Рішення № 39344566, 10.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/898/14 Головуючий 1-ї інстанції - Товстолужський О.В.

Справа №615/425/13-ц Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Коровіна С.Г.,

при секретарі - Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Валківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», третя особа: служба у справах дітей Валківської районного державної адміністрації Харківської області про визнання договору іпотеки недійсним, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» (надалі - ПАТ «ДОБУ» або Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило в рахунок заборгованості за кредитним договором №245 від 30.09.2008року, яка станом на 13.03.2013року складає 22130,57доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №56 від 30.09.2008року, а саме на житловий будинок, житловою площею 68,1 кв.м, який розташовано за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_1 А також стягнути з відповідача ОСОБА_1 на їх користь судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1768,90грн.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що згідно кредитного договору №245 від 30.09.2008року (надалі - кредитний договір), укладеного між ПАТ «ДОБУ» та ОСОБА_2, останній позичив у філії Банку грошові кошти в сумі 24764,00доларів США, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 29 вересня 2018 року, зі сплатою 14,5% (відсотків) річних за користування кредитом. З метою забезпечення повернення отриманого ОСОБА_2 кредиту та процентів за його використання між відповідачем ОСОБА_1 та Банком був укладений іпотечний договір №56 від 30.09.2008року (надалі - договір іпотеки), предметом якого є нерухоме майно - вищеназваний житловий будинок. Позичальник ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за договором кредиту виконував не належним чином, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 13.03.2013року становить 22130,57доларів США. Направлені Банком на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 попередження про необхідність погашення боргу залишилися без задоволення.

07.10.2013року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «ДОБУ», третьої особи: Служби у справах дітей Валківської районного державної адміністрації Харківської області, в якому просили визнати недійсним іпотечний договір №56 від 30.09.2008року, укладений між ОСОБА_1 та Банком, посвідчений приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 за реєстровим №3549.

В обґрунтування доводів зустрічного позову вказують на те, що договір іпотеки був укладений без дозволу органу опіки та піклування, що порушує права дітей: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1.н. та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.н., які на час укладання цього договору мали право користуватися цим житлом.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник ПАТ «ДОБУ» заявлений ними позов підтримав, зустрічний позов не визнав, пояснивши, що ПАТ «ДОБУ» мав право на укладання договору іпотеки з ОСОБА_1, оскільки на момент укладання цього договору - 30.09.2008року в житловому будинку, що є предметом іпотеки, малолітні діти зареєстровані не були. Окрім того, відповідач ОСОБА_1 не відноситься до батьків вищезазначених дітей, а тому вимоги закону про обов'язкове погодження укладення договору іпотеки з органом опіки та піклування не стосується договірних відносин, що виникли між нею та Банком.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 позов Банку не визнали, зустрічний позов підтримали і просили його задовольнити з підстав, наведених в позові. Зокрема вказували, що їхні, на той час малолітні діти - син ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1.н. та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.н., були зняти з реєстраційного обліку за адресою спірного нерухомого майна та зареєстровані у сусідки ОСОБА_6 з метою отримання ОСОБА_2 кредиту. Але, насправді діти продовжували мешкати за спірною адресою своїх батьків, тобто в будинку, що є предметом іпотеки.

Представник Служби у справах дітей Валківської районного державної адміністрації Харківської області просив задовольнити зустрічний позов.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2013 року позов ПАТ «ДОБУ» залишено без задоволення.

Зустрічний позов задоволено. Іпотечний договір, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ДОБУ» в особі керуючого ТВБВ 10020/0331 філії - ХОУ АТ «Ощадбанк» Зачепи В.І. за №56 від 30.09.2008року, посвідчений приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 за реєстровим №3549 - визнано недійсним.

Ухвалами Валківського районного суду Харківської області від 11.02.2014року та 26.03.2014року виправлені описки в рішенні районного суду від 16 грудня 2013 року.

В апеляційній скарзі ПАТ «ДОБУ» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким позов Банку задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на не відповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд з'ясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.44 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 117 СК України та статтею 17 Закону України від 26.04.2001року №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» батьки не мають право без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право на користування предметом іпотеки на момент укладання договору іпотеки . Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладання договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладання договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «ДОБУ» та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_1, зокрема, визнаючи спірний договір іпотеки недійсним, суд виходив з того, що при укладанні цього правочину сторонами не дотримано положень ст.ст. 71, 224 ЦК України, т.я. його вчинено без дозволу органу опіки та піклування.

Але, погодитися з таким висновком колегія суддів не може, оскільки суд дійшов його без повного, всебічного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи та з неправильним тлумаченням норм матеріального права.

Відповідно до ст.572 ЦК України кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Одним із видів застави нерухомого майна є іпотека (ч.1 ст.575 ЦК України).

У разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель, як зазначено в ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на передані в іпотеку будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, які проживають у цьому будинку чи житловому приміщенні на підставі ст.109 Житлового кодексу УРСР.

Установлено, що ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, від шлюбу з якою має малолітню дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.н. Окрім того, ОСОБА_2, від попереднього шлюбу з ОСОБА_8, має сина - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4.н.

30 вересня 2008 року ОСОБА_2 уклав з ВАТ «Державний ощадний банк України» ( після зміни найменування - ПАТ «Державний ощадний банк України) кредитний договір №245, згідно якого він позичив в Банку 24 764,00дол. США, зі сплатою 14,5% (відсотків) річних, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 29 вересня 2018 року.

У забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 за вищеназваним кредитним договором, між ВАТ Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 (яка приходиться позичальнику грошей матір'ю) 30 вересня 2008 року було укладено договір іпотеки №56, згідно умов якого ОСОБА_1 передала Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та який їй належить на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим Валківською державною нотаріальною конторою Харківської області 27.12.1996року за реєстром №4262 та зареєстрованим у Валківському бюро технічної інвентарізації Харківської області 09.01.1997року в реєстрову книгу №25 за реєстровим №2578; та свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим Валківською державною нотаріальною конторою Харківської області 27.12.1996р. за реєстровим №2578.

При підписанні договору іпотеки ОСОБА_1 надала Банку запевнення та гарантії стосовного того, що предмет іпотеки є лише власністю іпотекодавця і вона вправі ним розпоряджатися, на нього може бути звернено стягнення без жодних обмежень та обтяжень. Також надала довідку про те, що за адресою місцезнаходження предмета іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні та неповнолітні діти і будь-які інші особи, яких за законом повинен утримувати іпотекодавець, а також відсутні малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користування предметом іпотеки.

Згідно положень ст.317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

Статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх заміняють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовитися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, як зазначено в ч.6 ст.203 ЦК України, у протилежному випадку такий правочин є нікчемним.

Між тим, розглядаючи справу, суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 приходиться вищезазначеним дітям бабусею, а тому положенняч.6 ст.203 ЦК України на неї не розповсюджується.

Оскільки оскаржуване рішення є неправильним, воно підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення - про задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до положень п.п.1),4)ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.2), 309ч.1п.п.3),4), 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки згідно договору іпотеки №56 від 30 вересня 2008 року, укладеного між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, посвідченого ПН ХМНО ОСОБА_3 за реєстровим №3549, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташовані на земельній ділянці за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1, який на праві власності належить ОСОБА_10, в погашення заборгованості за кредитним договором №245 від 30.09.2008року в розмірі - 22 130,57дол.США (що відповідно до курсу купівлі-продажу долару США, встановленого Національним банком України на 13.03.2013року, за 1 долар США - 7,993грн., є еквівалентом 176 889,65гривень), з яких: заборгованість по відсоткам - 314,21дол.США; заборгованість за простроченими відсотками - 2 042,68дол. США; заборгованість за кредитом 17 981,74дол. США; заборгованість за простроченим кредитом 1 791,94дол. США; пеня за прострочення кредиту - 316,51дол. США.

Продаж предмету іпотеки провести через публічні торги.

Початкова ціна предмету іпотеки встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10020/0331 (МФО 351823 ЄДРПОУ 09351600 р/р37394005331 у філії ХОУ АТ «Ощадбанк») судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 728,90грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», третя особа: служба у справах дітей Валківської районного державної адміністрації Харківської області про визнання договору іпотеки недійсним - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -