Постанова № 39348372, 04.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 р. Справа № 524/985/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.04.2014р. по справі № 524/985/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області

про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

05.02.2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила зобов'язати Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до ч. 11 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди у розмірі 15000 грн.

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області постановою від 09.04.2014 року у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити її позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, а також невірне застосування норм матеріального та процесуального права,

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 з 25.02.1997 року працювала в Державній податковій інспекції у м. Кременчуці Полтавської області.

09.09.2002 року звільнена за переводом в Виконавчий комітет Автозаводської районної ради, з 05.04.2011 року призначена на посаду у Виконавчій комітет Кременчуцької міської ради.

05.04.2013 року наказом начальника Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 7-К звільнена за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, за досягненням 55 річного віку, у відповідності до розділу 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року.

Наказом Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 8-К від 08.04.2013 року внесені зміни до вищезазначеного наказу, відповідно до яких виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 10 (десяти) місячних посадових окладів, у зв'язку з виходом на пенсію, буде здійснена після надання до управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради довідки з Пенсійного фонду про призначення пенсії.

20.06.2013 року ОСОБА_1 звернулась до відділу пенсійного забезпечення Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці для призначення пенсії за віком.

ОСОБА_1 пенсія призначена на загальних підставах, право на призначення пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу» набуде після досягнення пенсійного віку встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», а саме після досягнення 57 років.

В подальшому, на підставі листа Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.2009 року № 344/13/84-09, листа з Національного агентства з питань державної служби № 4391/13-13 від 19.08.2013 року, якими визначено, що грошова допомога (в розмірі 10 місячних посадових окладів) виплачується у разі звільнення з посади посадової особи місцевого самоврядування у зв'язку з призначенням пенсії, передбаченої зазначеною статтею Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», відповідач не здійснив виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" не встановлено право на отримання 10 посадових окладів державним службовцем, трудові відносини з яким припинені відповідно до КЗпП України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», особам перед пенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.

У відповідності до ч. 11 ст. 21 Закону України " Про службу в органах місцевого самоврядування" у разі звільнення з роботи в органах місцевого самоврядування у зв'язку з виходом на пенсію посадовим особам місцевого самоврядування виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності не менше 10 років стажу на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Тобто, виплата грошової допомоги за зазначеною нормою Закону пов'язана з двома умовами: 1) вихід на пенсію; 2) стаж на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців не менше 10 років.

Як встановлено судовим розглядом, стаж на посадах в органах місцевого самоврядування позивачки на час звільнення становив більше 10 років, 6 років - стаж на посадах в державній податковій службі, загальний стаж - 33 роки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачка набула право на отримання грошової допомоги на підставі ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», оскільки вийшла на пенсію, як посадова особа місцевого самоврядування та на час звільнення мала необхідний стаж більше 10 років.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає помилковим твердження суду першої інстанції про те, що ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" не встановлено право на отримання 10 посадових окладів державним службовцем, трудові відносини з яким припинені відповідно до статті 38 КЗпП України.

Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та Кодекс Законів про працю України не містять окремої підстави звільнення у зв'язку із виходом на пенсію, а тому вважає, що в даному випадку, правове значення має сам факт виходу на пенсію державного службовця, а не підстави його звільнення, оскільки норма ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» не встановлює обмежень щодо виплати грошової допомоги в залежності від підстав звільнення державного службовця.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до ч. 11 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Стосовно вимог щодо відшкодування моральної шкоди колегія суддів зазначає наступне.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням та вини в її заподіянні.

Судовим розглядом не встановлено заподіяння позивачу моральної шкоди, не зазначено з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується, наявність причинного зв'язку між моральною шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, оскільки розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) з врахуванням стану здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, необхідні для відновлення попереднього стану, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення частково неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.04.2014 р. по справі № 524/985/14-а скасувати в частині відмову у задоволенні позову зобов'язання Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до ч. 11 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов'язати Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до ч. 11 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

В іншій частині постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.04.2014 року по справі № 524/985/14-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.