Постанова № 3933841, 19.05.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2009 р.

Справа № 6/65/09

за позовом

ТОВ СП „Нібулон”, м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 9-Б.

до відповідача

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20.

за участю

Прокурора Миколаївської обл., м. Миколаїв, вул. Спаська, 28.

про

Скасування повідомлення-рішення

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача

Грінченко В.В., Кравченко О.Б.

Від відповідача

Мезінов О.Г., Ковяшова М.М., Щедров Є.В.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН” (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення –рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві (надалі –відповідач) від 20.01.2009р. №00000240/0 повністю.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві податкове повідомлення –рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України; Закон України „Про податок на додану вартість” визначає зв’язок права на отримання податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету по розрахункам з прямим постачальником –контрагентом; право на отримання ПДВ з бюджету не ставиться в залежність від дій суб’єктів підприємницької діяльності, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин; суми ПДВ по розрахункам з прямим постачальником –контрагентом ТОВ „Атлант Лайт” правомірно були включені позивачем до податкового кредиту червня місяця 2008р. та бюджетного відшкодування липня місяця 2008р.

Відповідач позовні вимоги не визнає та посилається на наступне: наявність у ТОВ СП „НІБУЛОН” належно оформлених документів не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ; постачальники ТОВ „Атлант Лайт” суми ПДВ в податкових деклараціях не відображали та податок до бюджету не сплачували, що свідчить про невідповідність вимогам Закону України „Про податок на додану вартість” всіх податкових накладних, виданих ними, та, як наслідок, безпідставність заявленого ТОВ СП „НІБУЛОН” права на бюджетне відшкодування за липень 2008 року; у позивача була реальна можливість бути обізнаним з учасниками ринку поставки зернових культур, характером їх діяльності та дійсними намірами при здійсненні господарських операцій.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні, суд встановив:

СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час відображення операцій з ТОВ „Атлант Лайт” по звітній декларації з ПДВ за липень 2008 року (акт від 20.01.2009р. №26/40/14291113).

Як вбачається з акта перевірки від 20.01.2009р. №26/40/14291113 (стор.16), в ході перевірки встановлено, що „постачальником ТОВ СП „НІБУЛОН” Товариством з обмеженою відповідальністю „Атлант Лайт” (ІПН 351066414021) перераховано відповідні суми ПДВ підприємствам, які і повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України у відповідному податковому періоді. Але за результатами проведених ОДПС перевірок постачальників з метою виявлення платника, яким згідно ЗУ „Про податок на додану вартість” понесено фактичні витрати по сплаті податку, встановлено, що зазначені підприємства таку суму в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку „податкове зобов’язання” не відображали та відповідно, податку до бюджету не сплачували, що свідчить про невідповідність вимогам ЗУ „Про податок на додану вартість” всіх податкових накладних, виданих підприємствами ТОВ „Агні –Юг” (348517314039), ТОВ „Веремія Південь” (347728114039), ПП „Наяда –С” (351066914020), ТОВ „Євро текс” (320109404633), ТОВ „Топ-Сервіс-Н” (350660514030), ТОВ „Херсон Пайп” (357886021034) та безпідставність включення продавцями та ТОВ СП „НІБУЛОН” відповідних сум до розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2008р. в сумі 2 910 497,39 грн.”

20.01.2009р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві прийняте податкове повідомлення –рішення № 00000240/0, яким згідно з підпунктом „б” підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-III зі змінами та доповненнями, підпунктом „б” підпункту 7.7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями та згідно пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII зі змінами та доповненнями за порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями контролюючий орган зменшив ТОВ СП „НІБУЛОН” суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 910 497,39 грн. за липень 2008 року.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

В акті невиїзної документальної перевірки від 20.01.2009р. №26/40/14291113 та прийнятому податковому повідомленні –рішенні від 20.01.2009р. №00000240/0 СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві посилається на порушення ТОВ СП „НІБУЛОН” п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” в редакції від 25.03.2005р. №2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього закону, а в редакції закону від 30.11.2006р. №398-V податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

В аспекті наведених норм права та змісту Закону України „Про податок на додану вартість” суд дішов висновку, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України „Про податок на додану вартість” не передбачає обов’язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Виникнення права платника податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об’єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (по розрахункам між позивачем та його безпосереднім контрагентом).

У пункті 1.3 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.10.2 ст.10 цього закону платники податку, визначені у підпунктах „а”, „в”, „г”, „д” п.10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем або його контрагентами –постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Суб’єктом господарювання ТОВ СП „НІБУЛОН” надано для залучення до матеріалів справи копії договорів поставки з додатками, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки –фактури, платіжні доручення, які в повному обсязі підтверджують фактичне виконання господарських операцій та право позивача на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування по розрахункам між ТОВ СП „НІБУЛОН” та ТОВ „Атлант Лайт”, а саме:

- розрахунки проводились та включено ТОВ СП „НІБУЛОН” 3 801 006,70 грн. ПДВ до податкового кредиту червня місяця 2008р. (стор.26-28 та додаток №9 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 18.09.2008р. №811/40/14291113 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за червень 2008 року; стор. 12-14 та додаток 10 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 10.10.2008р. №880/40/14291113 про результати позапланової перевірки ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2008р., яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за червень 2008 року);

- включено до податкового зобов’язання та відображено ТОВ „Атлант Лайт” в реєстрі виданих податкових накладних травня та червня місяця 2008р. (стор. 5 довідки ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 26.09.2008р. №3028/23-200/35106647 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „Атлант Лайт” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ СП „НІБУЛОН” за період з 29.05.2008р. по 30.06.2008р.; стор. 12 - 15 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 20.01.2009р. №26/40/14291113 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час відображення операцій з ТОВ „Атлант Лайт” по звітній декларації з ПДВ за липень 2008 року);

- сплачений ТОВ СП „НІБУЛОН” податковий кредит червня місяця 2008р. по розрахункам з ТОВ „Атлант Лайт” –2 981 251,0 грн. (стор. 12-14 та додаток 10 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 10.10.2008р. №880/40/14291113 про результати позапланової перевірки ТОВ СП „НІБУЛОН”);

- право у ТОВ СП „НІБУЛОН” на бюджетне відшкодування ПДВ липня місяця 2008р. по розрахункам з ТОВ „Атлант Лайт” –2 981 251,0 грн. (п.п.”а” п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”).

Згідно до норми підпункту 7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ №168/97-ВР суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗУ №168/97-ВР встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З урахуванням наведених норм Закону України „Про податок на додану вартість”, досліджених судом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, в межах сум фактично сплаченого позивачем ПДВ в звітному періоді червень 2008 року в наступному періоді липень 2008 року ТОВ СП „НІБУЛОН” правомірно було заявлено та підтверджується право на бюджетне відшкодування по розрахункам з ТОВ „Атлант Лайт” в розмірі 2 910 497,39 грн.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві по періоду, в якому здійснювались розрахунки між ТОВ СП „НІБУЛОН” та прямим постачальником –контрагентом ТОВ „Атлант Лайт” і у ТОВ СП „НІБУЛОН” виникало право на податковий кредит за червень 2008р.; по періоду, в якому у ТОВ СП „НІБУЛОН” виникало право на бюджетне відшкодування за липень 2008р., була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2008р., яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за червень 2008 року, та було складено акт від 10.10.2008р. №880/40/14291113.

При проведенні вищезазначеної перевірки повною мірою досліджувались первинні документи по взаєморозрахункам ТОВ СП „НІБУЛОН” з ТОВ „Атлант Лайт”: податкові накладні, накладні, рахунки, договори, платіжні доручення на перерахування грошових коштів. Жодного порушення чинного законодавства з цього приводу контролюючим органом виявлено не було.

З наданого акта невиїзної документальної перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 20.01.2009р. №26/40/14291113 вбачається, що суми ПДВ, віднесені ТОВ СП „НІБУЛОН” до складу податкового кредиту червня місяця 2008р. по розрахунком з ТОВ „Атлант Лайт”, повною мірою були включені останнім до складу податкових зобов’язань у відповідному звітному періоді.

Крім того, згідно довідки ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 26.09.2008р. №3028/23-200/35106647 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „Атлант Лайт” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ СП „НІБУЛОН” за період з 29.05.2008р. по 30.06.2008р.:

- суми ПДВ по виписаним на користь ТОВ СП „НІБУЛОН” податковим накладним включено ТОВ „Атлант Лайт” до податкових зобов’язань відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларацій з ПДВ за травень, червень 2008р. (стор.5 довідки);

- перевіркою ТОВ „Атлант Лайт” не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ТОВ СП „НІБУЛОН”, яке мало правові відносини з платником податків (стор.10 довідки);

- перевіркою ТОВ „Атлант Лайт” встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ СП „НІБУЛОН”, яке мало правові відносини з платником податків (стор.10 довідки).

Реальність переміщення сільськогосподарської продукції від постачальника ТОВ „Атлант Лайт” к ТОВ СП „НІБУЛОН” та подальшу її реалізація на експорт підтверджують: товарно –транспортні накладні, доручення на відвантаження експортних товарів, вантажно –митні декларації, зовнішньоекономічні контракти, біржові контракти, посвідчення про реєстрацію біржових контрактів, здавальні акти.

Згідно до ч.1 ст.16 та ч.1 ст.20 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців створено Єдиний державний реєстр, відомості з якого є відкритими і загальнодоступними.

Статтею 18 цього закону визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

А згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців від 13.05.2009р. №3485619 та довідки від 13.05.2009р. №3485672 на момент укладання договорів поставки від 07.04.2008р. №1339/2007, від 11.06.2008р. №1458/2007, додатків до них та їх виконання підприємство ТОВ „Атлант Лайт” було зареєстрованим, не припинено та не виключено з Єдиного державного реєстру. Таким чином, відповідно до ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” вказані дані є достовірними та такими, що повинні прийматися судом після доказування їх наявності в реєстрі.

Угоди між ТОВ СП „НІБУЛОН” та його безпосереднім постачальником-котрагентом ТОВ „Атлант Лайт”, установчі документи останнього, свідоцтво про державну реєстрацію та первинні документі визнані недійсними в судовому порядку не були, на момент проведення розрахунків постачальника ліквідовано не було, свідоцтво платника ПДВ скасоване не було та не було прийнято жодного рішення стосовано скасування державної реєстрації або припинення юридичної особи в судовому порядку. Факти виконання угод між ТОВ СП „НІБУЛОН” та прямим постачальником –контрагентом ТОВ „Атлант Лайт” відповідачем – СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві не оспорюються.

Не приймаються до уваги доводи органу державної податкової служби, викладені в запереченнях та акті невиїзної документальної перевірки, оскільки та обставина, що платники ПДВ, які взагалі не мали жодних цивільних та господарських правовідносин з позивачем, мають так звані ознаки фіктивності, згідно спеціального закону з питань оподаткування ПДВ (за умови фактичного проведення господарських операцій з першим прямим постачальником-контрагентом та належного їх документального оформлення) не надає відповідачу –СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві можливості та права на зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за звітний період липень місяць 2008 року.

Таким чином, зменшення податковою службою суми бюджетного відшкодування, з зазначених нею підстав, - є неправомірним.

Керуючись ст.ст.94, 161-163 КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 20.01.2009р. №00000240/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН” (54030, м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 9-б, код ЄДРПОУ 14291113) судовий збір в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.)

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обгрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя

О.В.Ткаченко