Рішення № 3934821, 01.06.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2009 р.

Справа № 20/55-09-1636

За позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мангуст"

про розірвання договору, виселення та стягнення 9891,84 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Собітнюк Н.О., діюча за дов. №01-13/14969 від 26.12.2008року.

від відповідача: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „Мангуст” з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 105,1 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул, Преображенська, 49/51, з подальшою передачею зазначених приміщень Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мангуст” орендну плату в сумі 4554,09 грн. за період з 1 вересня 2008 року по 1.05.2009року, пеню в сумі 933,36 грн, а також витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу.

У судовому засіданні 1.06.2009року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у договорі та Витягу з Єдиного державного реєстру, а також на орендну адресу, у судові засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

30.01.2004 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мангуст» було укладено договір оренди нежилого приміщення № 31/34, відповідно до умов якого відповідачу було передано у строкове платне користування об'єкт комунальної власності - нежиле приміщення підвалу, загальною площею 105,1 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 49/51.

Строк дії договору, відповідно до п. 1.2 зазначеного договору був встановлений до 31.12.2004року.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди від 30.01.2004 року №31/34 орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, та рішення сесії Одеської міської ради від 26.03.2003року №1054-XXIV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”.

Відповідно до умов укладеного договору, а саме п.п. 2,2, 2.4, за орендоване приміщення орендар зобов’язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший місяць після підписання договору оренди 333,16 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15-го числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно до умов п. 4.1 договору №31/34 від 30.01.2004 року, вказане у п. 1.1 приміщення орендодавцем передається орендарю виключно для використання під продовольчий магазин.

П. 4.10 договору оренди передбачає, що у випадку припинення дії цього договору у зв’язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

У відповідності до п. п. 5.1, 5.2 зазначеного договору за невиконання або неналежне виконання обов’язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, в порядку ст.188 ГК України, звернулось на адресу Орендаря з пропозицією від 04.03.2009р. №01-15/183 про дострокове розірвання договору оренди у зв’язку з порушенням орендарем умов договору, а також просило у строк до 14.03.2009 року оплатити заборгованість з орендної плати в сумі 6494,98 грн. та пеню в сумі 1376,15 грн.

Не отримавши відповіді на надіслану пропозицію, 31.03.2009 року Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області із позовом про розірвання договору, примусове виселення відповідача та стягнення заборгованості по орендній платі.

В обґрунтування позову, крім порушення відповідачем порядку внесення орендної плати, представництво посилалося на те, що всупереч положенням ст. ст. 2. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та положенням п.п. 4.1 договору., Орендар взагалі не використовує орендоване приміщення, що підтверджується актами обстеження від 24.02.2009 р., 19.03.2009р. та 16.04.2009р., а також, в порушення п.п. «е»п.4.2 договору, ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 771 ЦК України, орендар, після закінчення 22.02.2009р. строку дії договору на страхування приміщення не застрахував орендоване приміщення.

15.04.2009 року Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на адресу відповідача було надіслано повідомлення №01-15/361 про відсутність наміру Представництва по управлінню комунальною власністю пролонгувати вищевказаний договір на новий термін та необхідність у строк до 15.05.2009 року здійснити фактичну передачу нежилого підвального приміщення загальною площею 105,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 49/51, за актом приймання-передачі, про надіслання якого свідчать поштовий реєстр від 15.04.2009р. (а.с.26) та фіскальний чек від 16.04.2009р.

Оскільки строк дії договору №31/34 від 30.01.2004 року, встановлений з урахуванням додаткових погоджень від 30.03.2005р., 20.10.2005р., 29.09.2006р., що продовжувався автоматично згідно до ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», за підрахунками позивача, закінчився 1.05.2009 року, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради змінило первісні позовні вимоги, виключивши вимоги про розірвання договору, та залишивши вимоги про виселення та стягнення суми з урахуванням вже стягнутої судом при розгляді справи №20/186-08-3834.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як вбачається із матеріалів справи, строк дії договору від 30.01.2004р., відповідно до п.1.2 зазначеного договору, був встановлений на 11 місяців до 31.12.2004 року. Додатковим погодженням від 30.03.2005р. строк дії договору був продовжений на 9 місяців до 1.09.2005р., додатковим погодженням від 20.10.2005р. він був продовжений на 11 місяців (з 1.09.2005р. до 1.08.2006р.), а додатковим погодженням від 29.09.2006р. строк був продовжений ще на 11 місяців до 1.07.2007р. На наступні два строки договір продовжувався автоматично згідно до положень ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Враховуючи, що 15.04.2009 року Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на адресу відповідача було надіслано повідомлення №01-15/361 про відсутність наміру Представництва по управлінню комунальною власністю пролонгувати вищевказаний договір на новий термін та необхідність у строк до 15.05.2009 року здійснити фактичну передачу нежилого підвального приміщення загальною площею 105,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 49/51, за актом приймання-передачі, про надіслання якого свідчать поштовий реєстр від 15.04.2009р. (а.с.26) та фіскальний чек від 16.04.2009р., суд доходить висновку про закінчення 1.05.2009р. дії договору оренди №31/34 від 30.01.2004року.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю „Мангуст” нежитлового підвального приміщення, загальною площею 105,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 49/51, вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про виселення відповідача із вказаного приміщення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України, яка цілком кореспондується з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с.54), у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди від 30.01.2004р., яка, з урахуванням стягнутої постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі № 20/186-08-3834 суми, становить 4554,09 грн. Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди нежитлового приміщення №31/34 від 30.01.2004р., за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення орендної плати в сумі 4554,09 грн. (за період з вересня 2008р. по квітень 2009р.) та пені в сумі 933,36 грн., заявлені на підставі розрахунку, який перевірено судом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 187 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Мангуст»(юридична адреса: м. Одеса, вул. Сегедська, 10. ід. код 20985824) з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 105,1 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 49/51, на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мангуст»(юридична адреса: м. Одеса, вул. Сегедська, 10. ід. код 20985824) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595) –заборгованість з орендної плати в сумі 4554 /чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят чотири/ грн. 09 коп. та пені в сумі 933 /дев’ятсот тридцять три/ грн. 36 коп., 187 /сто вісімдесят сім/ грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

рішення підписано 4.06.2009р.