36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
21.05.2009р. Справа №14/17
За позовом Приватного підприємства "Колос", пл. Театральна, 6, м. Чернівці, 58000
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелс", юридична адреса: вул. Садова, 4, м. Лубни, 37500; фактична адреса: вул. Космічна, 36, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552
про стягнення 10595,31 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники сторін:
від позивача: Мінкін Ю.Г. дор. № 7 від 05.01.09р.
від відповідача: Гречуха С.М., дов. № 34 від 02.01.2009 р.
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості в сумі 10595,31 гривень.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує і просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вхід. № 03028 від 03.03.2009 р. канцелярії суду) позовні вимоги не визнає повністю з підстав, вказаних у його тексті, а саме: у позивача відсутні первинні бухгалтерські документи, підписані повноважними особами, згідно яких здійснюється реєстр господарських операцій у відповідності до вимог статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні“. В матеріалах справи представником позивача надані господарському суду лише видаткові накладні у яких не зазначено прізвищ уповноваженої на те відповідачем особи на отримання товару, а також назви господарської операції про те що, товар, як стверджує позивач, було надано на підставі договору поставки. Позивач не надав суду довіреність чи генеральну довіреність, згідно якої ТОВ „Стелс“ уповноважив відповідальних осіб на отримання зазначеного товару для виконання вимог договору поставки. За накладними наданими позивачем (у матеріалах справи) ТОВ „Стелс“ не уповноважував осіб на отримання товару та не отримував товар. Просить відмовити в задоволені позову.
Справа слухається після перерв, оголошених в судових засіданнях 24.02.2009 р., та 12.03.2009 року і відкладення розгляду справи ухвалами від 09.04.2009 р. та 07.05.2009 р.
30.04.09р. за вих.. № 14/17 сторони були повідомлені, що у зв’язку з перебуванням судді Іваницького О.Т. на лікарняному розгляд справи, призначеної на 28.04.2009 р., не відбувся. Про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені додатково.
За клопотанням представників сторін відповідно до статті 22, ч. 4 ст. 69 ГПК України та у зв’язку із закінченням двохмісячного строку розгляду строк вирішення спору було продовжено для надання можливості сторонам вжити заходи по самостійному врегулюванню предмету спору та подання додаткових матеріалів ухвалою від 09.04.2009 р.
Господарський спір вирішується на підстави наявних у справі матеріалів і документів у відповідності до вимог статті 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та всебічного, повно і об’єктивно оцінивши подані додаткові матеріали, всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що між приватним підприємством „Колос“, м. Чернівці та товариством з обмеженою відповідальністю „Стелс“, с. Засулля був укладений договір без номеру від 01 січня 2007 року. У п.1 сторони узгодили, що постачальник ПП. „Колос“ зобов’язується постачати, а покупець ТОВ „Стелс“ зобов’язується приймати та оплачувати м’ясні та ковбасні вироби, надалі „Товар“ за асортиментом та цінами згідно
накладних, які є невід’ємними частинами цього договору, на умовах, визначених договором. Сума договору визначається шляхом складання всіх сум поставок згідно накладних (п.1.3). Покупець розраховується за товар, що постачається за даним договором, в безготівковому порядку або іншим чином, що не заборонено законодавством, дописано кульковою чорною ручкою 7 днів (ця та інші дописки в договорі сторонами/директорами, уповноваженими на те особами, що його підписали, в тексті договору не оговорені).
Пунктом 2.4 сторони узгодили, що прийняття товару по накладній, що підписана директором або уповноваженою особою, є підставою щодо узгодження асортименту, кількості та ціни товару, строку поставки і не може бути підставою для виникнення суперечок в зв’язку цим. Форма розрахунків –платіжні доручення та інше, що не суперечать законодавству. Сторони повинні не менш, ніж раз в квартал, проводити звіряння взаєморозрахунків (п.п. 2.5-2.6).
Порядок поставки визначено пунктами 4.1-4.2, а саме: товар постачається автотранспортом та за рахунок постачальника або за бажанням покупця самовивозом зі складу Постачальника. Товар, що постачається за даним договором, відвантажується на адресу покупця партіями згідно п. 1.1. договору.
Покупець надає постачальнику на узгодження заявку не менш, ніж за добу до дати поставки, на кожну партію товару. Заявка повинна містити асортимент, кількість та дату поставки у відповідності до п. 4 договору. Форма подання заявок –усно через водія-експедитора, письмово, по факсу, по телефону.
В якості доказів поставки представник позивача подав суду наступні накладні: № 000317 від 19.01.2007 р. на суму 2652,24 грн.; № 000320 від 27.01.2007 р. на суму 4366, 97 грн.; № 000327 від 03.02.2007 р. на суму 3575,68 грн.; № 001428 від 04.06.2007р. на суму 1558,34 грн. з врахуванням ПДВ. Всі накладні виготовлені типографським способом і в графах: найменування виробів ковбаси; кількість (кг); ціна грн.. без ПДВ; ціна грн.. в т.ч. ПДВ; сума (грн.) заповнені чорною кульковою ручкою. В них не заповнені графи: а/м №; відсутні прізвища посадових осіб в графах «Здав прийняв», а лише підписи невідомих осіб, засвідчені печатками суб’єктів для накладних та для документів. В накладних № 000317, № 000320 та № 000327 дописано в графі експедитор Рибак, а в накладній № 001428від 04.06.2007 графи: а/м, № та експедитор взагалі не оформлені.
Податкові накладні за порядковим номером 72 від 31.07.2007 р. та номером 144 від 28.02.2007 р. за підписом без визначення посадової особи Грузина Людмила не мають відмітки та реєстрації у податковому органі, дати їх прийняття, а також номеру та дати угоди купівлі-продажу.
Позивачем не подано суду довіреність від ТОВ „Стелс “ покупця –документ суворої звітності - на отримання матеріальних цінностей, а також товарно-транспортні накладні по партіям поставок, не подано бухгалтерських проводок та первинних бухгалтерських документів у відповідності до вимог статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні“ від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ зі змінами та доповненнями.
Вказаною статтею Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після ї закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складенні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійсненні. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображення у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995р. за № 168/704) (надалі ПОЛОЖЕННЯ) встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності(надалі підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі установи). Пунктом 2.4 ПОЛОЖЕННЯ Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складення, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов’язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм (п. 2.7 ПОЛОЖЕННЯ).
Суд критично оцінює подані представником позивача комп’ютерні роздруківки за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. „Документи/перемещение (товари)“ склад получатель Черкаси склад, які не підписані повноважними особами і не засвідчені.
Вказані вище документи, які надані суду в якості доказів, не відповідають вимогам Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимогам до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, які затверджені наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року та чинні з 01.09.2003 року в частині засвідчення належності копій до оригіналу.
Частиною першою ст.193 ГК України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Суд встановив, що між приватним підприємством „Колос“ м. Чернівці (замовник) та Приватним підприємцем Рибак Павлом Олександровичем (виконавець) 1 січня 2006 року було укладено договір зберігання, надання диспетчерських, транспортно-експедиційних, передпродажних послуг та доручення на відпуск товару.
Предметом договору (пункт 1) сторони узгодили, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання від імені замовника застосовувати комплекс дій по доставці товару на території Черкас та Черкаської області до покупців за договорами Замовників.
Тому посилання представника позивача саме на цей договір є безпідставними, оскільки стороною за цим договором ТОВ „Стелс“ не є і на цей договір сторони не полилась при укладені договору без номеру від 01 січня 2007 року на постачання м’ясних та ковбасних виробів (див. п.п. 1.1- 4.2 договору). Товар постачається автотранспортом та за рахунок постачальника або за бажанням покупця само вивозом зі складу постачальника. Товар, що постачається за даним договором відвантажується на адресу покупця партіями, згідно п.1.1 на підставі поданих ним заявок (п.4.1-4.2, 5.1-5.3).
Вказані положення договору від 1 січня 2006 року суд також оцінює критично, і не вважає його належним доказом оскільки доставка товарів повинна була здійснюватися поза межами території Черкас та Черкаської області у м. Лубни та Лубенський район, село Засулля, Полтавської області (відповідач у справі знаходиться в с. Засилля, Лубенський район, Полтавська область див. реквізити покупця і текст податкових накладних та накладних).
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статей 34, 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивач у відповідності до статей 32-33, 34, 36 ГПК України не довів обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог і заперечень та не надав належних доказів наявності всіх елементів складу господарського правопорушення і не обґрунтував їх.
Відповідач у відповідності до вимог статей 32-33, 34, 36 ГПК України, статті 614 ЦК України подав належні докази і довів безпідставність вимог позивача щодо вини, як підстави відповідальності за порушення зобов’язань по договору поставки від 1 січня 2007 року.
На підставі вищенаведеного, матеріалів справи суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Господарський суд, виявивши при вирішені господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу, а якщо при вирішені господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності , що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.
Суд встановив, що в порушення вимог положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 68 від 24.05.95р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995р. за № 168/704, закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІУ від 16.07.1999р. із змінами та доповненнями директор приватного підприємства „Колос“ та посадові особи - бухгалтерії цього підприємства - не забезпечили ведення первинних документів (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації). Для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складення, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа окрім по кожному рахунку та договору (кредиторам і дебіторам) по даті їх здійснення.
Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після ї закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складенні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійсненні. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображення у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про винесення окремої ухвали щодо порушення законності у веденні первинних бухгалтерських документів Приватним підприємством „Колос“, ідентифікаційний номер 14257808 (58000, м. Чернівці, вул. Театральна площа, 6) та надіслати повідомлення про ці недоліки і порушення законності разом з окремими матеріалами справи прокурору міста Чернівці, Чернівецької області для перевірки та прийняття рішення по її результатах.
На підставі викладеного, матеріалів справи та керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 69, 77, 82-85, 90 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
2. Винести окрему ухвалу по недолікам і порушенні законності у веденні первинних бухгалтерських документів Приватним підприємством „Колос“, ідентифікаційний номер 14257808 (58000, м. Чернівці, вул. Театральна площа, 6) та надіслати повідомлення про ці недоліки і порушення законності разом з окремими матеріалами справи прокурору міста Чернівці, Чернівецької області для перевірки та прийняття рішення по її результатах.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Судове рішення № 3933847, Господарський суд Полтавської області було прийнято 21.05.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 14/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: