановлена група крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. Одержаний результат дослідження не виключає можливості походження цих слідів від потерпілого ОСОБА_1, крові якого властивий антиген А (а.п.50-53);

- висновком експерта № 7 від 27 грудня 2013 року - 08 січня 2014 року, відповідно до якого на вилучених у ОСОБА_3 кофті (об'єкти №№ 1,2), брюках (об'єкти №№ 3-6,9,10) і куртці (об'єкти №№ 11,12,14-21) знайдена кров людини, при серологічному досліджені якої виявлений антиген А, що не виключає можливості походження даних слідів від потерпілого ОСОБА_1, крові якого властивий антиген А, і виключає можливість її походження від ОСОБА_3 (а.п.58-62);

- протокол проведення слідчого експерименту від 17.01.2014 року і фото-таблицею до нього, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_1 у присутності понятих і спеціаліста СМЕ розповів і на статисті показав, при яких обставинах йому були заподіяні тілесні ушкодження обвинуваченою (а.п.90-95);

- висновком експерта № 274е від 17-22 січня 2014 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки ліворуч з ушкодженням внутрішніх органів (великого сальника) та розвитком внутрішньочеревної кровотечі, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя та тілесні ушкодження у вигляді різаних ран 3-го та 4-го пальців лівої кисті з ушкодженням міжпальцевої артерії, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше як на три тижні (21 день). Враховуючи характер і локалізацію цих пошкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися не менше як від однієї механічної дії предмету, що має колючо-ріжучі властивості, і вони не суперечать механізму їх утворення, на які вказав ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту (а.п.100-102);

- висновком експерта № 3 від 31.01.2014 року, відповідно до якого на куртці потерпілого в області лівої передньої половини з зовнішньої та виворотної сторони є пошкодження у вигляді вертикального розрізу. Дані пошкодження утворилися в результаті дії колючо-ріжучого предмета. Ці пошкодження могли бути утворені як від ножа, вилученого при огляді місця пригоди, так і іншим предметом, що має клинок, схожий за конструкцією та розмірними даними з клинком, наданого на дослідження ножа. Вирішити питання в категоричній формі неможливо, так як відсутні особисті ознаки слідоутворюючого предмета в пошкодженнях (а.п.119-129);

- протоколами пред'явлення речей для впізнання від 14.02.2014 року і фото-таблицями до них, відповідно до яких свідок ОСОБА_9 і потерпілий ОСОБА_1 з упевненістю впізнали ніж, яким ОСОБА_3 спричинила тілесні ушкодження і який був вилучений при огляді місця події (а.п.167-171,172-175).

Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, які є достовірними, допустимими і достатніми, переконавшись у правильному розумінні обвинуваченою змісту обставин інкримінованого їй діяння і добровільності її позиції, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3, і це кримінальне правопорушення вчинено саме нею, й суд її умисні дії кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя потерпілого в момент заподіяння.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу обвинуваченої: раніше двічі притягалася до кримінальної відповідальності за крадіжку чужого майна і грабіж, але в силу ст.89 КК України вважається не судимою, на момент вчинення злочину і на даний час фактично працювала і працює, є багатодітною матір'ю, виховує трьох неповнолітніх дітей: доньок ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, сина ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_6, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, суд визнає щиросердне каяття і наявність на утриманні неповнолітніх дітей.

Обставиною, що обтяжує її покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_3, її ставлення до наслідків вчиненого злочину, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України віднесений до категорії тяжких, а також позиції потерпілого та думки прокурора щодо покарання і його виду, суд вважає за необхідне призначити реальне покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.1 ст.121 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року (далі Закон), який з 14 травня 2014 року діє в редакції від 06 травня 2014 року.

Статтею 6 Закону передбачено скорочення наполовину невідбутої частини покарання засудженим, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк або інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, та які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 Закону.

Відповідно до п. «г» ст.9 Закону застосування цього Закону з підстав, передбачених статтями 1-5, 6 Закону здійснюється щодо осіб, щодо яких судом ухвалені вироки, які не набрали законної сили - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

З урахуванням вищенаведеного і при наявності клопотання ОСОБА_3 про застосування амністії, вона підпадає під дію ст.6 Закону.

Підстав для незастосування амністії, про що просив потерпілий, або про призначення покарання із застосуванням ст.75 КК України, про що просили обвинувачена і захисник, суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілого про стягнення на його користь 200 грн. матеріальної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі на підставі ст.1166 ЦК України, оскільки діями обвинуваченої йому завдана така шкода і в цій частині не відшкодована на момент постановлення вироку.

В частині стягнення моральної шкоди позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості душевних, емоційних і фізичних страждань, які переніс ОСОБА_1 у зв'язку з умисними діями обвинуваченої, враховуючи її сімейний і майновий стан, а також принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність у потерпілого моральних переживань, які негативно відобразилися на його моральному стані з вини ОСОБА_3, а тому сума у розмірі 10000 грн., на думку суду, компенсує завдану моральну шкоду.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз, що підтверджується довідками НДЕКЦ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно з вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року (в редакції від 06.05.2014 року) скоротити наполовину невідбуту частину призначеного покарання і призначити ОСОБА_3 до відбуття 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати з моменту виконання вироку.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання, - скасувати після набрання вироком законної сили.

Стягнути із обвинуваченої ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 200 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків і 10000 (десять тисяч) гривен моральної шкоди, завданих злочином.

В рахунок відшкодування витрат на залучення експертів стягнути із обвинуваченої ОСОБА_3 588 грн. на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведення судових експертиз № 3 від 31.01.2014 року, № 5 від 14.02.2014 року).

Кухонний ніж, який знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області по квитанції № 000513 на підставі постанови слідчого СВ Білецького К.В. від 14.02.2014 року, - після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_1 або іншій особі за його дорученням, а при відмові його отримати - знищити як такий, що не має матеріальної цінності.

Куртку болоневу потерпілого ОСОБА_1, а також стретчеві штани чорного кольору, светр шерстяний чорного кольору і куртку болоневу бузкового кольору обвинуваченої ОСОБА_3, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого СВ Білецького К.В. від 14.02.2014 року, - після набрання вироком законної сили повернути потерпілому і обвинуваченій, або іншим особам за дорученнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а при відмові їх отримати - знищити як такі, що не мають матеріальної цінності.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко