Рішення № 39349408, 19.06.2014, Оболонський районний суд міста Києва

19.06.2014 Справа № 756/7130/14-ц

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2є

______________

756/7130/14-ц

Справа №2-з-756/196/14

УХВАЛА

19 червня 2014 року суддя Оболонського районного суду м. Києва О.В. Диба розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу.

Одночасно з поданням позовної заяви, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій зазначив, що позивачем було надано відповідачу позику в сумі 100 000,00 доларів США, про що відповідачем було складено та підписано розписку від 10.04.2014 року, відповідно до умов якої відповідач зобов'язалась повернути позивачу суму позики до 01.05.2014 року, однак свої зобов'язання відповідач не виконала та суму позики не повернула. Крім того, позивач вказує, що відповідач має власне нерухоме майно та не має будь-яких інших джерел доходу, у зв'язку з чим у відповідача може виникнути намір здійснити відчуження нерухомого майна, зокрема, житлового будинку в м.Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області. Посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивач просить суд накласти арешт на майно відповідача ОСОБА_2, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та інше нерухоме майно відповідача

Згідно ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до абз.1 ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем було надано відомості про те, що відповідач намагається відчужити квартиру АДРЕСА_1, що може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.

Щодо вимог позивача стосовно забезпечення позову шляхом накладення арешту на все інше майно відповідача, то суд вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано відомостей про таке майно та докази, які б підтвердили намагання відповідача його відчужити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково;

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1;

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити;

Копію Ухвали направити для відома та виконання до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби головного управління юстиції у м. Києві.;

Копію ухвали направити учасникам судового процесу для відома;

Ухвала підлягає негайному виконанню;

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Оболонський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення; У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час постановлення ухвали, апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з моменту її отримання;

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СУДДЯ: О.В. Диба