ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2014 року м. Київ К/800/22720/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕДДЕРЕ» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року
у справі № 826/15632/13-а
за позовом Територіального управління Держгідропромнагляду у Київській області та м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕДДЕРЕ»
про застосування заходів реагування
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2013 року Територіальне управління Держгідропромнагляду у Київській області та м. Києві (далі - ТУ Держгірпромнагляду) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕДДЕРЕ» (далі - ТОВ «РЕДДЕРЕ») про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме: зупинення експлуатації пальників інфрачервоного випромінювання та балонів скрапленого газу за адресою: вул. Червоноармійська, 85/87 у місті Києві.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2013 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про задоволення позову.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «РЕДДЕРЕ» оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказаний судовий акт з мотивів порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що у ТУ Держгірпромнагляду відсутні правові підстави для звернення до суду з цим позовом.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Як установлено судами попередніх інстанцій, позивачем проведено планову перевірку ТОВ «РЕДДЕРЕ» з питань стану охорони праці при експлуатації балонів скрапленого вуглеводневого газу по вул. Червоноармійській, 85/87 у м. Києві, за результатами якої складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 25.09.2013 № 10/75/757/А, підписаному представниками відповідача без зауважень.
За результатами перевірки позивачем виявлено порушення ТОВ «РЕДДЕРЕ» вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, а саме: не розроблено проектну документацію на розміщення пальників інфрачервоного випромінювання, які використовуються для обігріву приміщення, не проведено експертизу проектної документації на розміщення пальників інфрачервоного випромінювання, які використовуються для обігріву приміщення, директор ТОВ «РЕДДЕРЕ» не прийшов навчання та перевірку знань з Правил безпеки систем газопостачання України; навчання та перевірку знань з Правил безпечної будови та експлуатації посудин, що працюють під тиском; персонал ТОВ «РЕДДЕРЕ», який експлуатує пальники інфрачервоного випромінювання, не пройшов навчання та перевірку знань з Правил безпечної будови та експлуатації посудин, що працюють під тиском.
25.09.2013 ТОВ «РЕДДЕРЕ» вручено припис № 10/75/757/ П про усунення виявлених порушень, зазначених в акті № 10/75/757/ А, які відповідачем добровільно не усунуто.
Оскільки Товариством «РЕДДЕРЕ» припис не виконано, встановлені порушення не усунуто, позивач, керуючись статтями 4, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТУ Держгірпромнагляду не наділене відповідними повноваженнями щодо звернення до суду з цим позовом.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що статтями 4, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено повноваження позивача щодо зупинення діяльності відповідача в судовому порядку.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується зі вказаним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 Положення про державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 408/2011, державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
В силу вимог підпункту 3 пункту 3 вказаного Положення до основних завдань Держгірпромнагляду України належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів, зокрема, з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 № 826, державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення посадовими особами Держгірпромнагляду України згідно з цим Положенням перевірок (обстежень) установ, підприємств, організацій, їх відокремлених підрозділів, філій, представництв, юридичних осіб, фізичних осіб, що використовують найману працю, у тому числі окремих виробничих об'єктів суб'єктів господарювання-виробничих цехів та дільниць, машин і механізмів, промислових майданчиків, інших відокремлених виробничих структурних підрозділів.
Згідно з пунктом 2.26 цього Положення № 826 право заборони виконання робіт, виробництва виникає зокрема у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки.
Під загрозою життю та здоров'ю працівників відповідно до пункту 1.4. вказаного Положення слід розуміти виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.
В силу положень частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Таким чином, право позивача на звернення до суду з цим позовом прямо передбачене положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Згідно з частиною третьою статті 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕДДЕРЕ» відхилити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове рішення № 39346149, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/15632/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: