Рішення № 3932728, 16.11.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/375-48/355-14/716.11.06 За позовом:ТОВ „Суми Ойл”;

До:Антимонопольного комітету України;

Про: визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії

Антимонопольного комітету України від 27.04.2006 р. №11-р/тк у справі

№03-06/52-2005.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:Ніколаєва Ж.М., представник, довіреність б/н від 03.07.2006 р.;

Від відповідача: Бахарева О.В., представник, довіреність №21-29/02-8022

від 12.12.2005 р.;

Чемеріс О.Є., представник, довіреність №21-29/02-5416

від 06.09.2006 р.;

Семерня В.В., представник, довіреність №21-29/02-5219

від 28.08.2006 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 07.09.2006 р. до 26.09.2006 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2006 р. строк вирішення спору у даній справі продовжений на невизначений термін.

На підставі статті 77 ГПК України у справі були оголошені перерви: з 26.09.2006 р. до 05.10.2006р., з 05.10.2006 р. до 23.10.2006 р., з 23.10.2006 р. до 16.11.2006 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати недійсним рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.04.2006 р. №11-р/тк у справі №03-06/52-2005 щодо накладення штрафу в сумі 10000,00 грн. на ТОВ „Суми Ойл”; стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов, а представники останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечують, у задоволенні позову просять відмовити, посилаючись на наведене нижче:

внаслідок укладення договорів комісії, укладених між позивачем та ТОВ „ВКФ „Калина ЛТД”, а пізніше з його правонаступником ЗАТ „Калина ЛТД”, позивач був обмежений у праві самостійно встановлювати або змінювати ціни роздрібної реалізації моторних бензинів і дизельного пального, що свідчить про те, що ТОВ ВКФ „Калина ЛТД”, а пізніше ЗАТ „Калина ЛТД” контролював діяльність позивача на ринках в частині встановлення цін реалізації зазначених нафтопродуктів;

у результаті укладення зазначених договорів комісії позивача з ТОВ ВКФ „Калина ЛТД” та його правонаступником останні стали спільно діяти на ринках роздрібної торгівлі моторними бензинами і роздрібної торгівлі дизельним пальним м. Суми та Сумського району Сумської області;

відповідно до результатів дослідження, проведеного Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України сукупні частки ВАТ „Суминафтопродукт”, ЗАТ „ТД Укртатнафта”, ЗАТ „Гефест”, групи „Суми Ойл Калина-ЛТД” у період з січня по жовтень 2005 року на ринках роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами, роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та роздрібної торгівлі дизельним пальним м. Суми та Сумського району Сумської області складали відповідно понад 95,87 та 86 відсотків;

зазначеними субєктами господарювання вчинені схожі дії, які призвели до усунення конкуренції на товарних ринках у м. Суми та Сумському районі Сумської області;

відповідач вважає, що такі узгоджені (схожі) дії відповідно до частини 3 статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції” є антиконкурентними узгодженими діями.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.04.2006 р. №11-р/тк у справі №03-06/52-2005 „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” визнано дії ВАТ „Суминафтопродукт”, ЗАТ „ТД „Укртатнафта” в особі Сумської філії, ЗАТ „Гефест”, групи „Суми Ойл Калина-ЛТД”, які полягали у одночасному (синхронному) підвищенні, починаючи з липня 2005 р., роздрібних цін на моторні бензини та дизельне пальне, встановлені при цьому їх однакового розміру, який утримувався протягом тривалого часу вересня жовтня 2005 р. у межах м. Суми та Сумського району, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 1 статті 50, пунктом 1 частини 2 та частиною 3 статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції” як антиконкурентні узгоджені дії ВАТ „Суминафтопродукт”, ЗАТ „ТД „Укртатнафта”, ЗАТ „Гефест”, групи субєктів господарювання у складі ТОВ „Суми-Ойл ЗАТ „Калина ЛТД”, які стосуються встановлення цін реалізації низькооктанових бензинів, високооктанових бензинів та дизельного пального у вигляді схожих дій (бездіяльності) на ринках роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами, роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та роздрібної торгівлі дизельним пальним у межах м. Суми та Сумського району, які призвели до недопущення, усунення, чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність обєктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Відповідно до п. 2 вищезазначеного рішення на ТОВ „Суми Ойл” відповідно до частини 2 статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” накладений штраф у сумі 10000,00 грн. за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наведеного нижче.

Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.04.2006 р. №11-р/тк у справі №03-06/52-2005 „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” прийняте за результатами проведеного моніторингу ринків роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами, роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та роздрібної торгівлі дизельним пальним в м. Суми та Сумському районі у період з липня 2005р. по жовтень 2005р., яким була виявлена наявність негативних змін на ринках роздрібної торгівлі нафтопродуктами, що виявилось у вигляді зростання рівня роздрібних цін на бензини та дизельне пальне протягом короткого проміжку часу та зменшення обсягів роздрібної реалізації бензинів та дизельного пального у жовтні 2005 р. у порівнянні з жовтнем 2004 р.

Антимонопольний комітет України у вищезазначеному рішенні зазначає, що у досліджуваному періоді відсутня цінова конкуренція між субєктами господарювання на ринку роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами, роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та роздрібної торгівлі дизельним пальним, а їх дії є подібними.

Господарським судом встановлено, що ТОВ "Суми-Ойл" у досліджуваний період здійснювало роздрібну торгівлю моторними бензинами та дизельним пальним за договором комісії від 01.10.2004р. № 01/10/-02 (до 01.10.2005р.) - з ТОВ ВКФ "Калина - ЛТД" та договором комісії від 01.10.2005р № 289/К (з 01.10.2005р.) з ЗАТ "Калина - ЛТД".

Зазначеними договорами комісії, в яких обумовлені зобовязання ТОВ „Суми-Ойл”, як комісіонера, визначається, що виконуючи доручення комітента комісіонер реалізує його нафтопродукти за встановленими комітентом цінами за вказівками останнього, які щоденно доводяться до комісіонера розпорядженнями, які є невідємною частиною договору комісії. Комітент є власником нафтопродуктів і власником коштів, одержаних від реалізації нафтопродуктів.

З наведеного вище вбачається, що позивач був обмежений у праві самостійно встановлювати або змінювати ціни роздрібної реалізації моторних бензинів і дизельного пального. До такого висновку прийшов і відповідач у оскаржуваному рішенні.

Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” вчинення антиконкурентних узгоджених дій є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 5 Закону України „Про захист економічної конкуренції” також визначено, що узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій. А за змістом статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції” антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються, зокрема, встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів. Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Господарським судом встановлено, що позивач здійснював реалізацію належних ТОВ ВКФ "Калина ЛТД”" та ЗАТ «Калина-ЛТД»нафтопродуктів на виконання договору комісії.

Статтею 1011 ЦК України визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. При цьому, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, згідно з частиною третьою статті 1012 ЦК України, є умови про це майно та його ціну.

За приписами статті 1014 ЦК України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. А частиною третьою статті 1017 ЦК України передбачено, що комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен сплатити різницю комітентові, якщо комісіонер не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередило більші збитки.

Отже, з огляду на наведені норми закону, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, господарський суд дійшов висновку про те, що оскільки в даному разі безпосереднім суб'єктом формування цін на світлі нафтопродукти є саме ТОВ ВКФ "Калина-ЛТД" та ЗАТ „Калина-ЛТД”, причиною підвищення позивачем цін на названий товар є виконання останнім своїх зобов'язань за договором, а не домовленість з іншими учасниками ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, що виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій за вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Згідно частині 4 статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у разі, коли декілька юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, які входять до групи, що визнається суб'єктом господарювання, вчинили діяння (дії, бездіяльність), які призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеним суб'єктом господарювання, та/або мають права, без яких вчинення порушення було б неможливим, та/або отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції чи інші вигоди, штраф накладається на суб'єкт господарювання в особі юридичних та/або фізичних осіб, які вчинили наведені діяння (дії, бездіяльність) або отримали чи можуть отримати наведені вигоди. Під вигодою вважається, зокрема, можливість впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, одержання частини їх прибутку.

За дослідженими судом матеріалами справи, винагорода позивача, як комісіонера, не залежала від вартості нафтопродукту, що реалізовувався і позивач не одержав додаткові вигоди, від підвищення цін комітентом на нафтопродукти.

З урахуванням змісту статті 59 Закону, за якою підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, оскаржуване рішення відповідача підлягає визнанню недійсним в частині, що порушує законні права ТОВ "Суми-Ойл".

За наведених вище обставин господарський суд вважає за необхідне, з огляду на досліджені фактичні обставини справи, визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ "Суми-Ойл" про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 27.04.2006р. № 11-р/тк по справі № 03-06/52-2005 в частині визнання ТОВ „Суми-Ойл” учасником антиконкурентних узгоджених дій та накладення на ТОВ «Суми-Ойл»штрафу в розмірі 10000,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.04.2006р. № 11-р/тк по справі № 03-06/52-2005 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині накладення штрафу в сумі 10000 (десять тисяч) грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Ойл" (м. Суми, вул. Героїчна, 32, поточний рахунок №26000275845001 в СФ ЗАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 337546, код ЄДРПОУ 30846080).

3.Стягнути з Антимонопольного комітету України (інд. 03035, м. Київ, вул. Урицького, 45) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Ойл" (м. Суми, вул. Героїчна, 32, поточний рахунок №26000275845001 в СФ ЗАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 337546, код ЄДРПОУ 30846080) 85 (вісімдесят пять) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко