Рішення № 3933168, 27.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2008 р.

Справа № 46/74

За позовом

Закритого акціонерного товариства “ВіЕйБі Страхування”

До

Закритого акціонерного товариства “ПВК “Будівельник”

Про

стягнення 95 825,02 грн.

Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивача

не з’явився

Від відповідача

Ускова О.І.—представник за довіреністю від 09.02.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “ВіЕйБі Страхування” звернулося до Закритого акціонерного товариства “ПВК “Будівельник” з позовом від 18.02.2008 р. № 14-01/360 про стягнення 95 825,62 грн. сплаченого страхового відшкодування, зумовленого наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини Трухлого Володимира Васильовича, який перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду Київської області № 13/132-08 від 02.04.2008 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.04.2008 р. справу № 13/132-08 на підставі ст.ст. 15,17 Господарського процесуального кодексу України передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва. За резолюцією керівництва Господарського суду міста Києва справу передано на розгляд судді Шабуніну С.В.

Ухвалою від 15.05.2008 р. справу № 13/132-08 прийнято до свого провадження суддею Шабуніним С.В., присвоєно їй № 46/74 та призначено до розгляду на 02.06.2008 р.

Ухвалою від 11.06.2008 р. у справі було призначено судове експертизу для встановлення дійсного розміру матеріального збитку, заподіяного власнику застрахованого позивачем автомобіля.

У квітні 2009 року матеріали справи № 46/74 повернулися до суду з експертної установи разом з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, якому було доручено проведення експертизи, у зв’язку з чим, ухвалою від 09.04.2009 р. провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання на 22.04.2009 р.

У судове засідання, призначене на 22.04.2009 р. позивач уповноваженого представника не направив, подавши через канцелярію суду письмові пояснення на виконання вимог ухвали від 09.04.2009 р. та клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача, який прибув до суду, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з її матеріалами та висновком судової експертизи.

Ухвалою від 22.04.2009 р. розгляд справи було відкладено на 27.04.2009 р.

У судове засідання, що відбулося 27.04.2008 р., позивач уповноваженого представника не направив. Зважаючи на наявність в матеріалах справи клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника та доказів, достатніх для розгляду спору по суті, суд дійшов висновку про доцільність вирішення спору за відсутності у судовому засіданні представника від Закритого акціонерного товариства “ВіЕйБі Страхування”.

Як слідує з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача вартість виплаченого застрахованій ним особі страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 95 825,02 грн., посилаючись на наступні обставини:

Відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу № 3002-010Б-242/06 від 15.12.2006 р., внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 95 825,62 грн. страхувальнику —Воронюку Дмитру Олексійовичу. Оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм, котрий є працівником підприємства відповідача та належному юридичній особі автомобілі, позивач просить стягнути з Закритого акціонерного товариства “ПВК “Будівельник” вартість сплаченого страхового відшкодування. На підтвердження вини водія відповідача у заподіянні шкоди застрахованому автомобілю (Subaru Forester, державний номер АА 34-72 СВ) позивачем надано суду постанову Обухівського районного суду Київської області від 13.11.2007 р.

В ході розгляду спору по суті представник відповідача мотивви часткового невизнання позову, викладені у наявному в матеріалах справи відзиві на позовну заяву не підтримав та зазначив, що Закрите акціонерне товариство “ПВК “Будівельник” не має заперечень щодо експертного висновку, зробленого відповідно до призначеної судом експертизи.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

15.12.2006 р. між позивачем та Воронюком Дмитром Олександровичем укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 3002-010Б-242/06, відповідно до якого позивачем прийнято під страховий захист належний страхувальнику автомобіль Subaru Forester, державний номер АА 3472 СВ, 2006 року випуску.

Як вбачається з довідки Першого взводу Дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Київській області від 26.03.2007 р. № 88 вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 24.03.2007 р. на 26-му кілометрі + 200 м автодороги Київ-Знам’янка внаслідок зіткнення з автомобілем КРАЗ, державний номер АІ 3962 АА, належним Закритому акціонерному товариству “ПВК “Будівельник”. Право власності відповідача на автомобіль КРАЗ, державний номер АІ 3962 АА стверджується вищевказаною довідкою від 26.03.2007 р. та підтверджено Закритим акціонерним товариством “ПВК “Будівельник” у відзиві на позовну заяву і його представником у судових засіданнях.

З матеріалів справи слідує, що на момент зіткнення автомобіля Subaru Forester з автомобілем КРАЗ, останнім керував громадянин Трухлий Володимир Васильович, працівник Закритого акціонерного товариства “ПВК “Будівельник”.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 13.11.2006 р. встановлено наступне:

“Трухлий В.В., 24.03.2007 р. о 11 годині 40 хвилин, на 26 км а/д Київ-Знам’янка, керуючи автомобілем КРАЗ д.н.з. АІ 3962 АА, при здійсненні маневру “поворот ліворуч” не впевнився, що це буде безпечним, допустив зіткнення з автомобілем “Субару-Форестер” д.н.з. АА 3472 СВ під керуванням Воронюка Д.О. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, водій порушив а. 10.1 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Трухлий В.В. в судовому засіданні вину визнав”.

На вказаних підставах, Обухівським районним судом Київської області відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України Трухлого В.В. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 17,00 грн.

На думку позивача, оскільки постановою Обухівського районного суду Київської області Трухлого В.В. притягнуто до відповідальності у зв’язку з зіткненням з автомобілем Subaru Forester, Закрите акціонерне товариство “ПВК “Будівельник” має нести відповідальність в порядку регресу перед позивачем, що прийняв під страховий захист вказане авто.

Для встановлення характеру та розміру шкоди заподіяної страхувальнику, позивачем було замовлено проведення оцінки автомобіля у Приватного підприємства “Галавтоекспертиза”.

Згідно з висновком спеціаліста Приватного підприємства “Галавтоекспертиза” № 77/03 від 04.04.2007 р., який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта-автотоварознавця та стаж експертної роботи з 2001, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Subaru Forester, державний номер АА 3472 СВ внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 114 879,00 грн. вартість автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до акту автотоварознавчого дослідження № 06/05 від 03.05.2007 р. становить 52 174,38 грн.

Позивач, керуючись умовами договору № 3002-010Б-242/06, на підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 26.03.2007 р., страхового акту № 351.07 від 03.05.2007 р., висновку спеціаліста й акту авто товарознавчого дослідження та заяви Печерського відділення Першої київської філії Відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” здійснив виплату Воронюку Д.О. страхового відшкодування в сумі 95 825,62 грн. в рахунок погашення його кредиту, що підтверджується платіжним дорученням № 2263 від 14.05.2007 р.

Як слідує зі страхового акту № 351.07 та наказу про сплату страхового відшкодування № 351.07 від 08.05.2007 р. при визначенні розміру страхового відшкодування, що належить страхувальникові позивач виходив з різни ці між дійсною вартістю транспортного засобу (148 000,00 грн.), страховою сумою на дату настання страхового випадку (148 000,00 грн.) та вартістю транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди (52 174,38 грн.).

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 7018 від 10.03.2009 р., проведеної судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, шкода, завдана володільцеві автомобіля Subaru Forester, державний номер АА 3472 СВ, 2006 року випуску внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 24.03.2007 р. складає 190 879,92 грн., а залишкова вартість пошкодженого транспортного засобу —47 719,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і та ін.).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Аналіз поданих позивачем до матеріалів справи документів, якими він обґрунтовує свої вимоги та висновку автотоварознавчої експертизи дають підстави вважати, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача фактично вартість виплаченого страхувальникові страхового відшкодування в сумі 95 825,62 грн.

Зважаючи на встановлені Обухівського районного суду Київської області від 13.11.2007 р. обставини, якими стверджується вина громадянина Трухлого В.В. у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 24.03.2007 р., внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову, з огляду на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо сплаченого страхового відшкодування.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені ним витрати по сплаті державного мита у розмірі 958,26 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. У ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального України передбачено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “ПВК “Будівельник” (04205, м. Київ, пр.-т Оболонський, 23-а, ідентифікаційний код 31466963) на користь Закритого акціонерного товариства “ВіЕйБі Страхування” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 31927008) 95 825 (дев’яносто п’ять тисяч вісімсот двадцять п’ять) грн. 62 коп. вартості страхового відшкодування, 958 (дев’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 62 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.В. Шабунін

Справа № 46/74

27.04.09