Рішення № 39344545, 17.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/1913/14 Головуючий 1-ї інстанції - Шахова В.В.

Справа №621/2962/13-ц Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: зняття арешту

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коровіна С.Г., Коваленко І.П.

при секретарі - Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 24 січня 2014року за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зняття арешту, -

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» (надалі - ПАТ «Акцент-Банк» або Банк) звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції (далі - ВДВС), третіх осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просило скасувати арешт, накладений ВДВС на автомобіль ВМW, модель: 728 І, рік випуску 1997, тип транспортного засобу - легковий сєдан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, державний реєстраційний НОМЕР_2, та виключити його із акту опису й арешту.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що ВДВС безпідставно накладено арешт на вищевказаний автомобіль, що належить на праві власності ОСОБА_1 Цей арешт було накладено в межах виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_1 заборгованості на користь третіх осіб. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вказаний арешт не зареєстрований, проте постанову про арешт подано до органів ДАІ. Позивач вважає арешт таким, що порушує їх права, як заставодержателя цього спірного рухомого майна. Так, згідно укладеного кредитно-заставного договору №АВZ6АЕ00000075 від 14.08.2008року, ОСОБА_1 14.08.2008року отримала в їхньому Банку кредит на строк до 13.08.2013року в розмірі 18 945,93дол. США зі сплатою відсотків. У забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитом позичальник грошей передав в заставу Банку автомобіль ВМW, модель: 728 І, рік випуску 1997, тип ТЗ: легковий сєдан-В, № кузова/шасі НОМЕР_1, державний реєстраційний НОМЕР_2. Вартість заставленого майна становила 97 003,00грн. Відповідно до укладеного договору заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця. Взяті на себе зобов'язання за договором кредиту Банк виконав своєчасно та належним чином, надавши ОСОБА_1 грошові кошти, але остання свої зобов'язання виконувала не належним чином, в результаті чого станом на 14.08.2008року виникла заборгованість в розмірі 76 804,57дол. США (що за курсом НБУ становить 613 898,93грн.). З урахуванням того, що заборгованість ОСОБА_1 перед Банком перевищує вартість предмету застави, тому заставний автомобіль не може бути використаний для погашення заборгованості боржника перед іншими стягувачами, які не є заставодержателями, т.я. забезпечує лише виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед ПАТ «Акцент-Банк».

У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ПАТ «Акцент-Банк» - Жегулін Ю.М. позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач - ВДВС Зміївського управління юстиції в Харківській області про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, подав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову та розглянути справу у відсутність їх представника.

Треті особи не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просила розглянути справу в її відсутність, проти задоволення позову не заперечує. Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_4 позов не визнав з підстав, наведених у його письмових запереченнях.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова 11 грудня 2013 року в позові ПАТ «Акцент-Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Акцент-Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на не відповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із змісту законодавства.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Акцент-Банк», суд виходи в того, що позивачем не надано належних доказів стосовно того, що ВДВС складався акт опису й арешту майна, до переліку якого увійшов автомобіль ВМW, модель: 728 І, рік випуску 1997, тип ТЗ: легковий сєдан-В, № кузова/шасі НОМЕР_1, державний реєстраційний НОМЕР_2, тобто який перебуває у заставі Банку.

Але, погодитися з таким висновком колегія суддів не може, оскільки суд дійшов його без повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з неправильним тлумаченням норм матеріального права, що привело до помилкового вирішення спору.

Судовим розглядом встановлено, що 14 серпня 2008 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір №АВZ6АЕ00000075, згідно якого остання отримала в Банку грошові кошти в сумі 18 945,93дол.США, на строк до 13.08.2013року, зі сплатою відсотків на наступні цілі: 16 778,38дол. США - на придбання автомобіля; 1656,86дол. США - на оплату перших страхових платежів; 7,35дол. США - на оплату за реєстрацію предмета застави в Державному реєстрі; 503,35дол.США - на оплату винагороди за надання фінансового інструменту, що сплачується в момент видачі кредиту.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позичальник ОСОБА_1 передала в заставу Банку автомобіль ВМW, модель: 728 І, рік випуску 1997, тип ТЗ: легковий сєдан-В, № кузова/шасі НОМЕР_1, державний реєстраційний НОМЕР_2, що належить їй на праві власності. Відповідно до п.17.10 договору загальна вартість заставленого майна складала у національній валюті - 97 000,00грн.

Вказаний кредитно-заставний договір було внесено 08.01.2008року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідним витягом (а.с.20).

Відповідно до укладеного договору Заставодержатель має право за рахунок заставленого майна задовольнити свої вимоги за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця, в т.ч. шляхом звернення стягнення на предмет застави у разі порушення умов договору, зокрема, зі сплати кредиту, відсотків, винагород, незалежно від термінів виконання будь-якого із зобов'язань за кредитним договором.

Взяті на себе зобов'язання за договором №АВZ6АЕ00000075 від 14.08.2008року ПАТ «Акцент-Банк» виконав своєчасно та належним чином, надавши ОСОБА_1 кредит в повному обсязі, натомість остання у порушення умов договору та положень ст.ст. 526, 530 ЦК України свої зобов'язання за цим договором не виконує, в результаті чого станом на 14.08.2013року має заборгованість в розмірі 76 804,57дол.США (що за курсом НБУ становить 613 898,93грн.).

Як свідчать матеріали справи, 02.06.2009року ВДВС Зміївського управління юстиції було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-98, виданого 15.04.2009року Зміївським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 14 691,78грн. на користь ХД АТ «Індекс-Банк», а 04.08.2009року винесено постанову про накладання арешту на все майно, що належить боржнику та заборона на його відчуження (а.с.34-36,38). Копію постанови про арешт майна боржника було направлена в органи ДАІ та останніми на підставі цієї постанови накладено арешт на належній ОСОБА_1 автомобіль ВМW, модель: 728 І, рік випуску 1997, тип ТЗ: легковий сєдан-В, № кузова/шасі НОМЕР_1, державний реєстраційний НОМЕР_2.

Статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - ЗУ) встановлені вимоги щодо звернення стягнення на заставлене майно.

Так, ч.1 цієї статті визначено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателя (ч.3 ст.54 ЗУ).

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладання арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна (ч.4 ст.54 ЗУ).

Вищеперелічених вимог ЗУ «Про виконавче провадження» ВДВС не дотримано, тому відсутні правові підстави для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є заставодержателями.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення - про задоволення позову ПАТ «Акцент-Банк»

Відповідно до положень п.п.3),4) ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.2), 309ч.1п.п.3),4), 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І ІШ И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 24 січня 2014року скасувати і ухвалити у справ нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зняття арешту - задовольнити.

Зняти арешт, накладений відділом державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області постановою від 04.08.2009року, на автомобіль ВМW, модель: 728 І, рік випуску 1997, тип транспортного засобу - легковий сєдан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, державний реєстраційний НОМЕР_2, виключивши його із акту опису й арешту.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -