Ухвала суду № 39348423, 11.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 р.Справа № 816/972/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2014р. по справі № 816/972/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс"

до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

14.03.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0000081500 від 03.03.2014 року, №0000071500 від 03.03.2014 року, прийняті на підставі акту перевірки № 116/15-30080834 від 18.02.2014 року.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 14.04.2014 року позовні вимоги задовольнив.

Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Транс - Сервіс" з іноземними інвестиціями (код ЄДРПОУ 30080834) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 116/15-30080834 від 18 лютого 2014 року (а.с.9-16), яким встановлено, що в порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України підприємством занижено податкові зобов'язання з ПДВ, в зв'язку з їх не нарахуванням при використанні автомобільних шин в операціях, що не є господарською діяльністю ТОВ "Транс-Сервіс" всього на суму 20208,01 грн., в тому числі по періодам: жовтень 201З року - 15407,67 грн., листопад 2013 року - 4801,01 грн.; на порушення п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за листопад 2013 року на загальну суму податку на додану вартість4801,00 грн; п. 200.4 та п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ "Транс-Сервіс" завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму податку на додану вартість 15407,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000071500 від 03.03.2014 року, яким визначено суму завищення від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 4801,00 грн., та №0000081500 від 03.03.2014 року, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 15407,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 3852,00 грн (а.с.18-19).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

П.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 предбачено необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами.

Положення ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачають, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункт 44.1 ст.44 Податкового кодексу України зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як встановлено судовим розглядом, у перевіряємий період між позивачем та ТОВ "ТіДіСі Схід", ТОВ "Шинна компанія", ПП "Трак-Шина-Сервіс-1", ТОВ "Технооптторг-Трейд", ПП "Трак-Шина-Плюс" було укладено договори стосовно придбання шин.

01.11.2013 року між ТОВ "Транс-Сервіс" та ТОВ "Технооптторг-Трейд" укладено договір поставки товару на умовах передоплати №1154/13/20. (а.с.38-39). Поставка товару за договором здійснюється партіями. Пунктом 1.3 договору передбачено, що кількість найменування, одиниці виміру, загальна вартість, асортимент та ціни кожної партії товару погоджуються додатково під час підписання сторонами відповідних видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

07.12.2012 року між ТОВ "Транс-Сервіс" (покупець) та ТОВ "ТіДіСі Схід" (постачальник) укладено договір поставки №1246/2012П. (а.с.45-46). Згідно пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві автомобільні товари.

13.02.2013 року між ТОВ "Транс-Сервіс" (покупець) та ПП "Трак-Шина-Сервіс-1" (постачальник) укладено договір поставки №330213/П. (а.с.55-56). Згідно умов договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві автомобільні товари (шина 315/70R22,5 ECOCONTROL 2 (Fulda).

06.01.2012 року між ТОВ "Транс-Сервіс" (покупець) та ПП "Трак-Шина-Плюс" (постачальник) укладено договір поставки товару №ПН-060112/7.(а.с.65-66).

01.02.2013 року між ТОВ "Транс-Сервіс" (покупець) та ТОВ "Шинна Компанія" (постачальник) укладено договір поставки №01023В (а.с.92-94). Згідно п.1.1 постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, авто шини, диски та інші автомобільні аксесуари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку встановленому договором.

Слід зазначити, що порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, за визначенням п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положення п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до податкової накладної встановлено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження реальності виконання умов договору поставки товару (шини 445/45R19,5 160J KL Kumho за №50368338) між ТОВ "Транс-Сервіс" та ТОВ "Технооптторг-Трейд" позивачем надано рахунок на оплату товару від 21 листопада 2013 року на суму 10396,08 грн. (а.с.35), видаткову накладну №51211 від 05 грудня 2013 року на суму 10396,08 грн.(а.с.36), платіжне доручення №665 від 21 листопада 2013 року на суму 10396,08 грн. (а.с.34), податкову накладну №8196 від 21 листопада 2013 року на суму 10396,08 грн. (а.с.37).

Крім того, картка обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини засвідчує факт придбання та введення шин та введення їх в експлуатацію (а.с.49).

На підтвердження реальності виконання умов договору поставки товару (шина вантажна 315/70R22,5 M729 D BS) між ТОВ "Транс-Сервіс" та ТОВ "ТіДіСі Схід" позивачем надано рахунок - фактура №ЕПО-0924055 від 24.09.2013 року на суму 61644,00 грн (а.с.41), рахунок - фактура №ЕПО-0912074 від 12.09.2013 року на суму 20548,00 грн.(а.с.79), видаткову накладну №ЕПО1001199 від 26.09.2013 року на суму 61644,00 грн (а.с.42), видаткову накладну №ЕПО0919327 від 12.09.2013 року на суму 20548,00 грн. (а.с.80), податкову накладну №1093 від 25.09. 2013 року на суму 61644,00 грн. (а.с.44), податкову накладну №561 від 12.09.2013 року на суму 20548,00 грн. (а.с.82), талон на обслуговування вантажних шин №ЕПО1001199./864611 та №ЕПО0919327./861112 (а.с.43,81). Здійснення оплати по договору поставки підтверджується платіжним дорученням №551 від 25.09.2013 року на суму 61644,00 грн.(а.с.40) та платіжним дорученням № 535 від 13.09.2013 року на суму 20548,00 грн.(а.с.78).

Картка обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини засвідчує факт придбання та введення шин в експлуатацію. (а.с.85-87).

На підтвердження факту реальності господарської операції з ПП "Трак-Шина-Сервіс-1" надано рахунок на оплату товару №ПО2685 від 07.11.2013 року на суму 8010,00 грн (а.с.52), видаткову накладну №ПО2613 від 07.11.2013 року на суму 8010,00 грн.(а.с.53), податкову накладну №59 від від 07.11.2013 року на суму 8010,00 грн.(а.с.54). Здійснення оплати по договору поставки підтверджується платіжним дорученням №637 від 11.11.2013 року на суму 8010,00 грн (а.с.51).

Картка обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини та оборотно-сальдова відомість 207 ТМЦ; Патрії; Місця зберігання:Вольво ВІ7765ВЕ/ВІ6794ХХ засвідчують факт придбання та введення шин в експлуатацію (а.с.58-60).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором поставки товару (шина GoodYear REG, RHS II R22,5 315/70) виписано рахунок на оплату №1082 від 01.10.2013 року на суму 10272,00 грн. (а.с.62), видаткову накладну №518 від 01.10. 2013 року на суму 10272,00 грн (а.с.63), податкову накладну №8 від 01.10.2013 року на суму 10272,00 грн (а.с.64). Здійснення оплати по договору поставки підтверджується платіжним дорученням №558 від 01.10.2013 року (а.с.61).

Картка обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини та оборотно-сальдова відомість 207 ТМЦ, партії, місця зберігання: Вольво 12848 СНп/п16718 СК засвідчують факт придбання та введення шин в експлуатацію (а.с.75-77).

На підтвердження факту реальності господарської операції з ТОВ "Шинна Компанія" стосовно придбання шин (4011209000 шина 385/65 R22,5 160K HTR2 Extra Duty Continental) надано рахунок на оплату по замовленню №23784 від 28.11.2013 року на суму 10400,00 грн. (а.с.89), видаткову накладну №К000011009 від 28.11.2013 року на суму 10400,00 грн (а.с.90), податкову накладну №1441 від 28.11.2013 року на суму 10400,00 грн (а.с.91). Здійснення оплати по договору поставки підтверджується платіжним дорученням №684 від 28.11.2013 року на суму 10400,00 грн (а.с.88).

Картка обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини засвідчує факт придбання та введення шин в експлуатацію (а.с.96-97).

Враховуючи вищезазначені положення, колегія суддів приходить до висновку, що господарські відносини ТОВ "Транс-Сервіс" з ТОВ "ТіДіСі Схід", ТОВ "Шинна компанія", ПП "Трак-Шина-Сервіс-1", ТОВ "Технооптторг-Трейд", ПП "Трак-Шина-Плюс" грунтувалися на підставі договірних відносин з поставки товарів, на підтвердження реальності яких надано рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, акти списання (встановлення) шин, картки обліку пробігу пневматичної шини.

Отже, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТіДіСі Схід", ТОВ "Шинна компанія", ПП "Трак-Шина-Сервіс-1", ТОВ "Технооптторг-Трейд", ПП "Трак-Шина-Плюс" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися.

Таким чином, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, а висновки акту перевірки № 116/15-30080834 від 18.02.2014 року про порушення ТОВ "Транс-Сервіс" п.198.5 ст.198, п.201 ст. 200, п. 200.4 та п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0000081500 від 03.03.2014 року, №0000071500 від 03.03.2014 року такими, що прийняті на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2014р. по справі № 816/972/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.