Постанова № 39331556, 19.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5292/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прима-С» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прима-С» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дії та скасування довідки від 03.03.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дії та скасування довідки від 03.03.2014 року. Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, були вчинені протиправні дії по проведенню звірки позивача, за результатами якої складено довідку, якою зафіксовані протиправно сформовані відповідачем помилкові висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства України, що призвело до порушення його прав та законних інтересів. Просив суд визнати протиправними дії відповідача при складенні довідки від 03.03.2014 року №239/26-58-22-06-15/32910126 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Прима-С» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Ніколейд» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, складеної відносно позивача; скасувати довідку Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 03.03.2014 року №239/26-58-22-06-15/32910126 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Прима-С» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Ніколейд» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, складеної відносно позивача; зобов'язати відповідача виключити з інформаційної бази «Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію викладену в довідці від 03.03.2014 року №239/26-58-22-06-15/32910126.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Проте, Колегія суддів не у повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві згідно п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Прима-С» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Ніколейд» за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року.

За результатами проведення зустрічної звірки ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндходів у м.Києві складено довідку №239/26-58-22-06-15/32910126 від 03.03.2014р. зустрічної звірки.

Як встановлено у ході розгляду справи, жодних податкових повідомлень-рішень за результатами зазначеної звірки податковим органом не приймалось, штрафних (фінансових) санкцій до позивача не застосовувалось.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Щодо позовної вимоги про скасування довідки №239/26-58-22-06-15/32910126 від 03.03.2014 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Прима-С» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Ніколейд» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, діє чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) та рішень суб'єкта владних повноважень.

Частиною 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

В той же час, довідка про проведення зустрічної звірки позивача є виключно службовим документом, який, при цьому, не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов'язків, отже ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача, що повністю узгоджується з позицією, яка викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 року по справі №К/800/15324/13.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням довідки про проведення зустрічної звірки та вчинення в процесі складання даної довідки відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача. Вказані дії жодним чином не вплинули на права та обов'язки позивача. Адже проведення спірної звірки фактично полягало у аналізі контролюючим органом даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Такі дії, по суті, є лише збиранням доказової інформації податковим органом, що фіксується в довідці про проведення зустрічної звірки, яка виступає носієм цієї доказової інформації.

Проте, Колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо того, що позовна вимога про зобов'язання відповідача виключити з інформаційної бази «Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію викладену в довідці від 03.03.2014р. №239/26-58-22-06-15/32910126 є похідною від первинної, та вказує на наступне.

Висновки податкових перевірок можуть бути відображені контролюючим органом у даних обліку платника податків (картках особового рахунку, інформаційних базах співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань, тощо).

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 №266.

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників податку на додану вартість здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України з метою виявлення платників податку на додану вартість, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку, якщо платником податку на додану вартість (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму податку на додану вартість меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу Державної податкоової служби, на обліку якого знаходиться платник податку на додану вартітсь (постачальник), та органу Державної податкової служби, на обліку якого знаходиться платник податку на додану вартість (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» звертаються в письмовій формі до таких платників податку на додану вартість щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника податку на додану вартість, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У даному випадку податковим органом не було виявлено розбіжності у податковій звітності позивача та його контрагентів за перевірені податкові періоди при співставленні засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України.

Сама по собі здійснена податковим органом кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Також, Колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо того, що позовна вимога про визнати протиправними дії відповідача при складенні довідки від 03.03.2014 року №239/26-58-22-06-15/32910126 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Прима-С» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Ніколейд» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, складеної відносно позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до приписів п. 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з приписами статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ, органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

З метою отримання податкової інформації, враховуючи положення абз.1 п. 73.5 статті 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

При цьому, в силу приписів абз. 3 п. 73.5 статті 73 ПК України, зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог вказаної вище норми, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

В силу положень п. 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок - орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Таким чином, податковий орган, з метою отримання податкової інформації має право проводити зустрічні звірки та надсилати поштою чи особисто вручати відповідний письмовий запит.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 травня 2014 року підлягає скасуванню в частині.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прима-С» - задоволити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 травня 2014 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дії відповідача при складенні довідки від 03.03.2014 року №239/26-58-22-06-15/32910126 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Прима-С» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Ніколейд» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, складеної відносно позивача та зобов'язання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві виключити з інформаційної бази «Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію викладену в довідці від 03.03.2014 року №239/26-58-22-06-15/32910126.

Ухвалити нову постанову в цій частині.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві при складенні довідки від 03.03.2014 року №239/26-58-22-06-15/32910126 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Прима-С» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Ніколейд» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, складеної відносно позивача

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві виключити з інформаційної бази «Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію викладену в довідці від 03.03.2014 року №239/26-58-22-06-15/32910126.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 травня 2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 24 червня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено - 20 червня 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.