Рішення № 3933449, 05.03.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.09 Справа № 1/38/08

Суддя О.І. Немченко

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ельпласт-Львів”, 81500, Львівська область, м. Городок, вул. Заводська, 4

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Приморська будівельна компанія”, 72100, Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вул. Республіка, 119

про стягнення 343067,22 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача: Равлюк Т.І., дов. № 09 від 17.01.2008 р.

від відповідача: Міхов В.К., дов. № 163 від 28.08.2007 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

10.11.2008 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Ельпласт-Львів” з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Приморська будівельна компанія” про стягнення 340 631,47 грн. основного боргу та 2435,75 грн. 3% річних.

10.11.2008 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 03.12.2008 р.

Ухвалою від 10.11.2008 р. відмовлено в задоволенні вимоги позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову.

Ухвалою від 03.12.2009 р. розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання та необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою від 23.12.2008 р. розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 09.01.2009 р.

Ухвалою від 09.01.2009 р. строк розгляду спору продовжено до 09.02.2009 р. на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін яке пов’язане з можливістю вирішення спору мирним шляхом , судове засідання призначено на 05.02.2009 р.

Ухвалою від 05.02.2009 р. строк розгляду спору продовжено до 09.03.2009 р. на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 05.03.2009 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання обох сторін.

Судове засідання закінчено 05.03.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

У судовому засіданні 05.03.2009 р. представники сторін заявили суду, що не досягли мирного врегулювання спору.

В зв’язку з чим, представник позивача підтримав позовні вимоги, заявлені в позовній заяві та просить суд стягнути з відповідача 340 631,47 грн. основного боргу, 2435,75 грн. 3% річних, на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки продукції № 130-08 (надалі – Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору продавець –позивач зобов’язується виготувати та передати у власність покупця товар, а покупець –відповідач зобов’язується прийняти товар та на умовах цього Договору оплатити його вартість.

В п. 4.1. Договору, сторони визначили порядок оплати –оплата по факту, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, або внесення готівки в касу підприємства.

Позивач поставив відповідачу, а відповідач отримав товар за видатковими накладними № ЕЛ-02982 від 04.07.2008 р., № ЕЛ-02989 від 04.07.2008 р., № ЕЛ-03100 від 14.07.2008 р., № ЕЛ-03101 від 14.07.2008 р., № ЕЛ-03360 від 01.08.2008 р. на загальну суму 530996,22 грн., про що свідчать підписи посадових осіб та відтиск печатки підприємства відповідача на зазначених накладних.

          Як свідчать виписки з банку від 08.07.2008 р., від 18.07.2008 р. та від 25.07.2008 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 190364,75 грн.

09.09.2008 р. позивач на адресу відповідача направив вимогу № 395 від 09.09.2008 р. про оплату поставленого товару, на яку відповідач не відповів та оплату заборгованості не здійснив.

Відповідачем була здійснена оплата за отриману продукцію 08.07.2008 р. в розмірі 62140,07 грн. за накладною № ЕЛ-02989 від 04.07.2008 р., 08.07.2008 р. в розмірі 78127,20 грн. за накладною № ЕЛ-02982 від 04.07.2008 р., 18.07.2008 р. в розмірі 8 97,48 грн. за накладною № ЕЛ-03101 від 14.07.2008 р., 18.07.2008 р. в розмірі 22000,00 грн. за накладною № ЕЛ-03100 від 14.07.2008 р. та 25.07.2008 р. в розмірі 20000,00 грн. за накладною № ЕЛ-03100 від 14.07.2008 р.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 340631,47 грн., яку він визнав у судовому засіданні, та яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 340631,47 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобов’язання за Договором - виготував та передав у власність відповідача товар.

Однак відповідач взяті на себе зобов’язання за Договором належним чином не виконав.

          Факт заборгованості відповідача в сумі 340631,47 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 340631,47 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2435,75 грн. 3% річних за використання грошових коштів позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком –3% річних за період часу з 02.08.2008 р. по 09.10.2008 р. (за 87 днів) складають 2435,75 грн. Однак, період часу з 02.08.2008 р. по 09.10.2008 р., за який позивач просить стягнути 3% річних від простроченої суми, складає 69 днів, а не 87, як зазначено у розрахунку.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача 2435,75 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню, оскільки розрахунок позивача зроблений не вірно. Задоволенню підлягає сума у розмірі 1926,52 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Приморська будівельна компанія” (72100, Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вул. Республіка, 119, р/р 26001055904562 у ЗРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399, код 35319686) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ельпласт-Львів” (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Заводська, 4, р/р 26001000538001 у ВАТ КБ «Надра»Львівське РУ м. Львова, МФО 325978, код 23957545) 340631 (триста сорок тисяч шістсот тридцять одну) грн. 47 коп. основного боргу, 1926 (одну тисячу дев’ятсот двадцять шість) грн. 52 коп. 3% річних, 3425 (три тисячі чотириста двадцять п’ять) грн. 58 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 06 березня 2008 року.