Постанова № 39345424, 17.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р. Справа № 804/6088/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Васильківський комбінат комунального господарства» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Східно-Дніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Васильківський комбінат комунального господарства», в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути кошти цього платника податків з рахунків у банках, що його обслуговують, на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу у загальному розмірі 25646,26грн., а також стягнути цей борг за рахунок готівки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість, земельного податку, з плати за користування надрам для видобування корисних копалин, з екологічного податку та збору за спеціальне використання води для житлово-комунальних господарств у відповідача утворився податковий борг у загальному розмірі 25646,26грн. При цьому, оскільки по первинно наявному податковому боргу відповідача позивачем вже виставлялися перша та друга податкові вимоги, нова вимога на збільшену суму боргу йому не надсилалася, разом з тим стягненню підлягає вся сума боргу, наявного на час звернення до суду з відповідною вимогою, тим більше, що станом на теперішній час наявний податковий борг відповідачем не погашений.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання його представник не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надавав.

Зважаючи на приписи ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровське обласне комунальне підприємство «Васильківський комбінат комунального господарства» (код ЄДРПОУ 03342409) (далі - ДОКП «Васильківський ККГ») з 12.08.1994 року знаходиться на обліку в Східно-Дніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Східно-Дніпровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) згідно довідки від 23.12.1999 року №184/28 як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 04.11.2010р. №100307657, а також зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 11.01.1999р. №2023446700010053(а.с.19,21-22).

Згідно п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України , податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На виконання означених законодавчих вимог відповідач подав до Східно-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року від 02.02.2014 року №1400002467, згідно якої сума цього податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками звітного (податкового) періоду, становить 3347,00грн. з граничним терміном сплати 02.03.2014р. (а.с.46-47).

Таким чином, позивачем було самостійно задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3347,00грн., які є узгодженими в розумінні приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України.

Однак, ці зобов'язання у встановлені строки сплачені не були, у зв'язку із чим у ДОКП «Васильківський ККГ» утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3347,00грн.(а.с.45).

Згідно ст.285 цього Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Щодо сплати земельного податку з юридичних осіб, то у даному випадку застосовуються вимоги п.286.3 ст.286 Податкового кодексу України, якою встановлено, що платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

На виконання вищеозначених законодавчих вимог відповідачем була подана до Східно-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області наступні податкові декларації з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності)

- за 2014 рік №9006245726 від 12.02.2014р., в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з цього податку за січень-листопад 2014 року по 514,62 грн. щомісячно та за грудень 2014 року - 514,49 грн. (а.с.56-57);

-. за 2014 рік №1400002244 від 14.02.2014р., в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з цього податку за січень-листопад 2014 року по 271,27 грн. щомісячно та за грудень 2014 року - 271,24 грн. (а.с.58-59).

З огляду на вищенаведені приписи п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з земельного податку самостійне визначене ДОКП "Васильківський ККГ" у означених податкових деклараціях, є узгодженими з 12.02.2014р. та, відповідно, з 14.02.2014 року.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Проте, в порушення приписів п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, відповідачем не було сплачено суми задекларованого земельного податку у загальному розмірі 785,89грн. по терміну сплати 02.03.2014р. за лютий 2014 року (514,62грн. + 271,27грн.)

Наведене підтверджується відомостями картки особового рахунку платника податків ДОКП «Васильківський ККГ» (а.с.55).

У зв'язку із несплатою самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань з земельного податку у відповідача виник податковий борг у розмірі 785,89грн.

Щодо плати за користування надрами для видобування корисних копалин, то відповідно до п.п.263.11.1 п.263.11 ст.263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України або за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Приписами п.п.263.12.1 п.263.12 ст.263 Податкового кодексу України встановлено, що платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу.

Крім того, згідно п.п.263.13.1 п.263.13 ст.263 Податкового кодексу України платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

На виконання означених приписів відповідачем був поданий до Східно-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 12.03.2014 року №1400003018, згідно якого ДОКП «Васильківський ККГ» було самостійно задекларовано грошове зобов'язання з цього платежу у сумі 2972,12грн. з граничним терміном сплати 12.03.2014р.(а.с.50-51).

Однак, ці зобов'язання у встановлені строки сплачені не були, у зв'язку із чим у ДОКП «Васильківський ККГ» утворився податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 2972,12грн., що підтверджується відомостями картки особового рахунку відповідача(а.с.49).

Відповідно до п.328.1 ст.328 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для збору за спеціальне використання води дорівнює календарному кварталу.

Приписами п.328.2 та п.328.3 ст.328 Податкового кодексу України визначено, що платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, а податкові декларації збору подаються платниками збору контролюючим органам у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Так, ДОКП «Васильківський ККГ» була подана до Східно-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкова декларація за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих та підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, що входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих та підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води від 07.02.2014 року №9089868436 за 2013 рік, в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з цього збору у сумі 4581,70грн. по терміну сплати 19.02.2013 року (а.с.34-36).

Крім того, відповідачем було подана контролюючому органу уточнююча податкова декларація від 14.02.2014 року №14000002276, відповідно до якої відповідачем самостійно було виправлено суму зобов'язання із збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод житлово-комунальними підприємствами за 2013 рік з граничним терміном сплати 14.02.2014 року та задекларовано до сплати суму у розмірі 9353,87грн., а також самостійно нараховано до сплати суму штрафу у зв'язку із виправленням помилок у розмірі 280,62 грн. (а.с.37-39).

Таким чином, позивачем було самостійно задекларовано грошові зобов'язання із збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод житлово-комунальними підприємствами на загальну суму 14216,19 грн., які є узгодженими в розумінні приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України.

Однак ці зобов'язання у встановлені строки сплачені не були, у зв'язку із чим у ДОКП «Васильківський ККГ» утворився податковий борг із збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод житлово-комунальними підприємствами у розмірі 14216,19грн.(9353,87грн. + 4581,70грн. + 280,62грн.).

Щодо податкового боргу відповідача з екологічного податку, то відповідно п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Згідно п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

На виконання означених приписів ДОКП «Васильківський ККГ» була подана до Східно-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкова декларація з екологічного податку від 07.02.2014 року №9809868506 за 4 квартал 2013 року, в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з цього податку, а саме з податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у сумі 4325,06грн. по терміну сплати 19.02.2014р. (а.с.42-43)

При цьому, відповідачем означені зобов'язання у встановлені строки сплачені не були, у зв'язку із чим у ДОКП «Васильківський ККГ» утворився податковий борг з екологічного податку у розмірі 4325,06 грн., що підтверджується відомостями картки особового рахунку відповідача(а.с.41).

Таким чином, з довідки про стан розрахунків з бюджетом за лютий-березень 2014 року наданої позивачем, вбачається, що податковий борг відповідача складає 25646,26грн.(785,89грн. +3347,00грн. + 14216,19грн. + 2972,12грн. + 4325,06грн.)(а.с.31).

Враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідача є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк, як наслідок ця сума є податковим боргом у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що первинний податковий борг ДОКП «Васильківський ККГ» виник ще під час дії Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем у відповідності до ст.6 цього Закону були сформовані та надіслані відповідачу перша податкова вимога від 29.01.2002р. №1/47 на суму 42071,72грн., яку відповідач отримав 05 лютого 2002 року та друга податкова вимога від 13 березня 2002 року №2/268 на суму 44604,16грн., яку відповідач отримав 18 березня 2002 року(а.с.28).

На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.

Відповідно дост.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявність у ДОКП «Васильківський ККГ» відкритих рахунків у банках підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою (а.с.29).

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують ДОКП «Васильківський ККГ», натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, а отже позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу за рахунок готівкових коштів позивача, виходячи з наступного.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1244 (далі - Порядок), встановлено, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Отже, як вбачається з аналізу вищевказаних норм Податкового кодексу України та Порядку, стягнення з платника податків готівкових коштів, які належать такому платнику податків, здійснюється працівниками контролюючого органу в процесі виконання рішення суду про стягнення коштів з рахунків платника податків, яке набрало законної сили, шляхом прийняття власного рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки, яка належить цьому платнику податків, згідно форми за додатком 1 до Порядку, та не може бути обрано способом захисту права у судовому порядку з урахуванням повноважень контролюючих органів, встановлених ст.20 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Васильківський комбінат комунального господарства» про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків платника податків - Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Васильківський комбінат комунального господарства»(провул. Комунальний,6, смт. Васильківка, Васильківський район, Дніпропетровська область, 52600, код ЄДРПОУ 03342409) у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу у загальній сумі 25646,26грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот сорок шість гривень двадцять шість копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова