Рішення № 3934307, 13.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/177

13.05.09

За позовом Закритого акціонерного товариства "Фірма "Авіаінвест" до Відкритого акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-

механічний завод"

про стягнення 103 108,24 грн.

Суддя Хоменко М.Г. Представники:

від позивача – Василькова А.В.

від відповідача –Калугіна К.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Фірма "Авіаінвест" звернулося до Господарського суду міста Києва про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" на користь позивача 103 108,24 грн. заборгованості (66 106,98 грн. основного боргу, 9 823,35 грн. та 531,60 грн. інфляційних нарахувань за прострочення оплати продукції та оплати її доставки, 609,61 грн. та 96,43 грн. трьох процентів річних за прострочення оплати продукції та оплати її доставки, 4 876,96 грн. та 385,70 грн. пені за прострочення оплати продукції та оплати її доставки та 20 677,61 грн. штрафу) за договором поставки.

Позовну заяву 16.03.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/177.

Відповідач 14.04.2009 подав до суду відзив на позовну заяву та визнав лише суму основного боргу у розмірі 62 106,98 грн., а іншу частину позовних вимог вважав безпідставними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2009 за клопотанням сторін було продовжено строк вирішення спору у справі № 15/177 до 30.06.2009.

Позивач 07.05.2009 уточнив позовні вимоги та заявив про стягнення з відповідача 102 671,19 грн. заборгованості (58 106,98 грн. основного боргу, 14 124,19 грн. та 1 081,52 грн. інфляційних нарахувань за прострочення оплати продукції та оплати її доставки, 856,85 грн. та 192,85 грн. трьох процентів річних за прострочення оплати продукції та оплати її доставки, 6 859,79 грн. та 771,40 грн. пені за прострочення оплати продукції та оплати її доставки та 20 677,61 грн. штрафу) за договором поставки.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 09 квітня 2008 року було укладено договір поставки № 25/08 (далі –договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідачу продукцію (бетон, будівельні суміші, залізобетонні вироби та інші будівельні матеріали), а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна за партію продукції, що поставляється за договором, узгоджена та визначена сторонами на підставі чинного прейскуранта позивача.

Пунктом 3.3 договору визначено, що оплата партії продукції здійснюється відповідачем шляхом передоплати 100% вартості продукції.

Крім того, у разі доставки продукції автотранспортом позивача, ціни на автотранспортні послуги згідно з п. 3.1.1 договору узгоджені та визначені сторонами відповідно до чинного прейскуранта позивача.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі. Протягом дії договору він поставляв продукцію відповідачу своїм автотранспортом, що підтверджується наявними у справі видатковими накладними.

Проте відповідач за отриману продукцію у повному обсязі з позивачем не розрахувавсь.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на момент подачі позову основний борг відповідача перед позивачем за договором поставки складав 66 106,98 грн.

Під час розгляду справи відповідачем було сплачено:

- 16.03.2009 –2 000,00 грн.;

- 26.03.2009 –2 000,00 грн.;

- 17.04.2009 –2 000,00 грн.;

- 06.05.2009 –2 000,00 грн.

Отже, сума основного боргу відповідача за договором склала 58 106,98 грн.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, з нього підлягає стягненню 58 106,98 грн. основного боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 17.12.2008 направив відповідачу претензію з вимогою сплатити основний борг за договором, але відповіді на неї не отримав. Претензія на адресу відповідача надійшла 29 грудня 2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення.

Оскільки за отриману продукцію відповідач не розрахувався, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі викладеної норми та розрахунку позивача з відповідача підлягає стягненню 14 124,19 грн. та 1 081,52 грн. інфляційних нарахувань за прострочення оплати продукції та оплати її доставки, 856,85 грн. та 192,85 грн. три процентів річних за прострочення оплати продукції та оплати її доставки.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення в оплаті продукції, сплата якої передбачено п. 4.6 договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день прострочення, за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача пеня за несвоєчасне виконання зобов’язання становить 6 859,79 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

З огляду на те, що відповідач під час розгляду справи частково сплатив суму основного боргу, а також те, що заявлена сума пені надмірно велика порівняно із збитками позивача, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 1 000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 771,40 грн. пені за прострочення оплати доставки продукції, то суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки договором не передбачено сплати пені за надані позивачем автотранспортні послуги.

Крім того, позивач заявив про стягнення з відповідача 20 677,61 грн. штрафу згідно з п. 4.4 договору, яким передбачено, що за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати продукції відповідач виплачує позивачу за вимогою останнього штраф у розмірі 10% суми, від оплати якої відповідач відмовився або ухилився.

З огляду на те, що відповідач під час розгляду справи частково сплатив суму основного боргу, а також те, що заявлена сума штрафу надмірно велика порівняно із збитками позивача, суд вважає за доцільне зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, до 3 000,00 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 78 362,39 грн. заборгованості (58 106,98 грн. основного боргу, 14 124,19 грн. та 1 081,52 грн. інфляційних нарахувань за прострочення оплати продукції та оплати її доставки, 856,85 грн. та 192,85 грн. три проценти річних за прострочення оплати продукції та оплати її доставки, 1 000,00 грн. пені та 3 000,00 грн. штрафу).

Згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також 1 023,37 грн. витрат по сплаті державного мита та 117,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 05528421, р/р 26001031258291 в Старокиївському відділенні Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства "Фірма "Авіаінвест" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 65, код ЄДРПОУ 21631911, р/р 26002301014501 в ЗАТ "Укрбудінвестбанк" м. Києва, МФО 380377) 58 106 (п’ятдесят вісім тисяч сто шість) грн. 98 коп. основного боргу, 14 124 (чотирнадцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 19 коп. інфляційних нарахувань за прострочення оплати продукції, 1 081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн. 52 коп. інфляційних нарахувань за прострочення оплати доставки продукції, 856 (вісімсот п’ятдесят шість) грн. 85 коп. три проценти річних за прострочення оплати продукції, 192 (сто дев’яносто дві) грн. 85 коп. три проценти річних за прострочення оплати доставки продукції, 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. пені, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. штрафу, 1 023 (одна тисяча двадцять три) грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: