Постанова № 39353484, 18.06.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3739/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

за участю:

представників позивача: Проценко О.Г., Дубініна С.В.,

представника відповідача: Головіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомлект» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «В1» №0000091501 від 16.05.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомлект» (далі - ПАТ «ЛСТК», позивач) до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «В1» №0000091501 від 16.05.2014 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17.04.2014 Ленінською ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області було проведено камеральну перевірку ПАТ «ЛСТК» щодо правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2014 року на рахунок платника у банку, за результатами якої складено акт від 17.04.2014 №82/15-410/01242366. Відповідно до висновку, викладеному в акті перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого у податковій декларації за лютий 2014 року на суму ПДВ 20306,00 грн. та завищено рядок 24 податкової декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду» у лютому 2014 року на суму 500,00 грн. та невірне заповнення Розділу ІІІ податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року, а саме: сума від'ємного значення - 21168,00 грн. повинна зараховуватись у зменшення податкового боргу з ПДВ.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000091501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21306,00 грн., яке ПАТ «ЛСТК» отримано 22.05.2014. На думку позивача, вказане податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням матеріального права та підлягає скасування з наступних підстав.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.12.2010 по справі №12/125б щодо ПАТ «ЛСТК» порушено провадження у справі про банкрутство.

Постановою Господарського суду Луганської області від 11.03.2013 по справі №12/125б ПАТ «ЛСТК» визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру. Наслідки визнання банкрутом визначено у ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ленінська ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулась до Господарського суду Луганської області з заявою від 23.10.2013 №8895/10 з грошовими вимогами до позивача на загальну суму 986343,00 грн., в тому числі заборгованість з податку на додану вартість. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.12.2013 по справі №12/125б поточні вимоги Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області визнано частково у сумі 985698,00 грн. та віднесено до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до норми ч. 8 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.

Таким чином, дії відповідача щодо зменшення сум бюджетного відшкодування, у тому числі заявленого на рахунок платника у банку з податку на додану вартість у розмірі 21306,00 грн. та врахування зазначеної суми у зменшення податкового боргу за попередні звітні періоди з податку на додану вартість, є прямим порушенням норм Закону, який регулює та встановлює порядок виконання зобов'язань боржником, визначеним банкрутом та призводе до порушення черговості погашення вимог кредиторів управі №12/125б про банкрутство ПАТ «ЛСТК».

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що відображення у податковій декларації за лютий 2014 року на суму 21306,00 грн. та декларування рядка 24 податкової декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду» у лютому 2014 року на суму 500,00 грн. є обґрунтованими та здійснені у відповідності до чинного законодавства України.

У зв'язку з викладеним позивач просив податкове повідомлення-рішення Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області форми «В1» від 16.05.2014 №0000091501 визнати таким, що є протиправним та просив суд скасувати його.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові. Просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Луганськспецтехкомлект» зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.11.1990 (а.с.97,98), перебуває на податковому обліку у позивача як платник податків з 11.07.1997 за №86/185, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 20.10.2010 №1208 (а.с.99) та відповідно до свідоцтва №100307020 з 11.07.1997 був зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.100).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27 грудня 2010 року по справі №12/125б щодо ПАТ «ЛСТК» порушено провадження у справі про банкрутство (а.с.30).

Постановою Господарського суду Луганської області від 11 березня 2013 року по справі №12/125б ПАТ «ЛСТК» визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру (а.с.31-33).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23 грудня 2013 року по справі №12/125б поточні грошові вимоги Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області до ПАТ «ЛСТК» на загальну суму 986343,00 грн. (в тому числі заборгованість з податку на додану вартість) визнано частково у сумі 985698,00 грн. (а.с.34-36).

18 березня 2014 року спеціалістами Ленінської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області, відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомплект» щодо правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 17.04.2014 №82/15-410/01242366 (а.с.8-14).

Зазначеним актом встановлені порушення:

- на порушення абз. 3 п. 6 Розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, платником невірно заповнено Розділ ІІІ податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року, а саме - сума від'ємного значення 21168,00 грн. повинна зараховуватись у зменшення податкового боргу з ПДВ;

- на порушення абз. 3, абз. 12 п. 6 Розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2014 року на суму ПДВ 20306,00 грн. та завищено рядок 24 податкової декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду» у лютому 2014 року на суму 500,00 грн.

29 квітня 2014 року позивачем на акт перевірки до Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області надані заперечення за №ЛС-76 (а.с.18), які відповіддю на заперечення податкової інспекції від 12.05.2014 №11550 залишені без задоволення, а висновки акту залишено без змін (а.с.23).

На підставі акту перевірки відповідачем 16.05.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000091501, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21306,00 грн. (а.с.7).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, серед іншого, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п.п.75.1.1).

Так, відповідно до положень ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно вимог Розділу XII «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за №197/18935 (норми якого діяли на час виникнення спірних відносин), податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Зареєстровані в органі державної податкової служби декларації підлягають камеральній перевірці. У разі якщо за результатами перевірки не встановлено порушень, робиться відповідний запис у розділі IV декларації.

Камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, орган державної податкової служби проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації (пункт 5 Розділу XII вищенаведеного Порядку).

У листі ДПА від 23 березня 2011 року №8073/7/16-1617 роз'яснено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з ПДВ, вартості та обробки даних із Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з ПДВ: арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з ПДВ (додатки);

2) розбіжності між даними податкової декларації з ПДВ та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та відомостями митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (щодо заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Отже, зазначене дає підстави для висновку, що в камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком - тобто автоматично стосується всіх без винятку поданих податкових декларацій та податкових розрахунків. Предметом перевірки є встановлення відповідності поданих звітних документів передбаченим законом вимогам, арифметична правильність підсумкових сум податкових зобов'язань, правильність застосування ставок податку і пільг по ньому, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування - з метою виявлення допущених платником у поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банк», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27 грудня 2010 року по справі №12/125б щодо ПАТ «ЛСТК» порушено провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з 27 грудня 2010 року господарська діяльність ПАТ «ЛСТК», враховуючи порядок обчислення, нарахування та сплати податків, здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банк».

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банк», цей закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Постановою Господарського суду Луганської області від 11 березня 2013 року по справі №12/125б ПАТ «ЛСТК» визнано банкрутом, та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

- строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- припиняється вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

- виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

На виконання положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банк» відповідач Ленінська ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області 25 жовтня 2013 року звернулась до Господарського суду Луганської області з заявою від 23.10.2013 №8895/10 з грошовими вимогами до ПАТ «ЛСТК» на загальну суму 986343,00 грн. (в тому числі заборгованість з податку на додану вартість).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23 грудня 2013 року по справі №12/125б поточні грошові вимоги Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області до ПАТ «ЛСТК» на загальну суму 986343,00 грн. (в тому числі заборгованість з податку на додану вартість) визнано частково у суму 985698,00 грн. та віднесено до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банк», ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: - приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

- з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Черговість погашення ліквідатором вимог кредиторів встановлено ст.45 цього Закону, відповідно до вимог ч. 2 якої вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

Відповідно до норм ч. 8 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банк», погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.

Таким чином, дії Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області щодо зменшення сум бюджетного відшкодування, у тому числі заявленого на рахунок платника у банку з податку на додану вартість у розмірі 21306,00,00 грн. та врахування зазначеної суми у зменшення податкового боргу за попередні звітні періоди з податку на додану вартість, є прямим порушенням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банк», який регулює та встановлює порядок виконання зобов'язань боржником, визначеним банкрутом та призводе до порушення черговості погашення вимог кредиторів управі №12/125б про банкрутство ПАТ «ЛСТК».

Актом перевірки від 17.04.2014 №82/15-410/01242366 Ленінська ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області підтверджує, що ПАТ «ЛСТК» відповідає вимогам законодавства щодо наявності права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки:

- зареєстровано як платник ПДВ більш ніж 12 місяців до місяці, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування;

- не є платником єдиного внеску за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачає сплату ПДВ у спосіб, відмінний від встановленого Податковим кодексом України, або звільнений від такої сплати;

- у період, що перевірявся, підприємство застосовувало ставки оподаткування податком на додану вартість 20% згідно з п.п.193.1 ст.193 та п. 10 підрозділу розділу ХХ Податкового кодексу України;

- податкова декларація ПАТ «ЛСТК» відповідає встановленій формі, затвердженій Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрованим Міністерством юстиції України від 20.12.2011, що діяли на час подання декларації, а також надано усі необхідні додатки за лютий 2014 року.

Крім того, в судовому засіданні були досліджені податкові декларації за грудень 2013 року та за січень 2014 року у рядку 20.1. декларацій відсутній залишок, якій міг би враховуватись як залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 22 декларації з ПДВ) (а.с.53-61).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що висновок Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області про завищення бюджетного відшкодування, заявленого у податковій декларації за лютий 2014 року на суму 21306,00 грн. рядок 24 податкової декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду» у лютому 2014 року на суму 500,00 грн. та неправомірне декларування рядка 20.2 Розділу ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року на суму 21168,00 грн. є необґрунтованим, оскільки суперечить законодавству України.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Зокрема, стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд, оцінивши надані позивачем докази, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідним скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Ленінською об'єднаною державною податковою інспекцією у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області 16 травня 2014 року №0000091501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21306,00 грн.

Відповідно до ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 182,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомлект» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «В1» №0000091501 від 16.05.2014, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганські області форми «В1» №0000091501 від 16.05.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомплект» (код ЄДРПОУ 01242366) суму судового збору в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 23 червня 2014 року.

Суддя О.П. Островська