Ухвала суду № 39338012, 20.06.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"20" червня 2014 р.

№ 01-15/903/571/14

Суддя господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Луганскшахтострой”, м.Нововолинськ, Волинська область

до відповідача 1 публічного акціонерного товариства “Укрзахідвуглебуд”, м. Червоноград, Львівська область

відповідача 2 державного підприємства “Передпускова дирекція шахти №10 Нововолинська”, с.Поромів, Іваничівський район, Волинська область

про витребування майна із чужого незаконного володіння

Встановив: 18.06.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю “Луганскшахтострой” звернулося з позовом до публічного акціонерного товариства “Укрзахідвуглебуд” та державного підприємства “Передпускова дирекція шахти №10 Нововолинська” про витребування майна із чужого незаконного володіння на загальну суму 412608,93 грн.

Позовна заява не може бути прийнята судом, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В порушення п.3 ст.57 ГПК України позивачем до позовної заяви (вх.№01-32/595/14 від 18.06.2014р.) не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно п.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2.2.1. ст.4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Позивач, звертаючись з позовною заявою про витребування майна із чужого незаконного володіння на загальну суму 412608,93 грн., зобов’язаний був сплатити 8252,18 грн. судового збору, а також підтвердити зазначену дію шляхом долучення до матеріалів позовної заяви відповідного оригіналу платіжного документа.

При цьому слід засвідчити належні платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009628, банк отримувача: ГУДКCУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача: 31219206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", призначення платежу: судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), господарський суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 03499885 (суду, де розглядається справа).

Разом з тим, до позовної заяви позивачем додано заяву про звільнення від сплати судового збору. Заява мотивована тим, що визнання його банкрутом (постанова господарського суду Волинської області у справі №903/153/13-г від 10.09.2013р.) вказує на тяжкий фінансовий та майновий стан підприємства, додатково звертає увагу суду на відсутність коштів на єдиному спеціальному рахунку. Додає звіт про фінансовий стан ТОВ “Луганскшахтострой” на 31.03.2014р. та довідку з банку про залишок коштів на його рахунку.

Суд розглянувши дану заяву позивача, відхиляє її, при цьому виходить з наступного:

Згідно ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати.

У п. 3.1 постанови пленуму Вищий господарський суд України від 21.02.2013р. №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначив, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому судом враховується, що згідно ст.5 Закону України "Про судовий збір", позивач не підпадає під перелік осіб, що звільняються від сплати судового збору.

Обставини, за яких боржник згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнається судом неплатоспроможним, не є тотожними обставинам, які згідно із Законом України "Про судовий збір" є підставою для звільнення від сплати судового збору (боржник може бути неплатоспроможним, але мати достатньо майна для подачі заяви в суд для понесення судових витрат пов'язаних з провадженням у справі або отримати такі кошти у ході ліквідаційної процедури), оскільки відсутність коштів на рахунку позивача не виключає наявності майна та інших активів за рахунок яких можлива сплата судового збору.

Також вказані доводи позивача є безпідставні з огляду на те, що Конституція України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація відносно шляхів полегшення доступу до правосуддя № К (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Судові витрати - витрати осіб, які беруть участь у розгляді справи, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до переконання, що в даному випадку відсутні будь-які підстави для звільнення позивача від його сплати у встановленому порядку і розмірі.

Згідно п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Оскільки позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі - позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду.

Повторне звернення з позовною заявою до господарського суду згідно ч.3 ст.63 ГПК України можливе після усунення допущених порушень.

Керуючись п.4 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України, господарський суд,

ухвалив:

Позовну заяву (вх.№01-32/595/14 від 18.06.2014р.) на 80 арк. повернути позивачу - без розгляду.

Суддя А. С. Вороняк