Ухвала суду № 39325672, 21.01.2014, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3425/13-ц

2/504/528/14

У Х В А Л А

"21" січня 2014 р. смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

при секретарі - Мельниковій В.М.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівське, клопотання ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, про забезпечення поданого нею позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рів'єра девелопмент» код 37803953 про розірвання договору інвестування № ЧР-ТХ2-006-63-ИТ від 29 лютого 2012 року; договору інвестування № ЧР -ТХ2-007-61-ИТ від 29 лютого 2012 року, зобов'язання повернути сплачені на виконання умов договорів інвестування грошових коштів в сумі 691 690,50 грн., стягнення судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась із вказаним позовом до відповідача.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2013 року відкрито провадження у вказаній справі.

Представник позивача подав до суду клопотання, яким просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 791 350,78 грн., що знаходяться на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рів'єра девелопмент» в Публічному акціонерному товаристві «Банк Восток».

В силу положення ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Вирішуючи питання про можливість забезпечення позову, суд виходить з наступного:

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Предметом спору по данній справі є розірвання договорів інвестування будівництва індивідуальних житлових будинків, та повернення грошових сум, сплачених за договорами.

За загальним правилом заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши суду відповідні докази.

Зокрема, у клопотанні не наведено жодного доказу на підтвердження доводів щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, у разі можливого задоволення позову.

Такі докази в силу положення ст. 151 ЦПК України мають бути зазначені в клопотанні про забезпечення позову, і подані суду першої інстанції.

Крім того, вирішуючи питання про можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 791 350,78 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку в Публічному акціонерному товаристві «Банк Восток», суд перш за все приймає до уваги, що основною сферою діяльності товариства (відповідача) є проведення будівельних робіт (будівництво об'єктів нерухомості), і можливе задоволення клопотання про арешт коштів фактично паралізує господарську діяльність товариства, яка пов'язана з будівництвом.

З урахуванням вимог закону, встановлених обставин, суд дійшов до висновку про необхідність відхилення поданого представником позивача клопотання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти відповідача, що зберігаються на рахунку у банківській установі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 151-153, ст.ст. 208, 209, п.2 ч.1 ст.293, 294, 296 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача, що зберігаються на рахунку у банківській установі, - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в п'ятиденний строк з моменту її отримання.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя В.К. Барвенко