Вирок № 39333745, 17.06.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 17 » червня 2014 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Марчук В. Т.

Суддів Струбіцької О.М., Семенюка К.М.

при секретарі Трасоруба А.О., Хмарної Т.В.

за участю прокурора Шевчук С.І.

адвоката ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Герцаївського району Чернівецької області на вирок Герцаївського районного суду м. Чернівці від 17 грудня 2013 року

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Потсдам Німеччина, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, раніше судимого 05 вересня 2003 року Приморським районним судом м. Одеса за ст. 186 ч.4 КК України до 8-ми років позбавлення волі,-

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання з у вигляді 3 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишено тримання під вартою.

Строк відбуття покарання відраховано з 07 березня 2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 витрати за проведення експертиз - 662, 04 грн. та 737, 60 грн.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 засуджений за те, що будучи раніше судимий за корисний злочин повторно, з метою незаконного збагачення чужим майном, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за допомогою заздалегідь заготовлених знарядь, шляхом віджиму пластикового вікна, 06.03.2012 року біля 19:00 год. проник до будинку потерпілого ОСОБА_3, що розташований по

Справа №11/794/56/14 Головуючий в І інстанції: Акостакіоає О.Т. Категорія:ст.185 ч.3 КК України Доповідач: Марчук В.Т. АДРЕСА_2 звідки таємно викрав золоті вироби на загальну суму 16150 грн.

На вказаний вирок прокурор Герцаївського району Чернівецької області подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, як незаконний за м'якістю призначеного покарання, яке не відповідає тяжкості скоєного злочину і постановити свій вирок.

На апеляційну скаргу прокурора, захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 подав свої заперечення, в яких просить апеляційну скаргу відхилити, а вирок районного суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку засудженого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_1, які заперечували проти задоволення скарги прокурора, а також думку учасників процесу щодо можливості застосування до ОСОБА_2 Закону України «Про амністію» у 2014 році, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Як видно з матеріалів справи, органом досудового слідства і судом, досліджено всі обставини справи, які могли мати значення для прийняття рішення у справі.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, та не оспорюється в апеляції.

За таких обставин, керуючись ст. 365 КПК України 1960 р. та п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 15.05.2006 року «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ у апеляційному порядку», вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Зокрема, якщо в апеляції порушено питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв'язку із необхідністю застосування більш суворого покарання, апеляційний суд не наводить у вироку докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні злочинів та доводи щодо кваліфікації діяння.

Суд першої інстанції, обираючи підсудному ОСОБА_2 покарання, згідно ст.ст. 65-67, 103 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», в основному врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини які обтяжують та пом'якшують покарання та дотримався принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Зокрема, районним судом визнано обставинами що пом'якшують покарання засудженого ОСОБА_2, зокрема те, що він щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв у його розкритті, явка з зізнанням та відшкодування завданої шкоди.

Окрім цього, судом враховано, що ОСОБА_2 адміністрацією закладу в якому утримується характеризується задовільно, з його слів має на утриманні одну неповнолітню дитину поза шлюбом, не працює, є хворим, проживає з сестрою та матір»ю-інвалідом та те, що він раніше судимий за корисний тяжкий злочин.

Отже твердження апелянта про те, що суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_2 відбував покарання у вигляді восьми років позбавлення волі за вчинення корисливого злочину є безпідставними.

Зваживши на викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в недостатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, особу засудженого, призначивши йому мінімальний термін покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст. 185 КК України.

З урахуванням всіх обставин справи та особи винного, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкцій ч.3 ст. 185 КК України, але більше передбаченої законом мінімальної межі.

Щодо твердження апелянта щодо речових доказів, то відповідно до вимог п. 5 ст. 81 КПК України 1960 р. їх доля вирішена.

Що стосується знаряддя вчинення злочину, то відповідно до матеріалів справи вони були знищені у зв'язку із виконанням вироку суду від 14.06.2012 року.

28 квітня 2014 року від захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 надійшла заява про застосування щодо ОСОБА_2 Закону України «Про амністію» у 2014 році, яку підтримав в судовому засіданні ОСОБА_2

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо застосування до ОСОБА_2 Закону України «Про амністію» у 2014 році.

Колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 є суб'єктом зазначеного вище Закону України «Про амністію.

Так, стаття 2 Закону України «Про амністію» у 2014 році вимагає звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров»я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Відповідно до п.г ч.2 ст. 9 Закону України «Про амністію» у 2014 році застосування цього Закону здійснюється щодо осіб, щодо яких судом ухвалені вироки, які не набрали законної сили, - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Судова колегія вважає, що до засудженого ОСОБА_2 слід застосувати вищевказаний ст. 2 Закону України «Про амністію» у 2014 році та звільнити його від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки йому враховано в строк відбування покарання термін його затримання з 07 березня 2012 року і по сьогоднішній день він перебуває в місцях позбавлення волі. Отже, він відбув одної четвертої частини призначеного строку основного покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України та Закону України «Про амністію» у 2014 році, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

З А С У Д И Л А:

Апеляцію прокурора Герцаївського району Чернівецької області задовольнити частково.

Вирок Герцаївського районного суду м. Чернівці від 17 грудня 2013 року скасувати в частині призначення покарання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

На підставі ст.2 Закону України «Про амністію» у 2014 році засудженого ОСОБА_2 звільнити від призначеного йому покарання за даним вироком.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з-під варти із залу суду негайно.

Вирок апеляційного суду Чернівецької області може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим в той же самий строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий В.Т. Марчук

Судді О.М. Струбіцька

К.М. Семенюк

Копія згідно з оригіналом: суддя