Ухвала суду № 39347110, 17.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р. Справа № 876/4994/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.03.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області якою просить скасувати постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.02.2014 року ВП №41747381, ВП №41747270; визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Вудмаска М.Ф.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 27 січня 2014 року ОСОБА_1 передав до виконання відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Закарпатській області два виконавчі листи №№2а-0770/1434/11/2014 року виданих Закарпатським окружним адміністративним судом 20 січня 2014 року на виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року в адміністративній справі № 2а-0770/1434/11. 14 лютого 2014 року позивач отримав дві постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.02.2014 року по вищевказаних виконавчих листах та 18 лютого 2014 року ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами відповідно до яких встановлено повне фактичне виконання рішення суду та виконавчого листа виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 20 січня 2014 року. Позивач вважає постанови про закінчення виконавчого провадження незаконними, так як їх підставою винесення був наказ від 04.11.2011 року № 24-к та платіжне доручення від 09.11.2011 року, тобто по часу ще до видачі виконавчого листа від 20.01.2014 року за постановою Львівського адміністративного суду від 24.09.2013 року не проводилось. Просив позов задоволити.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.03.2014 року у задоволені позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що виконавче провадження №41747381 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-0770/1434/11 виданого 20.01.2014 року Закарпатським окружним адміністративним судом на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року про допущення негайного виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1, на посаді провідного спеціаліста сектору землеустрою, моніторингу, охорони, оцінки та ринку земель відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, відкрито згідно постанови державного виконавця відділу ППР Вудмаска М.Ф. від 28.01.2014 року.

Виконавче провадження №41747270 з примусового виконання наказу №2а-0770/1434/11, виданого 20.01.2014 року Закарпатським окружним адміністративним судом на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді провідного спеціаліста сектору землеустрою, моніторингу, охорони, оцінки та ринку земель відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області із 14 квітня 2011 року. Допустити негайного виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста сектору землеустрою, моніторингу, охорони, оцінки та ринку земель відділу Держкозмему у Міжгірському районі Закарпатської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. Виконавче провадження відкрито за постановою про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2014 року на підставі заяви ОСОБА_1

30.02.2014 року відділом Держземагенства у Міжгірському районі Закарпатської області надіслано до відділу ПВР управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області повідомлення про те, що постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2014 року ВП № 41747381 та від 29.01.2014 року ВП № 41747270 щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді провідного спеціаліста сектору землеустрою, моніторингу, охорони, оцінки та ринку земель відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області із 14 квітня 2011 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнень за один місяць виконано відділом Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області у 2011 році, що підтверджується наказом відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області від 04.11.2011 року № 24-к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1.", яким поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста сектору землеустрою, моніторингу, охорони, оцінки та ринку земель з 14.04.2011 року та виплачено середній заробіток у межах суми стягнення за один місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, що в оригіналі трудової книжки позивача, під записом №21 від 14.04.2011 року запис за №20 вказано недійсним та поновлено позивача на попередній посаді, а саме - на посаді провідного спеціаліста сектору землеустрою, моніторингу, охорони, оцінки та ринку земель, на підставі наказу №24-к від 04.11.2011 року.

Згідно запису №22 трудової книжки, 20 вересня 2011 позивач поновлений на посаді головного державного інспектора сектору Державної інспекції контролю за використанням та охороню земель на підставі Наказу № 24-к від 04.11.2011 року.

Наказом від 04.11.2011 року, позивач, одночасно поновлений на посаді провідного спеціаліста сектору землеустрою, моніторингу, охорони, оцінки та ринку земель з 14.04.2011 року та поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Міжгірському районі з 20.09.2011 року.

Наказом №13-к від 03.08.2012 року ОСОБА_1 звільнений із займаної посади у зв'язку із скороченням посади, запис в трудовій книзі №23.

Таким чином, порушене право позивача було відновлено та такий пропрацював після поновлення до 03.08.2012 року.

Разом з тим, 09.11.2011 року відділом Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області позивачу виплачено середній заробіток за один місяць в сумі 1512,96 грн. згідно з платіжним дорученням №71.

Згідно повідомлення від 03.02.2014 року № 228/07/01-06, копії наказу від 04.11.2011 року №24-к та платіжного доручення від 09.11.2011 року №71 головним державним виконавцем відділу ПВР управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області Вудмаска М.Ф. по двом вищезазначеним виконавчим провадженням винесено постанови від 10.02.2014 року ВП 41747381 та ВП № 41747270 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Аналізуючи наведене апеляційний суд переконаний, що дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області Вудмаска М.Ф. виконання даних виконавчих листів забезпечено в повній відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Судова колегія апеляційного суду звертає увагу на той факт, що у відділі примусового виконання рішень, вже перебувало виконавче провадження №28996672, відкрито на виконання виконавчого листа по справі №2а-0770/1434/11, виданого 20.09.2011 року Закарпатським окружним адміністративним судом, яке було на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону "Про виконавче провадження" закінчене 25.07.2012 року (а.с.49) як фактично виконане.

При цьому, позивачем оскаржувалися дії державного виконавця по виконанню даного виконавчого листа, з приводу чого судом була винесена постанова про відмову у задоволенні позову.

Згідно ч. 1 ст. 258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені позову.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.03.2014 року у справі №807/586/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 18.06.2014 року