Рішення № 3935052, 02.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/244

02.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АСКОНІ - ЦЕНТР”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “О’КЕЙ УКРАЇНА”

про стягнення 38 276,26 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача Васківнюк С.М. (довіреність № 13/05/08-1 від 13.05.2008 р.) від відповідача не з’явився

Рішення прийняте 02.06.2009 p., оскільки в судовому засіданні 21.05.2009 р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АСКОНІ - ЦЕНТР” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “О’КЕЙ УКРАЇНА” (далі –відповідач) 38 276,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 21.05.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 163 від 02.04.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 06/07/07-ПТ (далі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлень відповідача поставляти товар, а відповідач зобов’язується в порядку та на умовах, визначених договором, приймати товар і оплатити його вартість за цінами, вказаними у відповідній специфікації.

Відповідно до п. 4.3. договору ціна товару з округленням до цілих копійок зазначається при кожній поставці у видаткових накладних та не повинна відрізнятися від цін, узгоджених в специфікації з врахуванням знижок відповідно до умов договору.

Згідно з п. 8.2. договору сторони погодили, що відповідач здійснює оплату товару протягом 35 днів з моменту поставки товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн.

На виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 39 623,70 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № А-012683 від 10.10.2008 р., № А-012791 від 15.10.2008 р., № А-012874 від 16.10.2008 р., № А-012871 від 16.10.2008 р., № А-013165 від 23.10.2008 р., № А-013493 від 30.10.2008 р., № А-013650 від 05.11.2008 р., № А-013998 від 13.11.2008 р., № А-013967 від 14.11.2008 р., № А-014381 від 26.11.2008 р., № А-014437 від 27.11.2008 р., № А-014512 від 02.12.2008 р., № А-014620 від 04.12.2008 р., № А-014813 від 11.12.2008 р. та товарними накладними № 15058 від 18.12.2008 р., № 15217 від 25.12.2008 р., № 13501 від 30.10.2008 р., № 15283 від 26.12.2008 р.

В порушення умов договору відповідач частково сплатив за поставлений товар у розмірі 2 268,51 грн.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 37 355,19 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 184,21 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, пеня підлягає стягненню, якщо її розмір встановлений за згодою сторін, зокрема договором.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у роз’ясненнях № 02-5/293 від 29.04.1994 р., відповідно до п. 2.1. яких якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, пеня стягненню не підлягає.

Як вбачається з договору, позивачем та відповідачем не досягнуто згоди щодо розміру пені, яка підлягає сплаті за порушення п. 8.2. договору в частині прострочення платежів відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 736,86 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим частково та таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 375,39 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115,72 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”О’КЕЙ УКРАЇНА” (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, код ЄДРПОУ 34356884) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АСКОНІ-ЦЕНТР” (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 19, код ЄДРПОУ 31611370) 37 355 (тридцять сім тисяч триста п’ятдесят п’ять) грн. 19 коп. основного боргу, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 21 коп. три проценти річних, 375 (триста сімдесят п’ять) грн. 39 коп. державного мита і 115 (сто п’ятнадцять) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 09.06.2009р.