Рішення № 3934575, 22.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.06.09 р. Справа № 28/37

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріупольська птахофабрика”, с.Степне, код ЄДРПОУ 30844806

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь, код ЄДРПОУ 20355550

про стягнення 19308грн.00коп.

Представники:

від позивача: Чєвала С.І., БукаловП.Ф.

від відповідача: Адарюкова К.М.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Маріупольська птахофабрика”, с.Степне звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 19308грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №ПР-02291 від 15.05.2006р., специфікації №1, №2 до даного договору, додаткову угоду №1 від 15.02.2008р., накладні №351 від 09.09.2008р., №372 від 23.09.2008р., №386 від 01.10.2008р., №404 від 21.10.2008р., №415 від 05.11.2008р., №435 від 04.12.2008р., претензію №63 від 05.02.2009р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 23.03.2009р. порушив провадження у справі № 28/37 та призначив її розгляд на 22.04.2009р.

Від відповідача надійшов відзив № 523/1207 від 12.05.2009р., в якому відповідач проти позовних вимог заперечує.

Клопотання сторін про продовження розгляду справи на 1 місяць ухвалою від 13.05.2009р. господарського суду Донецької області задоволене, розгляд справи продовжено до 23.06.2009р.

Протягом розгляду справи сторони надавали пояснення по суті спору.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

15.05.2006р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Маріупольська птахофабрика”, с.Степне та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь укладено договір №ПР-02291 (договір), відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості згідно специфікації №1 (додатку №1), яка є невід`ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Строк дії договору – до 31.12.2008р.(п.11.1 договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 15.02.2008р.).

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

П. 4.1. договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах СТР (склад покупця м.Маріуполь) відповідно „Інкотермс 2000”. Строк поставки – протягом 3-х днів з моменту отримання заявок від покупця.

Перехід права власності на товар здійснюється в момент поставки товару на склад покупця та підписання сторонами актів приймання-передачі (п. 4.3. договору).

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 20408грн.40коп., що підтверджується накладними №351 від 09.09.2008р., №372 від 23.09.2008р., №386 від 01.10.2008р., №404 від 21.10.2008р., №415 від 05.11.2008р., №435 від 04.12.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних в графі „прийняв”.

Згідно п.6.1 договору, розрахунок за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Одночасно, п.6.3 договору передбачено, що оплата здійснюється за наявності наступних документів: рахунок-фактура, податкова накладна, сертифікат якості, виданий заводом-виготовником, висновок Державної санітарноепідиміологічної експертизи, а також документи, передбачені ч.3 ст.5 Закону України „Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”.

За твердженням позивача відповідач не оплатив поставлений товар, в зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 19308грн. 00коп.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №63 від 05.02.2009р. про погашення заборгованості в сумі 19308грн.00коп. (докази направлення претензії наявні в матеріалах справи).

Оскільки сума заборгованості не була погашена, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Маріупольська птахофабрика”, с.Степне, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 19308грн.00коп.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає посилання позивача безпідставними з огляду на наступне:

Відповідно до абзацу 2 п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначено вище, позивач стверджує, що відповідачем прострочена оплата товару, отриманого за накладними №351 від 09.09.2008р., №372 від 23.09.2008р., №386 від 01.10.2008р., №404 від 21.10.2008р., №415 від 05.11.2008р., №435 від 04.12.2008р., посилаючись при цьому на те, що поставка здійснена на підставі договору № ПР-02291 від 15.05.2006р.

Проте, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що договір № ПР-02291 від 15.05.2006р. не є підставою здійснення поставки за наявними у справі накладними, оскільки в представлених накладних не має посилань на договір № ПР-02291 від 15.05.2006р.

Господарським судом розглянуті та не прийняті до уваги твердження позивача про належність цих доказів, оскільки позивач повинен був надати документи, які б підтверджували факт їх відношення до даних господарських операцій.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та інших підзаконних нормативних актів, які існують в чинному законодавстві щодо порядку ведення бухгалтерського обліку підприємствами (накази Міністерства фінансів України про затвердження численних Положень, Методичних рекомендацій та т.і., що конкретизують порядок застосування норм вищевказаного Закону посадовими особами підприємств та організацій України), у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, як факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

А письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу – одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо.

Тобто, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами.

Відсутні посилання на договір № ПР-02291 від 15.05.2006р. також в податкових накладних, рахунках наданих позивачем та банківських документах, які підтверджують часткову оплату боргу.

В п. 4.1. договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах СТР (склад покупця м.Маріуполь) відповідно „Інкотермс 2000”. Строк поставки – протягом 3-х днів з моменту отримання заявок від покупця.

Письмових заявок на отримання товару суду не надано, позивач в судовому засіданні пояснив, що заявки надавались по телефону, що зазначено в протоколі судового засідання від 22.06.2009р.

Згідно з приписами п. 1.2. договору № ПР-02291 від 15.05.2006р. зміна асортименту, номенклатури, кількості, ціни товару, оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод.

В специфікаціях № 1 та № 2 до договору № ПР-02291 від 15.05.2006р. передбачено, що товаром є яйце куряче С-1, але відповідно до накладних № 415 від 05.11.2008р., № 435 від 04.12.2008р. постачався товар – яйце С-2.

Відповідно до п. 5.3. договору ціна за товар може бути змінена у випадку зміни ціни на сировину по письмовій згоді сторін. У випадку виникнення у стороні необхідності зміни ціни, зацікавлена сторона направляє іншій стороні пропозицію в письмовій формі. Нова ціна за товар є узгодженою тільки при наявності письмової згоди обох сторін.

Суд зазначає, що ціна в накладних №351 від 09.09.2008р., №372 від 23.09.2008р., №386 від 01.10.2008р., №404 від 21.10.2008р., №415 від 05.11.2008р., №435 від 04.12.2008р. та в специфікаціях № 1 та № 2 до договору № ПР-02291 від 15.05.2006р. не співпадають. Узгодження сторін на зміну ціни сторонами не надано.

Перехід права власності на товар здійснюється в момент поставки товару на склад покупця та підписання сторонами актів приймання-передачі (п. 4.3. договору). В обґрунтування своїх вимог позивач посилається тільки на накладні, акти приймання-передачі суду не надані. В судовому засіданні 22.06.2009р. позивач пояснив, що акти приймання-передачі при поставці товару сторонами не підписувались, що відображено в протоколі судового засідання від 22.06.2009р.

Таким чином, документи, що надані позивачем в якості доказів по справі, не мають доказової сили з вищезазначених причин, а відтак, умови договору №ПР-02291 від 15.05.2006р., який є підставою позову, не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, які фактично виникли за наявними у матеріалах справи видатковими накладними.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази наявності будь-яких клопотань позивача про зміну підстави позову.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріупольська птахофабрика”, с.Степне звернувся до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 19308грн.00коп. є необґрунтованими, недоведеними, безпідставними, а відтак підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріупольська птахофабрика”, с.Степне до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 19308грн.00коп. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 22.06.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення підписаний 22.06.2009р.

Суддя