Рішення № 39338094, 27.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5998/14 27.05.14

За позовом Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі військової частини 1494 (орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних відносинах, Адміністрації Державної прикордонної служби)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Люксінвест»

про стягнення 11297,50 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

від прокуратури Пантохов О.В. (посв. № 011863)

від позивача-1 Сідак П.П. (за довіреністю)

від позивача-2 не з'явились

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі військової частини 1494 (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних відносинах, Адміністрація Державної прикордонної служби України) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Люксінвест» про стягнення 11 297,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення Львівською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України перевірки встановлено неналежне виконання відповідачем умов договору № 2-01/49-13 від 19.02.2013 р., укладеного з позивачем 1, в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/5998/14 та призначено її до розгляду на 29.04.2014 р.

28.04.2014 р. через канцелярію суду від прокуратури надійшли документи, які були залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник прокуратури та позивача 1 підтримали позовні вимоги, надали усні пояснення по справі.

Представник позивача 2 та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 р. розгляд справи було відкладено на 27.05.2012 р.

У судовому засіданні представник прокуратури та позивача 1 підтримали позовні вимоги, останній надав документи, які були залучені до матеріалів справи.

Представник позивача 2 та відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 27.05.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача-1 та прокуратури, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

19.12.2013 р. між військовою частиною 1494 (далі - виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Люксінвест» (далі - замовник) було укладено договір № 2-01/49-13 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується надати платні послуги з харчування працівників замовника (далі - послуги), а замовник зобов'язується оплатити отримані послуги на умовах даного Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна договору є сумою виставленою виконавцем у відповідних рахунках, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Розрахунки за даним Договором проводяться у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів за фактично надані послуги, з рахунку замовника на рахунок виконавця не пізніше 10 календарних днів з дня отримання рахунку від виконавця (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору підставою для проведення оплати вважається рахунок виконавця.

На виконання умов договору виконавцем надано послуги з харчування працівників замовника за період з лютого по листопад 2013 року на загальну суму 43 657,33 грн., що підтверджується документами, наявними в матеріалах справи.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково на суму 32 359,83 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача. Борг у розмірі 11 297,50 грн. залишився не погашеним.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 11 297,50 грн. з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завдання другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язується оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 11297,50 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Судові витрати, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Люксінвест» (03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський пров. буд. 5/6, код 36039928) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь військової частини 1494 (81300, Львівська область, м. Мостиська, вул. Ярослава Мудрого, 113, код 14321699) 11 297 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 50 коп. боргу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Люксінвест» (03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський пров. буд. 5/6, код 36039928) в дохід Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 19.06.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова