Рішення № 3935446, 15.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.09 Справа № 8/99

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський центр технічного аудиту», м. Дніпродзержинськ,

до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування», м. Сєвєродонецьк Луганської області, -

про стягнення 144491 грн. 58 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання –Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –представник не з’явився;

від відповідача –Горбулинська Д.А. - юрисконсульт, - довіреність №04-177/1 від 24.04.09 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

заборгованості за виконану роботу у розмірі 141696,47 грн. та пені у сумі 2795,11 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання з його боку умов договору №136/08-ТД(Т), укладеного між сторонами 28.11.08 року;

судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 28 квітня до 15 травня 2009 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази та здійснити взаємозвірку стану розрахунків за спірним договором.

У судовому засідання, яке відбулося 15.05.09 року, представником відповідача подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

Позивач до судового засідання не з’явився, але звернувся до суду з клопотанням про слухання справи без його участі (вих. №215 від 07.05.09 року), в якому:

ставить суд до відома про те, що станом на 07.05.09 року залишок суми основного боргу становить 98692,64 грн., оскільки відповідач, після надходження позову до суду, добровільно, платіжним дорученням №258 від 01.04.09 року перерахував частку боргу у розмірі 12953,83 грн., а платіжним дорученням №339 від 24.04.09 року –частку у розмірі 30000,00 грн.;

наполягає на стягненні пені у сумі 2795,11 грн., державного мита у сумі 1444,92 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.;

не погоджується з розстроченням сплати відповідачем суми заборгованості.

Суд не вважає це клопотання заявою про зміну або уточнення позовних вимог, оскільки така думка позивача у ньому не викладена.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вих.№04-181 від 27.04.09), просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 14169 грн. 60 коп. та відстрочити виконання рішення щодо стягнення заборгованості на шість місяців - по 16448,77 грн. щомісячно.

У судовому засіданні він надав до справи Доповнення до відзиву від 27.04.09 року за вих. №04-181 (за вих. №04-239 від 14.05.09 року), в якому:

1)ставить суд до відома, що станом на 14.05.09 року залишок суми основного боргу становить 68742,64 грн., оскільки платіжним дорученням №370 від 30.04.09 року відповідач сплатив частку боргу у розмірі 30000,00 грн.

З огляду на наявні документальні докази, думка відповідача щодо залишку боргу у розмірі 68742,64 грн. є невірною, оскільки у разі, якщо залишок боргу станом на 24.04.09 року становив 98692,64 грн., то після сплати 30000,00 грн. він буде становити 68692,64 грн., - як про те правомірно стверджує позивач;

2)просить не стягувати пеню у розмірі 2795,11 грн.;

3)розстрочити виконання судового рішення про стягнення основного боргу на 6 місяців –по 11457,77 грн. щомісячно (згідно залишку основного боргу правильно слід було б визначити цю суму у розмірі 11448,77 грн. щомісячно).

Представник відповідача не заперечує проти задоволення клопотання позивача про розгляд спору по суті за його (позивача) відсутності.

Суд, розглянувши це клопотання та враховуючи, що воно не суперечить вимогам чинного законодавства, –вважає, що воно підлягає задоволенню.

І.Заслухавши представника відповідача, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

28.11.08 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Придніпровський центр технічного аудиту»(далі –ТОВ «Придніпровський ЦТА», - виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецький науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування»(далі –ВАТ «Сєвєродонецький НДКІХМ», - замовник) укладено договір №136/08-ТД(Т), згідно якому замовник доручає, а виконавець зобов’язується на власний ризик, власними та залученими силами виконати роботи з технічного діагностування (оцінки технічного стану) технологічних трубопроводів І та ІІ категорій (загальна протяжність 8682 погонних метри) установки з отримання елементарної сірки та установки ЛЧ-35-11/1000 цеху №4 замовника, а останній зобов’язується прийняти виконані належним чином роботи та оплатити їх у відповідності до умов цього договору (п.1.1).

Вартість усіх робіт, доручених виконавцю за цим договором, визначається на підставі Кошторисної вартості проведення робіт та Протоколу узгодження договірної ціни і складає 191696,47 грн. (разом з ПДВ) (п.2.1).

Оплата за виконані належним чином роботи здійснюється замовником грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця впродовж 60-ти днів від дня підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт за відповідний етап робіт (п.3.1).

Загальну вартість робіт може бути змінено на підставі письмової угоди сторін, яка оформляється додатковою угодою (п.3.2).

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п.7.1); у разі затримки замовником оплати виконаних робіт, згідно п.3.1 цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від вартості виконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (п.7.3).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.08 року, а в частині розрахунків та гарантій –до їх повного виконання (п.12.1).

Як вбачається з наявних у справі доказів, позивач на виконання своїх зобов’язань за договором виконав обумовлений ним обсяг робіт, на підтвердження чого сторони склали та підписали акти їх здачі-приймання, а саме:

№1 від 18.12.08 року на суму 162953,83 грн.;

№2 від 28.11.08 року на суму 28742,64 грн., - а всього на суму 191696,47 грн.

Відповідач у термін, встановлений п.3.1 договору, сплатив на користь позивача лише частку договірної суми у розмірі 50000,00 грн., - залишок суми боргу станом на 20.03.09 року становив 141696,47 грн., - що стало підставою для звернення останнього з цим позовом до суду.

Позивач надав до справи розрахунок суми пені від простроченої суми боргу за період 18.02.09 року по 20.03.09 року (30 днів) на суму 2795,11 грн., у зв’язку з чим загальна сума позову склала 144491,58 грн.

Відповідач документально довів суду, що станом на час вирішення цього спору судом залишок суми основного боргу становить 68692,64 грн.

ІІ.Заслухавши представників позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

1.Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, що існують між сторонами за цим спором, належать до договору підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 839 ЦКУ підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Позивач документально довів факт виконання ним цієї вимоги закону.

Як сказано у частині 1 ст. 843 ЦКУ, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу визначено, що замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Матеріалми справи доведено факти прийняття замовником робіт за договором, що, у свою чергу, покладає на нього обов’язок виконати вимоги частини 1 ст. 854 ЦКУ, згідно якій якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, —достроково.

Отримавши виконані роботи, замовник (відповідач) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 853 ЦКУ, - тобто здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором.

Однак він у вказаний термін вартість виконаних робіт оплатив не у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, тим самим порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 853 ЦКУ.

Отже, з боку відповідача має місце порушення зобов’язання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач, керуючись умовами договору, укладеного між сторонами, та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, вірно визначив період стягнення та суму пені.

У суду відсутні фактичні та правові підстави для відмови у її стягненні.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що: позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що у частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково, - на суму фактичного його залишку у розмірі 68692,64 грн.; пеня підлягає стягненню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні; підстави для розстрочення сплати суми боргу відсутні.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст. 49 ГПК України судові витрати повністю покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги закону та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.16,509,530,625,901,903 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 77, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування», ідентифікаційний код 00220183, яке знаходиться за адресою: місто Сєвєродонецьк, проспект Радянський, 59 Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський центр технічного аудиту», ідентифікаційний код 34704812, яке знаходиться за адресою: місто Дніпродзержинськ, вул. Прохідний тупік, 8/6 Дніпропетровської області, юридична адреса: місто Дніпродзержинськ, пр. 50-річчя СРСР, 15, кв. 143 - основний борг у сумі 68692 (шістдесят вісім тисяч шістсот дев’яносто дві) грн. 64 коп., пеню у сумі 2795 (дві тисячі сімсот дев’яносто п’ять) грн. 11 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 1444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) грн. 92 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 15.05.09 року за згодою представника відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного господарського суду Луганської області у 10-денний термін з дня його підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано – 18 травня 2009 року.

Суддя А.П.Середа