Вирок № 39342298, 30.05.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№42014050990000028

№ 1-кп/263/288/2014

№ 263/4283/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя в складі:

головуючого - судді Соловйова О.Л.;

при секретарі - Нікіфоровій Н.А.,

за участю прокурора - Сивоконя В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року у місті Ростов-на- Дону РФ, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, працючого директором ТОВ «Азовспецбуд», раніш не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого у АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.2, 366 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в листопаді 2013 року будучи службовою особою, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Азовспецбуд», діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний намір, спрямований на заволодіння грошових коштів при виконанні умов договору підряду №3132 від 28.10.2013 року з виконання робіт по капітальному ремонту Маріупольської спеціальної школи - інтернат 1-3 степенів навчання №21 Донецької обласної ради, розташованої по вул. Осовіахіма, 11 в Жовтневому районі м.Маріуполя, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом відображення в акту прийму виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2013 року недостовірних даних про обсяг та вартість фактично виконаних робіт, відобразив використання плітки гранітокерамичної, однак фактично була використана кахельна плитка для облицювання стін у овочевому і м'ясному цеху, вартість якої нижче плитки зазначеної в позиції 25 акту прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2013 року. Згідно позиції №78 вказаного акту був використаний куточок алюмінієвий, однак фактично ТОВ «Азовспецбуд» був встановлений Z-профіль алюмінієвий для ступенів з керамічної плитки, вартість якого нижче куточку алюмінієвого зазначеного у акті прийму виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в). Крім того, при складанні акту прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2013 року ОСОБА_1 внесені недостовірні дані щодо площі внутрішніх укосів, фактична площа яких складає 107,4 кв.м., що на 22,4 кв.м., менше ніж зазначено у позиціях 88, 90, 91, 92 акту прийму виконаних будівельних робіт ( форма КБ-2в) за листопад 2013 року.

02.12.2013 року ОСОБА_1 знаходячись на місцем реєстрації ТОВ «Азовспецбуд»: АДРЕСА_2, у робочий час підприємства, на належний ТОВ «Азовспецбуд» комп'ютерної техніки та печатного пристрою - принтері, склав офіційний документ акт прийому виконаних будівельних робіт ( форма КБ-2в) за листопад 2013 року згідно договору підряду №3132 від 28.10.2013 року в якому завищив обсяг та вартість фактично виконаних ТОВ «Азовспецбуд» робіт за листопад 2013 року. Після чого на печатній техніці роздрукував акт прийму виконаних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2013 року засвідчив його своїм підписом у графі «Здав Генпідрядник».

В цей же день, ОСОБА_1, надав до Маріупольської спеціальної школи-інтернат 1-3 ступенів навчання №21 Донецької обласної ради, розташованої по вул. Осовіахіма, 11 в Жовтневому районі м.Маріуполя, складний та підписаний ним акт прийму виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2013 року, згідно договору підряду №3132 від 28.10. 2013 року, який є офіційним документом, затвердженим Наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 року №544, та підставою для розрахунку за виконанні роботи.

27.12.2013 року згідно платіжного доручення Маріупольської спеціальної школи-інтернат 1-3 ступенів навчання №21 Донецької обласної ради (ЕРДПОУ 23035358) на підставі акту форми КБ-2в, на рахунок №26004060721607 ТОВ «Азовспецбуд» (ЕДРПОУ 36996317)за договором №3132 від 28.10.2013 року в якості оплати за виконання капітального ремонту було перераховано кошти у сумі 582865,2грн., з якої ОСОБА_1 незаконно заволодів сумою у розмірі 25081,2 грн., на яку був завищений обсяг та вартість виконаних робіт, чим заподіяв матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі, зазначивши, що при проведенні капітального ремонту ТОВ «Азовспецбуд», були використані будівельні матеріли нижчої вартості ніж зазначено в акті прийму виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2013 року. Крім того, завищені об'єми виконаних робіт, що у сукупності призвело до безпідставного завищення вартості капітального ремонту на 25 тис. грн., та як наслідок спричинення шкоди інтересам держави, що позначилось у спричиненні збитків Маріупольській спеціальній школі-інтернат 1-3 ступенів навчання №21 Донецької обласної ради. У вчиненому правопорушенні щиро кається, просить застосувати акт амністії, оскільки на ойого отриманні перебувають батьки похилого вику.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; за ч.1 ст. 366 КК України, як внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.3 ст.12 КК України правопорушення інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_1 відноситься до категорії середньої тяжкості.

Суд враховує особу підсудного, який раніше не судимий, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання, проживає однією родиною з матерію ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно до вимог ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

За наслідками судового розгляду провадження, обставин які обтяжують покарання відповідно до вимог ст. 67 КК України, не встановлено.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1., обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає за необхідне застосувати до нього покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статей з позбавленням права займатися певною діяльністю та спеціальною конфіскацією майна набутого злочинним шляхом.

Прокурор Сивоконь В.В. в судовому засіданні не заперечував проти звільнення від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або

кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 р. №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Згідно з п."є" ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Дослідженням матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 має на утриманні матір - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка інших працездатних дітей немає. Інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення, не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив в період з листопада 2013 року по 27.12.2013 року, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014р.) Закону України «Про амністію у 2014 році».

Обмежень, щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, акт амністії до нього раніше не застосовувався.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обрався.

Цивільний позов, речові докази та судові витрати за кримінальним провадженням, відсутні.

Керуючись ст.ст. 85,86 КК України, ст. 3 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним за ст.191 ч.2, 366 ч.1 КК України та призначити покарання:

- за ст.191 ч.2 К України у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права займатись господарською діяльністю строком на 2 роки;

- за ст. 366 ч.1 КК України призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права займатись господарською діяльністю строком на 2 роки з спеціальною конфіскацією майна набутого злочинним шляхом.

На підставі ч.1 ст.70 КК України засудженому ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права займатись господарською діяльністю строком на 2 роки із спеціальною конфіскацією майна набутого злочинним шляхом.

Відповідно до п.«є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VIІ від 08 квітня 2014 року звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного і додаткового покарання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: О.Л. Соловйов