Рішення № 3934073, 27.05.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.09 Справа № 27/115/09-18/133/09

Суддя Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ОТК Спутник” (69123, м. Запоріжжя, Хортицьке шосе, 10 а)

до відкритого акціонерного товариства “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Куйбишева, 59)

про стягнення 71 870,32 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Ніколаєв С.В. (довіреність № 26 від 15.01.2009 р.);

від відповідача: Симоненко В.В. (довіреність № 10 від 17.04.2009 р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 27.05.2009 р. № 440 у зв’язку із закінченням повноважень судді Дроздової С.С., справу № 27/115/09 передано на розгляд судді Носівець В.В. Ухвалою суду від 27.05.2009 р. справа № 27/115/09 прийнята до провадження суддею Носівець В.В. із присвоєнням справі № 27/115/09-18/133/09. Справу призначено до розгляду на 27.05.2009 р. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу. В судовому засіданні 27.05.2009 р., за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом розглянуті позовні вимоги про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” (далі - ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод”) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ОТК Спутник” (далі - ТОВ “ОТК Спутник”) 71 870,32 грн. (33 031,79 грн. –основного боргу, 33 031,76 грн. –штрафу, 3 349,92 грн. – пені, 2 038,11 грн. –втрат від інфляції, 418,74 грн. –3 % річних), на підставі Договору № 669/433 від 01.06.2007 р., ст.ст. 625, 692 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), ст.ст. 231, 232, 265 Господарського кодексу України (далі –ГК України).

У судовому засіданні 27.05.2009 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові (з урахуванням заяви щодо зменшення позовних вимог від 16.04.2009 р.), і просив суд задовольнити їх та стягнути з відповідача 71 870,32 грн. (33 031,79 грн. –основного боргу, 33 031,76 грн. –штрафу, 3 349,92 грн. –пені, 2 038,11 грн. –втрат від інфляції, 418,74 грн. –3% річних). Зазначив, що ТОВ “ОТК Спутник” та ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” 01.06.2007 р. підписали Договір № 669/433, відповідно до якого позивач зобов’язався поставити товар, а відповідач прийняти та оплатити його, згідно товарних (товарно-транспортних) накладних та/або виставленого рахунку, у порядку, строки та умовах, передбачених Договором. На виконання умов Договору позивач у період з 11.08.2008 р. по 29.09.2008 р. здійснив поставку товару та передав за видатковими накладними відповідачу продукцію на суму 33 031,76 грн. Також представник ТОВ “ОТК Спутник” зазначив, що станом на 01.08.2008 р. у ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” перед позивачем було дебіторське сальдо у розмірі 0,03 грн., таким чином, вважає, що заборгованість відповідача за поставлений ТОВ “ОТК Спутник” товар складає 33 031,79 грн. Крім того, на думку позивача, окрім суми основного боргу, ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” також повинно сплатити на користь ТОВ “ОТК Спутник” штраф у розмірі простроченої суми - 33 031,76 грн., пеню у розмірі 3 349,92 грн., суму втрат від інфляції у розмірі 2 038,11 грн. та 3 % річних у розмірі 418,74 грн. Крім того, в судовому засіданні 27.05.2009 р. представник позивача надав заяву, якою уточнив банківські реквізити ТОВ “ОТК Спутник”. Вказана заява відповідала приписам ст. 22 господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не суперечила чинному законодавству України, а тому була прийнята судом до уваги.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.05.2009 р. проти заявлених позовних вимог заперечив частково. Пояснив, що суму основного боргу у розмірі 33 031,76 грн. визнає, проте вважає безпідставними інші заявлені позивачем до стягнення суми (штраф, пеню, втрати від інфляції, 3% річних). Зокрема, вважає, що нарахована позивачем сума пені у розмірі 1,5% за кожен день прострочки, суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ст. 343 ГК України, де встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, яка встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. У зв’язку із викладеним, представник ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” в судовому засіданні 27.05.2009 р. просив суд позов задовольнити частково.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007 р. ТОВ “ОТК Спутник” (продавець і позивач у справі) та ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” (покупець і відповідач у справі) уклали Договір № 669/433 (далі –Договір), відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, згідно товарних (товарно-транспортних) накладних та/або виставленого рахунку, у порядку, строки та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно із п. 1.2. Договору номенклатура, кількість та ціна товару узгоджуються сторонами в замовленнях на кожну партію товару та відображаються у товарних (товарно-транспортних) накладних та/або рахунках, які є невід’ємною частиною цього Договору.

Судом встановлено, що позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином. У період часу з 11.08.2008 р. по 29.09.2008 р. позивач поставив відповідачу товар на суму 33 031,76 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Ціна на товар, що поставляється за цим Договором, зазначається в реєстрі, специфікації або у прас-листі продавця, діючим на момент поставки товару і відображається у товарних (товарно-транспортних) накладних та/або рахунках при його поставках. Покупець зобов’язаний сплатити продавцю за кожну поставлену партію товару та транспортні послуги згідно Додатку № 3 (пп. 5.1, 5.2 Договору).

Згідно Додатку № 3 до Договору оплата товару здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту поставки. Факт поставки товару підтверджується товарною (товарно-транспортною) накладною.

Відповідач свої зобов’язання за Договором не виконав, за поставлений ТОВ “ОТК Спутник” на суму 33 031,76 грн. товар, не розрахувався.

Пунктом 6.1. Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати покупець сплачує продавцю, відповідно до ст. 231, 232 ГК України, штраф у розмірі простроченої суми та пеню у розмірі 1,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки –у разі поставки продуктів харчування...

26.11.2008 р. із претензією № 449 від 24.11.2008 р. позивач звертався до ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” з вимогою сплатити суму заборгованості за поставлений товар, разом зі штрафом та пенею у загальному розмірі 108 009,85 грн.

Листом від 18.02.2009 р. № 102/768 відповідач визнав заборгованість в сумі 33 031,79 грн., а також, у зв’язку із тяжким фінансовим станом ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод”, просив відстрочити виплату даної суми та не нараховувати штрафні санкції.

Листом від 25.02.2009 р. № 102 ТОВ “ОТК Спутник” повідомило про свою готовність не нараховувати відповідачу штрафні санкції, якщо ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” до 09.03.2009 р. сплатить суму боргу за Договором у розмірі 33 031,82 грн.

Оскільки станом на 20.02.2009 р. сума боргу відповідачем залишилась несплаченою, позивач вимушений був звернутись до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов’язанням термін поставленого позивачем товару на суму 33 031,76 грн., господарський суд вважає підтвердженим доказами (Договором № 669/433 від 01.06.2007 р., накладними, листуванням між сторонами, актами звірки взаємних розрахунків, копії яких знаходяться в матеріалах справи № 27/115/09-18/133/09), а до того ж не заперечується відповідачем.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача 33 031,76 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Що ж стосується вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 0,03 грн. основного боргу, то в її задоволенні суд відмовляє, у зв’язку із відсутністю підстав для задоволення вимоги про стягнення основного боргу в цій частині.

Так, ТОВ “ОТК Спутник”, обґрунтовуючи нарахування ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод”, зокрема, 0,03 грн. основного боргу, у заяві щодо зменшення позовних вимог від 16.04.2009 р. № 177 вказує, що дана сума є дебіторським сальдо, яке малось у відповідача станом на 01.08.2008 р.

Проте, в позовних вимогах не може бути зазначено: “сальдо”, оскільки це є заборгованістю за певний проміжок часу на певній підставі. При цьому, діючим законодавством України не передбачено можливості заявлення позовних вимог альтернативного або узагальнюючого характеру. Позивач не надав суду належних доказів обґрунтованості нарахування вказаної суми у розмірі 0,03 грн. За таких умов, в задоволенні позовної вимоги, в частині стягнення з відповідача 0,03 грн. основного боргу, суд відмовляє.

Також позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі простроченої суми –33 031,76 грн., та пеню за порушення термінів розрахунків за поставлену продукцію у розмірі 3 349,92 грн. за період часу з 14.08.2008 р. по 02.02.2009 р., посилаючись на п. 6.1. Договору.

Згідно із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 551, п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до уточненого розрахунку позивача штраф за порушення термінів розрахунків складає 33 031,76 грн., пеня за порушення строків розрахунку за поставлену продукцію за період часу з 14.08.2008 р. по 02.02.2009 р. складає 3 349,92 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу за порушення термінів розрахунків у розмірі 33 031,76 грн. та пені за порушення строків розрахунку за поставлену продукцію за період часу з 14.08.2008 р. по 02.02.2009 р. в сумі 3 349,92 грн. є обґрунтованою.

Однак, згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності зі ст. 233 ГК України, якщо підлягаюча сплаті неустойка (штраф, пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню). При цьому судом повинні бути прийняті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майнове положення сторін, що беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін...

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд визнав за можливе зменшити розмір штрафу на 33 000,00 грн., а розмір пені - на 2 349,92 грн. Отже, позовна вимога підлягає задоволенню судом в частині стягнення з відповідача 31,76 грн. штрафу та 1000,00 грн. пені.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму втрат від інфляції за період часу з 14.08.2008 р. по 02.02.2009 р. в розмірі 2 038,11 грн., а також 3% річних за період часу з 14.08.2008 р. по 02.02.2009 р. в сумі 418,74 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до уточненого розрахунку позивача сума втрат від інфляції за період часу з 14.08.2008 р. по 02.02.2009 р. складає 2 038,11 грн., 3% річних за період часу з 14.08.2008 р. по 02.02.2009 р. складає 418,74 грн.

Наданий позивачем розрахунок суми втрат від інфляції за період часу з 14.08.2008 р. по 02.02.2009 р. в розмірі 2 038,11 грн., 3% річних за період часу з 14.08.2008 р. по 02.02.2009 р. в розмірі 418,74 грн. є обґрунтованим. Зважаючи на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми втрат від інфляції за період часу з 14.08.2008 р. по 02.02.2009 р. в розмірі 2 038,11 грн., 3% річних за період часу з 14.08.2008 р. по 02.02.2009 р. в розмірі 418,74 грн. підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, відповідач не надав господарському суду належних доказів щодо виконання ним своїх зобов’язань за Договором № 669/433 від 01.06.2007 р., а також обґрунтованої позиції щодо відмови судом у задоволенні заявлених позивачем вимог про стягнення з ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” штрафу, пені, суми втрат від інфляції та 3% річних.

Згідно із ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Куйбишева, 59; код ЄДРПОУ 00231584; р/р № 26002020567980 в ФБ “Фінанси та кредит” ТОВ у Запорізькій області, МФО 313731) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ОТК Спутник” (69123, м. Запоріжжя, Хортицьке шосе, 10 а; код ЄДРПОУ 19279080; р/р № 26002318037520 в Донецькій обласній філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011) 33 031 (тридцять три тисячі тридцять одну) грн. 76 коп. основного боргу; 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. пені; 31 (тридцять одну) грн. 76 коп. штрафу; 2 038 (дві тисячі тридцять вісім) грн. 11 коп. втрат від інфляції; 418 (чотириста вісімнадцять) грн. 71 коп. 3% річних; 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 70 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 15.06.2009р.