Рішення № 3935363, 01.06.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2009 р.

Справа № 5/38-660

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул. Шолуденка,1, м. Київ, 04116.

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз», вул.Чернівецька,54, м.Тернопіль, 46006.

За участю представників від:

Відповідача: Ловчук М.В. –юрисконсульт (дов. № 01/611 від 01.04.2009р.)

Позивача: Лебедюк Ю.А. –заступник начальника відділу (дов.№194/10 від 26.12.2008р.)

Суть справи :

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено права та обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України” звернулася в господарський суд з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Тернопільгаз»–30726538грн.94коп., із них: 27009273грн.15коп. боргу, 1795262грн.85коп. пені, 1666265грн.68коп. втрат від інфляції, 255737грн.26коп–три відсотки річних.

Свої позовні вимоги Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» обґрунтовує тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №06/07-2766 від 29.12.2007р. позивачем поставлено відповідачу протягом грудня –січня 2008року природний газ, підтвердивши зазначене актами приймання-передачі природного газу, однак відповідачем зобов’язання щодо оплати отриманого газу виконані частково і станом на день заявлення позову борг становить 27009273грн.15коп., в зв’язку з чим відповідачу за несвоєчасно проведені розрахунки нараховані пеня, інфляційні, річні, які позивач просить стягнути з відповідача.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 07.05.2009р. повідомив, що до звернення позивача з даним позовом до суду відповідач сплатив борг за поставлений природний газ в сумі 8021160,67грн і зазначив, що станом на день розгляду справи заборгованість за поставлений природний газ складає 18988112,48грн. Проте доказів сплати боргу суду не надав і звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи для надання можливості надати такі докази.

Представник позивача в судовому засідання не заперечує проти того, що борг відповідачем частково погашено, а також не заперечив проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Для надання сторонам можливість надати суду докази в обґрунтування відповідно своїх вимог і заперечень в судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва з 07.05.2009р. до 01.06.2009р. до 10:00.

Після перерви позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог від 29.05.2009р. №31/10-5058 в якій повідомив, що відповідачем на момент звернення до суду з позовом частково погашено заборгованість за поставлений в 2008р. природний газ в розмірі 8021160,67грн., у зв’язку з чим позивач зменшує позовні вимоги в частині основного боргу, пені та річних і просить стягнути з останнього 18988112,48грн. боргу, 1631866,39грн. пені, 235994,79грн. 3% річних та 1666265грн.68коп. втрат від інфляції, а всього 22 522 240грн.00коп..

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог враховуючи, що така (заява) подана останнім відповідно до вимог ст.22 ГПК України, до прийняття рішення у справі, а тому приймаються судом і спір вирішується відповідно до зменшених позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні заборгованість за поставлений природний газ в сумі 18988112,48грн. визнав повністю, і зазначив, що на даний час товариство відповідача опинилося в надзвичайно важкій фінансово-економічній ситуації внаслідок великої дебіторської заборгованості, (станом на 01.01.2009р. заборгованість населення перед ВАТ «Тернопільгаз»складає 27617,0тис.грн., не відшкодовано з державного бюджету пільг на суму 10250,48тис.грн., субсидій 1718,5тис.грн., збитки по підприємству станом на 31.03.2009р. склали 25,281тис.грн.), наявності кредиторської заборгованості в сумі 189 172 675,48грн., невідповідності діючих тарифів на постачання та транспортування природного газу, затверджених НКРЕ, фактичним експлуатаційним витратам підприємства, неврегульованості на державному рівні питання відшкодування комерційних витрат, що не дає можливості проводити своєчасно розрахунки з постачальниками природного газу, крім того, представник відповідача в судовому засіданні додав, що договором №06/07-2766 передбачено, що природний газ поставляється відповідачеві виключно для подальшої реалізації населенню, при цьому розрахунки за постачання природного газу для потреб населення провадяться виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця оплати, однак не враховано, що розрахунки між сторонами проводяться відповідно Алгоритму розщеплення коштів, затвердженого Постановою НКРЕ за №759 від 12.07.2000р., пунктом 5 якого передбачається, що кошти, які надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств, того ж дня перераховуються уповноваженими банками на поточні рахунки газозбутових підприємств, в тому числі ДК «Газ України». Враховуючи наведене, а також те, що основним видом діяльності є транспортування природного газу за регульованим тарифом і встановленими державою цінами, інших джерел прибутку, окрім дольового відщеплення за надані послуги не існує, а тому у товариства відсутнє джерело на оплату штрафних санкцій, і примусове стягнення останніх спричинить вилучення з господарського обороту товариства грошових коштів, що позбавить можливості закупки нових обсягів газу для забезпечення ним споживачів та проведення оплати вартості поставленого газу, відповідач просить суд врахувати викладені обставини, визнати їх винятковими і зменшити розмір штрафних санкцій.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні заперечив проти клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на те, що договірні зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, а порушення строків виконання зобов’язання тягне за собою відповідальність, встановлену сторонами умовами укладеного договору

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

- на виконання умов укладеного між Дочірньою компанією „Газ України” НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Тернопільгаз” договору №06/07-2766 від 29.12.2007р. на постачання природного газу (далі - договір), (у відповідності до укладених додаткових угод до договору, копії яких є в матеріалах справи), позивач за період з січня по грудень (включно) 2008 року поставив відповідачеві природний газ виключно для подальшої реалізації населенню (п.1.1 даного договору) на загальну суму 95 412023,01грн., що підтверджується актами подачі-приймання природного газу за кожний місяць 2008 року, підписаними представниками сторін та завіреними печатками компанії та товариства, копії яких знаходяться в матеріалах справи;

- згідно п.5.1 зазначеного вище договору розрахунки за газ здійснюються “Покупцем” (відповідачем по справі) грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, а остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за звітним місяця.

- Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

- позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого газу виконав несвоєчасно і не в повному обсязі, сплативши 76 423910,53грн., і на день заявлення позову за ним рахується борг в сумі 18 988112,48грн.;

- даний борг відповідач у відзиві на позов і його повноважний представник в судовому засіданні визнає повністю.

- При таких обставинах та відповідно до вимог ст..ст.33.34 ГПК України, ст. 509 ЦК України, позов в частині стягнення 18 988112,48грн боргу підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і визнаний відповідачем.

- Враховуючи, що згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.6.2 договору у вигляді сплати пені, що згідно розрахунку позивача за період з 08.10.2008р. по 08.04.2009р. становить 1631866грн.39коп.

- Однак, приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення суми нарахованої пені, враховуючи причини виникнення заборгованості, викладені останнім у відзиві на позов, а саме: що заборгованість за спожитий природний газ виникла в зв’язку з важким фінансово-економічним станом товариства внаслідок великої дебіторської заборгованості, яка станом на 01.04.2009р. становить 39586,7тис.грн., (в тому числі, заборгованість населення за спожитий природний газ по ВАТ «Тернопільгаз»становить 27617,00тис.грн., не відшкодовано пільг з бюджету на суму 10250,48тис.грн., субсидій –1718,5тис.грн.), а збитки по товариству на 01.01.2009р. складають 25,281тис.грн., про що свідчать баланс ВАТ «Тернопільгаз»за 2008 рік, беручи до уваги, що основною категорією споживачів природного газу по даному договору є населення, а також те, що відповідачем здійснюється оплата за отриманий природний газ на підставі договору та Алгоритму розщеплення коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України та НБУ за №1785 від 13.11.1998р., за №840 від 21.05.2000р. та Постанови НКРЕ за №759 від 12.07.2000р., тобто ВАТ “Тернопільміськгаз” контролює розмір надходжень коштів відповідним підприємствам, але не має права втрутитись в механізм та розмір розподілу та перерахування зазначених коштів, а відтак не має можливості у повному обсязі погасити заборгованість перед позивачем, при цьому основним видом діяльності товариства відповідача є транспортування природного газу за регульованим тарифом і встановленими державою цінами, інших джерел прибутку, окрім дольового відщеплення за надані послуги не існує, що не дає можливості проводити своєчасно розрахунки з постачальниками природного газу, суд вважає за можливе на підставі п.3 ст.551 Цивільного кодексу України, п.1 ст.233 Господарського кодексу України, п.3.ст..83 ГПК України зменшити розмір пені до 10 % і стягнути з відповідача 163186,65грн. пені.

- Крім того, згідно п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період з травня 2008р. по лютий 2009р. (включно) становить 1 666265,68грн., а також три проценти річних від простроченої суми, що за період з 11.05.2008р. по 08.04.2009р. становить 235994,79грн..

При таких обставинах позовні вимоги в частині стягнення 18988112,48грн. боргу, 163186,65грн. пені, 235994,79грн. 3% річних та 1 666265грн.68коп. втрат від інфляції підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам з врахуванням суми, на яку зменшено пеню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 83 п.3, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, м.Тернопіль, вул..Чернівецька, 54, (код ЄДРПОУ 03353503) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, вул..Шолуденка,1, (код ЄДРПОУ 31301827) 18988112грн.48коп. боргу, 163186грн.65коп. пені, 235994грн.79коп. - 3% річних, 1 666265грн.68коп. втрат від інфляції, 25500грн.00коп. –витрат по сплаті державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову –відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 12.06.2009 року через місцевий господарський суд.

Суддя