Постанова № 39350330, 17.06.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3234/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шембелян В.С.,

при секретарі: Стройній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Новодружеська" про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року в сумі 2 047 528,53 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 в розмірі 2 047 528,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПАТ «Лисичанськвугілля» має в своєму складі відокремлений підрозділ «Шахта Новодружеська» та не має статусу самостійної юридичної особи, зареєстрований в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області платником єдиного внеску. Управління ПФУ здійснює виплату пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, згідно норм п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 має заборгованість перед УПФУ в м. Лисичанську Луганської області з відшкодування виплачених пільгових пенсій, яка станом на момент звернення до суду складає 2 047 528,53 грн. Заборгованість на теперішній час не сплачена. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 у розмірі 2 047 528,53 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить підпис уповноваженої особи на поштовому повідомленні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Встановлено, що відокремлений підрозділ «Шахта Новодружеська», відповідно до довідки з ЄДРПОУ №480196 від 20.06.201, є структурним підрозділом Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» та не має статусу самостійної юридичної особи (а. с. 4), зареєстрований у позивача платником єдиного внеску 27.01.1991 за №12-11-01-0393 (а.с. 3).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії за Списком №1, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а. с. 8-110).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до УПФУ в м. Лисичанську Луганської області заперечень та не оскарживши їх в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунках суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 в розмірі 2047528,53 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а. с. 6-7) та карткою особового рахунку за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 (а. с. 5).

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України,Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), "Про пенсійне забезпечення",Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464 - VI (далі - Закон № 2464), яким внесено зміни до Законів України "Про пенсійне забезпечення" та № 1058.

Разом з цим положення Закону № 1058, які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом № 2464 не змінено.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених норм Закону України "Про пенсійне забезпечення", суддя приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

При цьому, чинним законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо стягнення з підприємств фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з урахуванням їх фінансового становища, так як вказані суми вже є фактично сплачені пенсіонерам.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суддя вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується питання про розподіл судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити, що ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003, Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 в розмірі 2047528,53 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» (юридична адреса: 93100, Луганська область м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, р/р2600230240985 у відділенні «Промінвестбанку» м. Лисичанська, МФО 304416, код 32359108) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (юридична адреса: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347, р/р25600301733 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792407) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 у розмірі 2047528,53 грн. (два мільйона сорок сім тисяч п'ятсот двадцять вісім гривень 53 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.С. Шембелян