Рішення № 3934122, 16.06.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 р.

Справа № 20/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Кобецької Світлани Миколаївни

при секретарі Колісник Оксані Михайлівні

Розглянувши матеріали справи:

за позовом ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" с.Дем''янів, Галицький район, Івано-

Франківська область,77100;

до відповідача ВАТ "Домобудівник" вул.Липова,1, м.Бурштин,

Галицький район, Івано-Франківська область,77112;

про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно.

Представники:

Від позивача: Мазур В.В.-адвокат, (довіреність №25-03/2009 від 25.03.09р.);

Від відповідача: не з"явились.

Представнику позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання договору купівлі-продажу від 06.02.01р.

дійсним та визнання права власності на будівлю механічної майстерні,

площею 762,8 кв. м, столярний цех, площею 449,9 кв.м, трансформаторну

підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, що

знаходяться за адресою с.Дем"янів Галицького району, вул.Львівська,78.

Представник позивача, використав своє право, надане йому ст.22 ГПК України - а саме уточнив заявлені позовні вимоги, зокрема просить суд:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд старої частини заводу Відкритим акціонерним товариством Холдингова компанія "Домобудівник" від 06.02.2001р., укладеного між ВАТ Холдингова компанія "Домобудівник" та ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" ;

- визнати за ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" право власності на будівлю механічної майстерні, площею 762,8 кв. м, столярний цех, площею 449,9 кв.м, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, що знаходяться за адресою с.Дем"янів Галицького району, вул.Львівська,78.

Даний факт підтверджує заява про зміну до позовної заяви № 04-06/2009 від 04.06.2009р.

Враховуючи диспозитивний характер ст.22 ГПК, тобто право позивача до прийняття

рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до змінених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення договору купівлі-продажу будівель та споруд старої частини заводу ВАТ ХК

"Домобудівник" від 06.02.2001р. між ВАТ Холдингова компанія "Домобудівник"

та ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж"

- виконання умов вказаного вище Договору, що підтверджується накладною № 22 від

21.02.2001р., актами приймання-передачі майна від 18.06.2001р., векселем на суму

145600,00грн. від 18.06.2001р., актом № 1/01 прийому -передачі векселя від 18.06.2001р.;

- звернення до реєстратора Івано-Франківського ОБТІ щодо реєстрації права власності на

спірне нерухоме майно, звернення до Дем"янівської сільської ради про підтвердження права

власності на спірне нерухоме майно, в задоволенні яких йому було відмовлено;

- звернення до відповідача про нотаріальне посвідчення вказаного вище

Договору, яке залишилось без належного реагування з боку відповідача;

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Свою правову позицію стосовно даного спору виклав у відзиві на позов № 01-04/01 від 01.04.2009р., посилаючись при цьому на:

- те, що при укладенні спірного Договору інформація про перелік об"єктів нерухомого майна,

що підтверджує право власності ВАТ "Домобудівник" на об"єкти нерухомості є

недостовірною, оскільки відповідач отримав даний перелік 17.09.2007р.;

- невиконання позивачем п.1.4 Договору, який вказує на строк передачі майна;

- те, що посилання на вексель є безпідставним, так як в ньому не вказано, за що саме велися

розрахунки між підприємствами;

- те, що акт передачі основних засобів складений з порушенням вимог законодавства;

- пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті,

спір належить вирішити у відсутності представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час, місце розгляду спору, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу №8 засідання спостережної ради ВАТ ХК "Домобудівник" від 24.10.2000р. дозволено продаж майна ВАТ ХК "Домобудівник" згідно переліку № І по ціні, що відповідає ринковій вартості об"єктів та доручено голові правління ВАТ ХК "Домобудівник підписати договори купівлі-продажу.

Між Відкритим акціонерним товариством Холдингова компанія "Домобудівник" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенергомонтаж" 06.02.2001р. укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд старої частини заводу ВАТ ХК "Домобудівник".

Відповідно до п.1.1 Договору продавець продає, а покупець купує будівлі та споруди старої частини заводу ВАТ ХК "Домобудівник".

На виконання умов вказаного вище Договору відповідач передав, а позивач прийняв майно - основні засоби згідно Договору, зокрема приміщення столярного цеху, механічної майстерні, козлового крана з крановою площадкою, трансформаторної підстанції відкритого типу. Факт приймання-передачі даного майна підтверджують акти приймання-передачі майна від 18.06.2001р., підписані представниками обох сторін.

Слід зазначити, що акти приймання-передачі майна від 18.06.2001р. з боку відповідача підписано комісією приймання-передачі основних засобів, призначеної згідно наказу № 27 від 02.11.2000р. "Про призначення комісії приймання-передачі основних засобів".

Як вказує п.2.1 Договору оплата за будівлі та споруди проводиться грошовими коштами, векселями та поставкою товарів, необхідних ВАТ ХК "Домобудівник".В силу п. 2.1. Договору купівлі-продажу проведено оплату простим векселем № 033636501597

18.06.2001р. позивачем видано вексель на суму 145600,00грн, згідно якого він зобов"язувався заплатити проти цього векселя відповідачу чи згідно його наказу. В підтвердження прийому-передачі векселя укладено акт № 1/01 прийому-передачі векселя від 18.06.2001р. сторонами по справі.

Вексель було видано у відповідності до ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні", та розділу II Конвенції, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі від 07.06.1930 року. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Судом досліджено, що на момент приймання -передачі векселю у позивача по справі існувала ще й інша заборгованість перед відповідачем крім оплати за договором купівлі-продажу від 06.02.2001 р. на суму вказану у векселі (накладні наявні у матеріалах справи , а.с.93-98 ).

З огляду на те, що договір купівлі-продажу будівель та споруд старої частини заводу ВАТ ХК "Домобудівник" датований 06.02.2001 р., то на момент укладення цього договору був чинний Цивільний кодекс УРСР 1963 року, а тому в даному випадку, суд вважає за необхідне застосувати норми цього Закону, оскільки при укладенні вище вказаного договору сторони користувались саме його положеннями.

Стаття 41 ЦК УРСР( 1963 р.) , яка кореспондується із ст. 202 Цивільного кодексу України (2004 р.) вказує, що угодами визнаються дії громадян , спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов"язків . Таким чином, угода - це юридичний факт, який не суперечить законодавству , здійснюється суб"єктами цивільного права , що мають правоздатність та дієздатність у повному обсязі, якій притаманне вільне волевиявлення сторін.

Укладаючи спірний договір , сторони вчинили дію, якою висловили своє волевиявлення ВАТ ХК "Домобудівник " ( відповідачі) - продати , а ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" (позивач)- купити будівлі та споруди старої частини заводу ВАТ ХК "Домобудівник ", тобто враховуючи правову природу , зміст та прийняті зобов"язання сторони уклали договір купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу продавець зобов"язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов"язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 224 ЦК УРСР ) .

За загальним правилом , право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не встановлено договором або законом ( ч.1 ст.128 ЦК УРСР ) .

Для виникнення права власності необхідною умовою є укладення між набувачем майна і його відчужувачем відповідного до вимог закону договору.

Діюче на той час законодавство не передбачало необхідності здійснення спірної угоди в нотаріальній формі . Правила ст. 47 ЦК УРСР вимагали обов"язковість нотаріального посвідчення угод лише у випадках , зазначених у законі.

Оскільки інше не випливає з договору та закону , враховуючи викладені вище норми , суд приходить до висновку , що право власності на куплені , згідно договору купівлі-продажу від 06.02.2001 р. будівлі та споруди у позивача виникло з моменту прийняття-передачі останніх , тобто з 18.06.2001 р. ( акти прийняття-передачі від 18.06.2001 р., наявні в матеріалах справи )

Відповідно до ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України

(2004р.) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов"язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки позивачу відмовлено в оформленні права власності рішенням Дем"янівської сільської ради від 04.11.2008 р.№ 89 , то він правомірно звернувся до суду з вимогами визнати спірний договір дійсним та визнати за ним право власності .

Стаття 657 діючого ЦК України передбачає нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповіднодо вимог ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України , якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже за змістом цієї статті суд може визнати дійсним договір , для якого є необхідним нотаріальне посвідчення при встановленні виконання умов договору сторонами та факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення такого договору.

Що стосується виконання умов договору , то слід сказати , що умови договору купівлі-продажу сторонами виконані, а факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору не заперечується самим відповідачем , крім того письмовим доказом такого ухилення

є лист позивача по справі адресований відповідачу №10 від 13.03.2009 р., направлений останньому рекомендованою кореспонденцією (а.с. 91-92), який залишено відповідачем без

реагування .

За таких обставин, у суду є всі підстави для визнання укладеного між сторонами спірного договору, який нотаріально не посвідчений - дійсним та визнання за позивачем права власності на будівлі та споруди , які були предметом договору купівлі-продажу від 06.02.20001 року .

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи,

які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В спростування заперечення відповідача про пропущення позивачем строку позовної

давності для звернення до суду з даним позовом, суд вказує на те, що право позивача було порушено з 04.11.2008р. - з дня прийняття рішення Дем"янівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області про відмову в оформленні права власності .Таким чином право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, тобто перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов . В силу ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Тому доводи відповідача з цього приводу визнаються судом помилковими.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача на те , Перелік об"єктів нерухомого майна ( будівель і споруд ) що увійшли до статутного фонду ВАТ "Домобудівник" під час корпоратизації станом на 01.02.1994 року отримано ним 17.09.2007 року , оскільки не впливає на дійсність спірної угоди , яка укладена із дотриманням істотних умов( предмет, ціна ) характерних для такого виду договорів . Так само , як і не заслуговують на увагу інші заперечення, а саме стосовно невиконання позивачем п. 1.4 Договору та відсутність підпису бухгалтера у актах прийняття -передачі основних засобів від 18.06.2001 р. оскільки не спростовують факту купівлі-продажу чи факту передачі майна за договором купівлі-продажу.

Неналежне виконання договору не є оціночним поняттям дійсності ( правомірності) угод .

Крім того , є недостатніми для відмови в задоволенні позову.

З урахуванням всіх наведених обставин та вимог діючого законодавства - суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про визнання дійсним договору купівлі-продажу будівель та споруд старої частини заводу ВАТ ХК "Домобудівник" від 06.02.2001р., укладеного між ВАТ Холдингова компанія "Домобудівник" та ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" та визнання права власності на будівлю механічної майстерні площею 762,8 кв. м, столярний цех, площею 449,9 кв.м, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, що знаходяться за адресою с.Дем"янів Галицького району, вул.Львівська, 78 обгрунтовані, а тому підлягають до задоволення.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 41, 42, 47, 86, 128 Цивільного кодексу України (1963р.), ст.ст. 220, 257, 261, 657 Цивільного кодексу України (2004р.), Законом України „Про обіг векселів в Україні", ст.ст. 34, 49, 75, ст.ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд старої частини заводу ВАТ ХК "Домобудівник" від 06.02.2001р., укладеного між ВАТ ХК "Домобудівник" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенергомонтаж"

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенергомонтаж", с.Дем''янів, Галицький район, Івано-Франківська область, 77100 (код 312675276) право власності на будівлю механічної майстерні, площею 762,8 кв. м, столярний цех, площею 449,9 кв.м, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, що знаходяться за адресою с.Дем"янів Галицького району, вул.Львівська,78.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства"Домобудівник" вул.Липова,1, м.Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77112 (код 04625524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенергомонтаж" с.Дем''янів, Галицький район, Івано-Франківська область,77100 (код 312675276) - 718,80грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Кобецька

Рішення підписано 22.06.2009р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук

22.06.09р.