Ухвала суду № 39345773, 11.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 року м. Київ К/800/14849/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ)

на постанову господарського суду Запорізької області від 11.07.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011

у справі № 9/582/07-АП-3/385/08-АП

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Петра" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 11.07.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011, позов задоволено; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 06.09.2007 № 0001082301/0 з тих мотивів, що у позивача не виникло об'єкта оподаткування податком на прибуток за операціями, оформленими від його імені за підробленими документами.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, про те, що факт здійснення Товариством експорту товару підтверджується належним чином оформленими вантажними митними деклараціями.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 55550 грн. (у тому числі 50500 грн. за основним платежем та 5050 грн. за штрафними санкціями) було прийнято податковим органом за наслідками проведення виїзної позапланової документальної перевірки Товариства з питання достовірності відображення в податкових деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість експортних операцій за період з 01.04.2007 по 30.06.2007. Так, в акті від 22.08.2007 № 85/23-1/33095108 (яким було оформлено проведення цієї перевірки) зафіксовано факт реалізації позивачем на експорт товару (цибулі ріпчастої на суму 202 000 грн.) через комісіонера - товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга-V» (далі - ТОВ «Ліга-V») без відображення цих операцій у складі оподатковуваного доходу платника; факт експорту засвідчений належним чином оформленими вантажними митними деклараціями, в яких позивача зазначено відправником (експортером) товару, а ТОВ «Ліга-V» - особою, відповідальною за фінансове врегулювання.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, попередні судові інстанції послалися на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.03.2010 у справі № 1-22-2010, згідно з яким ОСОБА_1 (директора ТОВ «Ліга-V») визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених статтями 201 (контрабанда), 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України.

При цьому зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_1, використовуючи наявні у нього примірники договорів комісії з відтиском печатки Товариства, оформив експортні операції (які фактично були здійснені іншим суб'єктом господарювання - товариством з обмеженою відповідальністю «Стан») на позивача шляхом подання митному брокеру недостовірних документів. Відносно позивача у цьому вироку зазначено, що Товариство не укладало договори комісії з ТОВ «Ліга-V» та не передавало йому товар для реалізації на експорт.

Згідно з частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Решта обставин, встановлених у вироку суду, не має обов'язкового характеру для адміністративного суду при вирішенні адміністративного спору, та підлягає безпосередньому встановленню у процесі розгляду справи із застосуванням правил оцінки доказів, передбачених у статті 86 КАС.

У даному разі суди встановили, що у матеріалах справи (з урахуванням установлених названим вироком обов'язкових обставин) відсутні докази виконання позивачем експортних операцій з огляду на підроблення ОСОБА_1 первинних документів, які слугували підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання за експортними операціями (договорів комісії, вантажних митних декларацій). Інших доказів на підтвердження фактичного вчинення позивачем цих операцій ДПІ не представлено.

А відтак з огляду на превалювання сутності над формою у податковому праві суди дійшли вірного висновку про те, що штучне оформлення експортних операцій ОСОБА_1 на позивача не створило для останнього об'єкта оподаткування податку на прибуток, та правомірно задовольнили позов.

Оскільки висновки судів відповідають наявним у справі доказам та ґрунтуються на правильному правозастосуванні, підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали окружного і апеляційного адміністративних судів зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову господарського суду Запорізької області від 11.07.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 у справі № 9/582/07-АП-3/385/08-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько