Ухвала суду № 39327808, 18.06.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/7623/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1409/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Потятинник Ю. Р.

Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.

за участю секретаря: Драганчук У.М.

сторін: представника ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" Бегана Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Райфайзен банк Аваль" (далі - ПАТ "Райфайзен банк Аваль"), третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 28 квітня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

10.12.2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що між ОСОБА_4 з однієї сторони, та ПАТ "Райфайзен банк Аваль" з іншої сторони було укладено кредитні договори від 27.12.2006 року, від 16.01.2007 року та від 13.02.2008 року. Сторонами було погоджено також, що майновим поручителем виступає ОСОБА_5, на підставі укладеного з нею договору іпотеки 27.12.2006 року. Згідно договору іпотеки передбачено, що предметом іпотеки є нерухоме майно - нежитлові приміщення адмінбудинку, загальною площею 808,5 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. 17 жовтня 2011 року на адресу майнового поручителя було направлено вимогу про виконання зобов'язань на суму 1 529 772 грн. 44 коп. 17.08.2012 року приватним нотаріусом видано виконавчий напис, за яким нотаріус пропонує звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці. 27.11.2013 року відділом ДВС Коломийського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису від 17.08.2012 року. Вважають, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від банку первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем є безспірним.

Просили задовольнити позов і ухвалити рішення, яким визнати таким, що не підлягає до виконання виконавчий напис, вчинений 17.08.2013 року.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 28.04.2014 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно є незаконним та необгрунтованим і підлягає скасуванню.

Вказали, що судом першої інстанції не надано мотивованої оцінки порушенню приватним нотаріусом вимог ст.88 Закону України "Про нотаріат" та п.3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Відповідно до зазначених норм передбачено, що при визначенні безспірноості заборгованості нотаріуси повинні отримати документи від стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. З матеріалів справи вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від банку первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення. Тому нотаріус не мав підстав вважати, що розмір заборгованості боржника перед банком, а також сума процентів та пені, визначені у цьому виконавчому написі, є безспірними.

Судом також належним чином не перевірено доводів банку та нотаріуса про отримання ними вимог від 09.07.2012 року, на підставі яких нотаріусом вчинено виконавчий напис. Дана обставина підлягала встановленню, тому що вимоги банку про необхідність погашення заборгованості позивачами не отримані, що підтвердується відсутністю їхніх підписів на повідомленнях про вручення поштового відправлення. Дана обставина не була встановлена судом першої інстанції, що призвело до незастосування судом норми матеріального права - ст.35 Закону України "Про іпотеку", яка підлягала застосуванню в зв'язку з неотриманням позивачами письмової вимоги про усунення порушень.

Судом не надано жодного мотивування відсутності у виконавчому написі строку, за який провадиться стягнення, що є обов'язковою вимогою до змісту виконавчого напису згідно п.4 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Висновки суду про наявність рішення Коломийського міськрайонного суду від 20.03.2014 року та постанов про відкриття виконавчого провадження зводяться до того, що дане рішення не набрало законної сили і що банк вправі звертатись з вимогами як до боржника, так і до майнового поручителя. Вважають, що суд неправильно застосував роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України, які надані ним в п.9 постанови, оскільки право вибору позивачем (банком) судового захисту стосується лише подання до суду позовної заяви або про стягнення заборгованості та/або про звернення стягнення на майно іпотеки/застави. В справі, що розглядається, банк подав до суду лише позов про стягнення заборгованості вже після того, як обрав інший спосіб захисту - позасудовий, а саме - шляхом звернення до нотаріуса про вчинення виконавчого напису. В зв'язку з цим посилання на п.9 Постанови ВССУ від 30.03.2012 року є неправильним та незаконним.

Також судом не надано жодної оцінки тій обставині, що фактично виконавчий напис вміщувався на документі, що встановлює заборгованість, однак, нотаріус, в порушення вимог п.5 глави 16 Порядку вчинив виконавчий напис не на оригіналі документу, що встановлює заборгованість (на договорі іпотеки), а на окремому бланку.

Просили скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_4 являється позичальником за кредитним договором № 014/14-10/228 G 103 від 27 грудня 2006 року, кредитним договором № 014/14-10-21 G 103 від 16 січня 2007 року та кредитним договором № 014/14-10-75 G 103 від 13 лютого 2008 року, які укладені з ПАТ "Райфайзен банк Аваль".

На підставі укладеного договору іпотеки від 27 грудня 2006 року, майновим поручителем є ОСОБА_5 Згідно п.1.2 договору іпотеки передбачено, що предметом іпотеки є належне останній нерухоме майно - нежитлові приміщення адмінбудинку загальною площею 808,5 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

17 серпня 2012 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального коругу ОСОБА_6 видано виконавчий напис, за яким нотаріус пропонує звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці. В даному виконавчому написі також вказано, що вимоги стягувача складаються з суми розміром 1 761 245 грн. 28 коп., з яких: 1 465 022 грн. 38 коп. - забогованість по основній сумі кредиту; 232 727 грн. 49 коп. - заборгованість по відсотках; 43 580 грн. 41 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків; 19 915 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.

Як встановлено судом першої інстанції, Банком було надіслано позивачам вимоги № С09-120-1/09-335-1220 та № С-09-120-1/09-336-1219 від 09.07.2012 року на суму заборгованості, які отримані позивачами 12.07.2012 року. Дані вимоги були залишені позивачами без уваги, про що свідчить заява відповідача про вчинення виконавчого напису від 12.08.2012 року.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюєится Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року визначено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. На підтвердження безспірності заборгованості відповідачем було надано нотаріусу належний розрахунок заборгованості та вимоги до позивачів, у яких викладено суть зобов'язання, в чому полягає його порушення зі сторони позивачів, описано розмір заборгованості за кредитними договорами, запропоновано у п'ятнадцятиденний строк виконати зобов'язання, та попереджено про звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса у випадку невиконання даної вимоги , та зазначено, що у випадку залишення даної вимоги без відповіді та ненаправлення своїх заперечень в триденний термін з моменту одержання вимоги на адресу відповідача, сума заборгованості буде вважатися узгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи, жодної вимоги позивачі не оспорювали. В судовому засіданні представник позивача доводів щодо неправильного розрахунку заборгованості не навів. Таким чином, було дотримано вимоги ст.35 Закону України "Про іпотеку", умови договору іпотеки та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах позовної заяви та в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 28 квітня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: І.В. Бойчук

М.Д. Горейко