Ухвала суду № 39331601, 10.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 р.Справа № 820/12263/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. по справі № 820/12263/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки", в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" суму заборгованості в розмірі 22437,81 грн. по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з червня 2013 року по грудень 2013року та суму заборгованості в розмірі 8502,20 грн. по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з червня 2013 року по грудень 2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. по справі № 820/12263/13-а позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що згідно договору купівлі-продажу об'єкту малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "48 завод залізничної техніки" від 12.04.2013 року №1313 (а.с.75-78) відповідач придбав цілісний майновий комплекс зазначеного підприємства.

За умовами п. 3.3 (абз.2) вказаного договору визначено, що після придбання об'єкта приватизації його новий власник стає правонаступником прав і обов'язків державного підприємства.

Як вбачається з договору купівлі-продажу - однією з умов конкурсу з продажу єдиного майнового комплексу ДП "48 завод залізничної техніки" було зобов'язання покупця державного майна після набуття права власності на державне майно у встановленому чинним законодавством порядку вступити у справу про банкрутство ДП "48 завод залізничної техніки" у якості боржника, який відповідно до акту передачі набуває прав та приймає на себе зобов'язання боржника у справі про банкрутство.

Згідно акту приймання-передання заборгованості (а.с.49) станом на 29.08.2013 року, укладеного між головою комісії з припинення ДП "48 завод залізничної техніки" та директором ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" - заборгованість ДП "48 завод залізничної техніки" перед Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова становить 1289899,99 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2013 року №Б-39/90-08 здійснено заміну боржника ДП "48 завод залізничної техніки" у справі про банкрутство на ТОВ "Харківський завод залізничної техніки" (а.с.79-80).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2013 року №Б-39/90-08 (а.с.28) затверджено мирову угоду від 17.06.2013 року, укладену між кредиторами, в тому числі, УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова, та ТОВ "Харківський завод залізничної техніки"(а.с.87-94).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що сума позову не входить до суми заборгованості, по якій підписано мирову угоду, і ця обставина не заперечувалась сторонами по справі.

З приводу доводів відповідача, які полягають в тому, що підприємство не є повним правонаступником ДП " 48 завод залізничної техніки", а несе обов'язки виключно в межах укладеної мирової угоди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" після придбання об'єкта його новий власник стає правонаступником прав і обов'язків приватизованого підприємства.

Згідно з ч 1 ст. 28 Закону України "Про приватизацію державного майна особи", які придбали державні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно п.5.9 договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "48 завод залізничної техніки" від 12.04.2013 року №1313 покупець (відповідач по справі) протягом одного року з дня підписання вказаного договору зобов'язаний забезпечити проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ДП " 48 завод залізничної техніки" у встановленому чинним законодавством порядку.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ДП "48 завод залізничної техніки", вказане зобов'язання виконане відповідачем: до ЄДР 17.09.13 внесено запис про припинення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" визначений єдиним правонаступником припиненого за рішенням засновників Державного підприємства " 48 завод залізничної техніки" (а.с.154-156).

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позиція відповідача про неповне правонаступництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" щодо прав та обов'язків ДП " 48 завод залізничної техніки" є необґрунтованою.

Отже, відповідач має нести обов'язки по відшкодуванню органу Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам ДП " 48 завод залізничної техніки" по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списками № 1 та №2.

Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідно до ч.2 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", рахується заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за період з червень 2013 року по грудень 2013 року у розмірі 22437,81 грн., що відповідає картці особового рахунку відповідача.

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова повідомленнями та розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за період з червня 2013 року по грудень повідомляло Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" про необхідність відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також, згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3, з листопада 2013 року по грудень 2013 року становить 8502,20 грн.

На час розгляду справи в суді заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Також, абзацом 4 п. 1 ст. 2 та абзацом 3 п. 1 ст. 4 вказаного закону визначено, що для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за ставкою 100 %.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16 січня 2004 року (в подальшому - Інструкція № 21-1).

Відповідно до абз. 1, 3 п. 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам.

Згідно з п. 6.5 Інструкції № 21-1 повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком № 8 до Інструкції.

У п.6.8 даної Інструкції зазначено, що підприємства щомісяця до 25 числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

23.03.2010р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Журавка" про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею12 цього Закону. Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З матеріалів справи слідує, що позивачем до відповідача направлялися розрахунки сум відшкодування, які були отримані відповідачем.

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню органу Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім робітникам: по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 ОСОБА_1, ОСОБА_2 за період з червня 2013 року по грудень 2013року та суму заборгованості в розмірі 8502,20 грн. по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 ОСОБА_3 за період з червня 2013 року по грудень 2013.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. по справі № 820/12263/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод залізничної техніки" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. по справі № 820/12263/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 11.06.2014 р.