Кагарлицький районний суд Київської області
Справа № 368/1230/13-к
Провадження № 1 - кп/368/46/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.03.2014 рокум.Кагарлик Київської області
Кагарлицький районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді: Закаблука О.В.
За участю прокурорів: Нечепоренко С.П.
Грібєннікова С.О.
Калайда Ю.О.
В»юник Т.С.
При секретарях: Галабурда В.В.
Гембар В.В.
Лєвшин Н.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 КК України, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013100010000231 від 22.03.2013 року відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кагарлик Київської області, громадянина України, українця, освіта повна середня, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності:
- 11.02.2004 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 307 КК України, ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі без конфіскації майна та без права займати відповідні посади.
20.04.2004 року звільнений по ухвалі Апеляційного суду Київської області від 14.04.2004 року, призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, ст. 75 КК України іспитовий строк, - 3 роки.
- 28.10.2008 року Кагарлицьким районним судом за ч. 3 ст. 191 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов»язані з обслуговуванням матеріальних цінностей строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
На підставі постанови Кагарлицького районного суду Київської області від 19.11.2010 року звільнений від призначеного покарання у зв»язку із закінченням іспитового строку, відповідно, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -
якому 27 червня 2013 року повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, тобто, за скоєння ним порушення правил безпеки руху транспорту особою, що керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі наслідки, - смерть ОСОБА_6,
З участю сторін провадження:
Обвинуваченого: ОСОБА_5
Захисника: ОСОБА_7
Потерпілих: ОСОБА_8
ОСОБА_9, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Формулювання обвинувачення:
Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні.
22 березня 2013 року, близько 13 години 50 хвилин водій ОСОБА_5, в світлий час доби, при не сприятливих погодних умовах, в сніг та мокрому асфальтному покритті, керуючи технічно не справним автомобілем RENAULT Premium, реєстраційний номер НОМЕР_1 в сцепці з н/причепом - цистерною -Е VIN 2843, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався зі швидкістю близькій 50-60 км/год. по автодорозі Н-01 Київ - Знам'янка, з с. Безрадичі Обухівського району в напрямку до м. Кагарлик Київської області.
Проїжджаючи відрізок дороги на 69км + 100 м вказаної автодороги, водій ОСОБА_5, не рухався як найближче до правого краю проїзної частини, не був уважним до дорожньої обстановки, своєчасно не зреагував на її зміни, не вибрав безпечної швидкості для руху керованого ним транспортного засобу, чим порушив п.п. 2.3.б), 11.2, 12.1 Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.01, а саме
п. 2. 3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 11.2, де вказано, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;
п. 12.1., де вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також: особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, -
- внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де в подальшому відбулося зіткнення з автомобілем RENAULT Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_12, який рухався у зустрічному напрямку з м. Новомиргород Кіровоградської області до м. Бровари Київської області.
В результаті даної пригоди, пасажир автомобіля RENAULT Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3, - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до Кагарлицької ЦРЛ, та в подальшому до Київської міської клінічної лікарні №17, де ІНФОРМАЦІЯ_19 помер.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 14/1028 від 25.06.13 встановлено, що на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, і даних медичної карти стаціонарного хворого № 419 виявленні наступні тілесні ушкодження:
а) в області голови, рана в області лівої брови, і нижньої губи з ліва, масивні крововиливи в м'які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобно - тім»яної - вискової області зліва, крововилив під мозкові оболонки, в жилу дочки та тканини головного мозку, оскольчатий перелом кісток зводу та основи черепа, дані ушкодження утворюють єдиний комплекс черепно-мозкової травми і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки в момент заподіяння, і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті,
б) крововиливи по одному в області верхнього віка лівого ока і з зовнішньої поверхні лівого передпліччя, два в області правого передпліччя, садна, одна потиличної поверхні, правої кістки і два по передній поверхні лівого колінного суглобу, крововиливи в м'які тканини в області лівого колінного суглобу, дані ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень, без короткочасного розладу здоров'я і в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.
Усі вище зазначені тілесні ушкодження утворилися за життя від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля.
Смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, настала від черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток зводу та основи черепа, крововилив під мозкову оболочку у шлунки і в рідину головного мозку, що підтверджується даними медичної документації і виявленими тілесними ушкодженнями, зазначеними в підпункті а) пункту №1.
Вищевказані тілесні ушкодження могли бути зпричинені у строк і при обставинах, вказаних в постанові при дорожньо-транспортній травмі, а саме травми в салоні автомобіля в результаті зіткнення двох транспортних засобів.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пункту 2.3.б), 11.2, 12.1. Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.01 перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням тяжких наслідків - смертю ОСОБА_6
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожного руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6
Відповідно, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 скоїв злочин, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, а тому є підстава для притягнення його до кримінальної відповідальності та призначення йому кримінального покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.
Обґрунтування рішення суду про винність обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєнні ним злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, який передбачено цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Отже, суд зазначає, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад зло чину, тобто наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_5 усіх юридичних ознак злочину, визначено го в диспозиції ч. 2 ст. 286 КК України.
В даному випадку кримінальна відповідальність обвинуваченого ОСОБА_5 настає за протиправні діяння, які були ним вчинені з необережності.
Отже, підставою кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 є вчинення ним суспільно небезпечного діян ня, яке містить склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто при наявності об'єктивних (об'єкт, ді яння, наслідки, причиновий зв'язок) і суб'єктивних (суб'єкт, вина) ознак, які характе ризують дане суспільно небезпечне діяння як злочин.
Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов'язок обвинуваченого ОСОБА_5, який вчинив злочин, який передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, піддатися осуду з боку держави і бути покараним у повній відповідності з зако ном.
Такий обов'язок виник з моменту вчинен ня обвинуваченим ОСОБА_5 злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України і створює тим самим кримі нальні правовідносини між обвинуваченим ОСОБА_5 і державою.
Склад злочину.
Об»єкт злочину:
- безпека дорожнього руху;
- життя громадянина, - загиблого ОСОБА_6;
Предмет злочину:
- автомобіль RENAULT Premium, реєстраційний номер НОМЕР_1, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить гр. ОСОБА_13.
Об»єктивна сторона злочину складається з:
1. порушення правил безпеки дорожнього руху обвинуваченим ОСОБА_5;
2. суспільно - небезпечний наслідок;
3. причиновий зв»язок між порушенням та наслідками;
Отже, об»єктивну сторону складу злочину, який скоїв обвинувачений ОСОБА_5 складають наступні обставини:
1. порушення обвинуваченим ОСОБА_5 правил безпеки дорожнього руху, зокрема, пунктів п.п. 2.3.б), 11.2, 12.1 Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.01, а саме:
п. 2. 3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 11.2, де вказано, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;
п. 12.1., де вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також: особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним,
внаслідок чого перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., виїзд на яку заборонено, чим порушив вимоги п. 11.9 Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.01, а саме:
п. 11.9., де зазначено, що забороняється виїжджати на розділювальну смугу;
Порушення обвинуваченим ОСОБА_5 правил безпеки дорожнього руху, зокрема, пунктів п.п. 2.3.б), 11.1., 12.1, 11.9 Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.01 доведено висновком експерта № 112 від 25.06.2013 року, ( Том № 2, а.с., 133 - 137), в якому вказано наступне:
1. За заданих обставин, не виключено, що покази водія автомобіля «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1, в сцепці з напівпричепом - цистерною - «E - VIN 2843», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 в частині того, що він застосував гальмування і його автомобіль на слизькому відрізку дороги винесло на смугу зустрічного руху перед ДТП, є технічно спроможними, з причин, зазначених в описовій частині.
2. За заданих дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1, в сцепці з напівпричепом - цистерною «E - VIN 2843»,
реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 31.4.1. а) та 12.1 Правил дорожнього руху.
3. За даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля RENAULT Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_12, повинен був діяти згідно вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.
4. Водій автомобіля «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1, що перебував в сцепці з напівпричепом - цистерною - «E - VIN 2843», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді, шляхом виконання технічних вимог п.п. 31.4.1. а) та 12.1 Правил дорожнього руху.
5. За заданих дорожніх обставин, своїми односторонніми діями, водій автомобіля RENAULT Logan, не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «RENAULT Premium».
6. За даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, знаходяться невідповідні вимогам п.п. 31.4.1. а) та 12.1 Правил дорожнього руху дії водія автомобіля «RENAULT Premium», пов'язані з виїздом на смугу зустрічного руху та створенням небезпеки для руху водію автомобіля RENAULT Logan.
2. Суспільно - небезпечний наслідок злочину, який передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, та який скоїв обвинувачений ОСОБА_5 полягає в наступному:
- смерть потерпілого ОСОБА_6, - що підтверджується наступними доказами:
- довідкою про причину смерті від 01.04.2013 року, (Том № 2, а.с., 66), з якої видно, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_19. Причина смерті, - відкрита черепно - мозкова травма.
- лікарським свідоцтвом про смерть № 1022, виданого 01.04.2013 року Київським міським клінічним бюро судово - медичної експертизи виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департаменту охорони здоров»я, (Том № 2, а.с., 65), з якої видно, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_19.
Місце проживання померлого: АДРЕСА_2.
Місце смерті, - Україна, м. Київ, смерть настала у стаціонарі КМКЛ № 17.
Смерть настала внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром.
Хвороба ( патологічні стани), що призвела до смерті:
- ушкодження головного мозку;
- перелом кісток склепіння та основи черепа;
- відкрита черепно - мозкова травма;
Травма тупим предметом.
Дата травми, - 22.03.2013 року.
- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9, ( Том № 2, а.с., 86), яке видано 01 квітня 2013 року відділом реєстрації в м. Києві, з якого видно, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_19 у віці 21 років, про що 01 квітня 2013 року складено відповідний актовий запис за № 5849.
Місце смерті, - м. Київ, Україна.
- висновком судово - медичної експертизи № 141028 від 25.06.2013 року, ( Том № 2, а.с., 164 - 165), з якого видно, що на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, і даних медичної карти стаціонарного хворого № 419 виявленні наступні тілесні ушкодження:
а) в області голови, рана в області лівої брови, і нижньої губи з ліва, масивн крововиливи в м'які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобно - тім»яної - вискової області зліва, крововилив під мозкові оболонки, в жилу дочки та тканини головного мозку, оскольчатий перелом кісток зводу та основи черепа, дані ушкодження утворюють єдиний комплекс черепно-мозкової травми і мають признаки ознаки тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки в момент заподіяння, і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті,
б) крововиливи по одному в області верхнього віка лівого ока і з зовнішньої поверхні лівого передпліччя, два в області правого передпліччя, садна, одна потиличної поверхні, правої кістки і два по передній поверхні лівого колінного суглобу, крововиливи в м'які тканини в області лівого колінного суглобу, дані ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень, без короткочасного розладу здоров'я і в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.
Усі вищезазначені тілесні ушкодження утворилися за життя від дії тупих предметів якими могли бути частини салону автомобіля.
Смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, настала від черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток зводу та основи черепа, крововилив під мозкову оболочку у шлунки і в рідину головного мозку, що підтверджується даними медичної документації і виявленими тілесними ушкодженнями, зазначеними в підпункті а) пункту №1.
3. причиновий зв»язок між порушенням обвинуваченим ОСОБА_5 Правил Дорожнього руху та наслідками, - смертю ОСОБА_6 в судовому засіданні доведена наступним:
- висновком судово - медичної експертизи № 141028 від 25.06.2013 року, ( Том № 2, а.с., 164 - 165), в якій вказано, що смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, настала від черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток зводу та основи черепа, крововилив під мозкову оболочку у шлунки і в рідину головного мозку, що підтверджується даними медичної документації і виявленими тілесними ушкодженнями, зазначеними в підпункті а) пункту №1.
Вищевказані тілесні ушкодження могли бути спричинені у строк і при обставинах, вказаних в постанові при дорожньо-транспортній травмі, а саме травми в салоні автомобіля в результаті зіткнення двох транспортних засобів.
Суб»єкт злочину:
Суб»єктом злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України є особа, яка до часу вчинення злочину досягла 16 - ти річного віку.
Для кваліфікації дій винного за ст. 286 КК України не має значення, чи керувала особа власним транспортним засобом, який належить їй на праві власності, чи керувала транспортним засобом, який належить іншій особі, - фізичній чи юридичній, вчинила ДПТ під час роботи чи у вільний від роботи час, керувала транспортним засобом правомірно або в результаті самовільного захоплення і крадіжки, чи були в винного в момент керування транспортним засобом права водія або він не мав чи був їх позбавлений.
Вищевказані обставини мають значення лише при вирішенні судом питання про відшкодування шкоди ( моральної та матеріальної), яка завдана злочином, який передбачено ст. 286 КК України.
Відповідно, суб»єктом даного злочину є обвинувачений ОСОБА_5, який на момент вчинення злочину досягнув 16 - ти річного віку.
Суб»єктивна сторона складу злочину:
Необережна форма вини обвинуваченого ОСОБА_5.
Докази на встановлених судом обставин.
Винність обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами:
- показами обвинуваченого ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що 22.03.2013 року завантажився в с. Безрадичі Київської області на вантажному автомобілі «Рено - Преміум», з бочкою борошна. Даний автомобіль належить свідку ОСОБА_10
Він взяв у ОСОБА_10 даний автомобіль в аренду, щоб заробити кошти.
Він раніше брав даний автомобіль. Далі, він поїхав в напрямку м. Кагарлик Київської області, при ньому був технічний паспорт автомобіля, посвідчення водія, в якому відкрита категорія на даний вид автотранспорту.
Близько 1 години дня він їхав в напрямку м. Кагарлик, була тягучка, - попереду їхало багато автомобілів з низькою швидкістю, йшов сніг.
В цей час автомобіль, який рухався попереду, різко загальмував, в свою чергу він також почав гальмувати, внаслідок чого почало «складати» автомобіль, на якому він рухався, та його автомобіль перетнув смугу руху та виїхав на зустрічну смугу руху.
В цей час він відчув удар, зупинився.
Стаж роботи водієм, - 14 років, категорія на вантажні автомобілі, - з 2008 року.
Притягувався до адміністративної відповідальності по лінії ДАІ декілька раз, один раз - за ст. 130 КУпАП, в 2012 році;
Раніше працював в ОСОБА_10 саме на цьому автомобілі;
В той день гальма передньої осі автомобіля не працювали, так як були відключені, так роблять водії з великим стажем роботи на вантажних автомобілях для того, щоб при гальмуванні «не складало» автомобіль;
Перед початком руху тормоза не перевіряв, але знав, що передні тормоза не працюють;
Рухався з увімкненим ближнім світлом фар;
Висота протектора шин автомобіля складала близько 3 мм;
За 10 - 15 м. від нього на його полосу перестроївся інший автомобіль, який рухався в попутному напрямку, він почав гальмувати, внаслідок чого перетнув роздільну смугу близько на 1 м, після чого відбулося зіткнення з автомобілем, який рухався в зустрічному напрямку.
Внаслідок удару його автомобіль отримав наступні технічні ушкодження: бампер з лівої сторони, підніжка ліва, облицювання переднє автомобіля з лівої сторони;
Перед зіткненням вивертав кермо;
Зупинився через приблизно 20 м від місця зіткнення;
Після ДТП події пам»ятає погано, так як перебував в стані шоку;
Надавав допомогу потерпілим.
Показами потерпілого ОСОБА_8 який в судовому засіданні пояснив суду наступне:
22.03.2013 року його син збирався поїхати в м. Київ, закінчував Переяслав - Хмельницький університет, погода в той день була погана.
Йому зателефонували, та повідомили, що його син знаходиться в реанімації в м. Кагарлик, попав в ДТП, що його стан дуже тяжкий.
Він з дружиною замовили автомобіль швидкої допомоги «Борис», яким перевезли сина в м. Київ, де він ІНФОРМАЦІЯ_19 помер.
Обвинувачений ОСОБА_5 ні разу не телефонував йому, не намагався хоча б попросити вибачення, відповідно, ніякої ні моральної ні матеріальної допомоги не надавав.
Показами потерпілої ОСОБА_9 яка в судовому засіданні показала наступне:
Близько 12 години дня 22.03.2013 року випровадила сина в м. Київ, куди він поїхав з своєю дівчиною.
Близько 15 години їй зателефонували з м. Кагарлик, повідомили, що син в тяжкому стані в реанімації.
Син пробув в м. Кагарлику декілька днів, потім його перевезли в м. Київ, де син ІНФОРМАЦІЯ_19 помер.
Обвинувачений ОСОБА_5 після ДТП нічим сім»ї не допомагав.
Показами свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні показав наступне:
Близько 10 години дня 22.03.2013 року за ним заїхав його знайомий ОСОБА_4 на власному автомобілі «Рено» в м. Новомиргород для того, щоб їхати по своїх справах в м. Київ, після чого вони поїхали в напрямку м. Київ.
Коли вони їхали через м. Городище, на зупинці стояло двоє людей, - ОСОБА_2 та ОСОБА_6, до цього їх не знали.
Вищевказані особи їх зупинили, попрохали підвезти в м. Київ, на що ОСОБА_14 погодився.
Погода була погана, йшов дощ, раптово на них виїхав вантажний автомобіль та відбулося зіткнення.
Після ДТП він перебував в стані шоку, почали зупинятися інші автомобілі, приїхали працівники міліції, почав іти сніг.
Під час руху сидів на передньому пасажирському сидінні автомобіля;
Внаслідок ДТП окрім синців, ніяких тілесних ушкоджень не отримав;
Обвинувачений ОСОБА_5 після ДТП до них взагалі не підходив, сидів на обочині;
На його думку швидкість вантажного автомобіля перед зіткненням становила близько 70 - 80 км;
На його думку вантажний автомобіль «Рено» не занесло, він просто пішов на обгон автомобіля, який перед ним їхав, внаслідок чого виїхав на смугу руху, де рухалися вони;
Вантажний автомобіль не гальмував, він йшов на обгін.
Показами свідка ОСОБА_2, яка в судовому засіданні показала наступне:
22.03.2013 року вона з своїм хлопцем ОСОБА_6 вирішили їхати в м. Київ в гості до сестри.
Вони стояли на зупинці, зупинили легковий автомобіль, попросили підвезти їх до м. Київ, на що водій погодився.
Вони сіли в автомобіль, по дорозі зупинялися в якомусь кафе, де пообідали.
Вона сиділа по центру заднього сидіння, схилившись на ОСОБА_6.
Далі на них раптово виїхав грузовий автомобіль, внаслідок чого відбулося зіткнення.
Обвинувачений ОСОБА_5 після ДТП їм взагалі не допомагав.
Показами свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні пояснив наступне:
22.03.2013 року він був в м. Новомиргород, заїхав на власному легковому автомобілі до ОСОБА_14, свого знайомого, після чого вони виїхали до м. Києва.
В той день був дощ, на зупинці підібрали дівчину та хлопця, які попросилися під»їхати до м. Києва.
Він рухався з невеликою швидкістю, так як не поспішав, та, крім того, погодні умови були погані.
Під час руху почав іти сніг, видимість була нормальна.
Назустріч рухалася колона автомобілів, - близько 7 автомобілів
Перед самим зіткненням він рухався зі швидкістю близько 70 кмгод.
Раптово виїхав вантажний автомобіль та відбулося зіткнення.
Легковий автомобіль «Рено - Логан» належить йому;
Автомобіль застраховано;
Автомобіль відновленню не підлягає;
Дорога була мокра, але не слизька;
Не пам»ятає, чи мигав у вантажного автомобіля лівий поворот;
Після зіткнення вантажний автомобіль стояв рівно;
Стверджує, що вантажний автомобіль не занесло, він виїхав завдяки діям водія, - обвинуваченого ОСОБА_5
Показами свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні показав наступне:
Обвинувачений ОСОБА_5 раніше працював у нього по найму, працював на вантажних автомобілях, зокрема, на даному автомобілі «Рено».
В той день обвинувачений попросив автомобіль, він не заперечував. По технічному паспорту він не є власником даного автомобіля.
Технічний стан автомобіля він не знає, так як не експлуатує свої автомобілі, за технічним станом слідкують водії.
Обвинуваченого ОСОБА_5 знає лише з позитивної сторони.
- рапортом помічника начальника оперативного чергового Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області майора міліції ОСОБА_16, від 22.03.2013 року, № 708, в якому вказано, що 22.03.2013 року до ЧЧ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області по телефону надійшло повідомлення про ДТП.
Виїздом СОГ на місце події встановлено, що на 69 км 100 м автодороги Київ - Знамянка водій ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1 посвідчення водія НОМЕР_10, категорії «В, С, С1Е, СЕ», керуючи автомобілем «РЕНО ПРЕМІУМ», сідловий тягач д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом - цистерною марки АСП - 25, д.н.з., НОМЕР_2, та рухаючись в напрямку м. Кагарлик з м. Обухів, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, що призвело до зіткнення з автомобілем «РЕНО - ЛОГАН», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням гр.. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9, жителя АДРЕСА_3, що рухався в зустрічному напрямку з м. Кагарлик в м. Київ, посвідчення водія НОМЕР_11 категорії «А, В,С».
В результаті ДТП пасажир автомобіля «РЕНО - ЛОГАН», - гр.. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, житель АДРЕСА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, перелом основи черепа, та доставлений в Кагарлицьку ЦРЛ.
( Том № 2, а.с., 14).
- Протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 22.03.2013 року та фототаблицею до нього, схемою до нього, в яких зафіксовано наслідки вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.
Окремо суд наголошує на тій обставині, що, як видно з вищевказаних доказів, місце зіткнення автомобілів знаходиться на полосі руху автомобіля RENAULT Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував свідок ОСОБА_12, що прямо вказує на порушення водієм автомобіля «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1, - ОСОБА_5 правил дорожнього руху, що і призвело до скоєння ДТП.
( Том № 2, а.с., 16 - 28).
- Протоколом огляду транспорту від 22 березня 2013 року, з якого видно, які механічні ушкодження отримав автомобіль «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП.
( Том № 2, а.с., 29).
- Протоколом огляду транспорту від 22 березня 2013 року, з якого видно, що механічних ушкоджень напівпричіп - цистерна АСП 25, д.н.з. НОМЕР_2 в результаті ДТП не отримав.
( Том № 2, а.с., 30).
- Протоколом огляду транспорту від 22 березня 2013 року, з якого видно, які механічні ушкодження отримав автомобіль RENAULT Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3 в результаті ДТП.
( Том № 2, а.с., 31).
- Інформацією Українського гідрометеорологічного центру від 20.06.2013 року за № 01 - 201641, з якого видно погодні умови, які існували під час ДТП, в результаті якого загинув потерпілий ОСОБА_6
(Том № 2, а.с., 50).
- Копією схеми - організації дорожного руху з км 67 + 450 - км 70 + 550 на автомобільній дорозі Н - 01 Київ - Знамянка.
(Том № 2, а.с., 53 - 54).
- лікарським свідоцтвом про смерть № 1022, виданого 01.04.2013 року Київським міським клінічним бюро судово - медичної експертизи виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департаменту охорони здоров»я, з якого видно, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_19.
Місце проживання померлого: АДРЕСА_2.
Місце смерті, - Україна, м. Київ, смерть настала у стаціонарі КМКЛ № 17.
Смерть настала внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром.
Хвороба ( патологічні стани), що призвела до смерті:
- ушкодження головного мозку;
- перелом кісток склепіння та основи черепа;
- відкрита черепно - мозкова травма;
Травма тупим предметом.
Дата травми, - 22.03.2013 року.
(Том № 2, а.с., 65).
- довідкою про причину смерті від 01.04.2013 року, (Том № 2, а.с., 66), з якої видно, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_19. Причина смерті, - відкрита черепно - мозкова травма.
(Том № 2, а.с., 66).
- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9, яке видано 01 квітня 2013 року відділом реєстрації в м. Києві, з якого видно, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_19 у віці 21 років, про що 01 квітня 2013 року складено відповідний актовий запис за № 5849.
Місце смерті, - м. Київ, Україна.
(Том № 2, а.с., 96).
- висновком експерта по результатам проведення транспортно - трасологічної експертизи № 96 від 04.06.2013 року, та фото таблицею до нього, з якого видно, що в момент первинного контакту передньої лівої частини кабіни автомобіля «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1, контактували з деталями лівої передньої частини кузова автомобіля RENAULT Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3, при цьому повздовжні осі автомобілів розташовувались під кутом близько 160... 170° (див. схему №3)
Зіткнення автомобіля «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1, та «RENAULT Logan», реєстраційний номер НОМЕР_3, відбулося на проїзній частині автодороги Київ - Знам'янка, на смузі, призначеній для руху в напрямку м. Київ, тобто на смузі руху автомобіля «RENAULT Logan».
( Том № 2, а.с., 113 - 127).
- висновком експерта по результатам проведення судової авто - технічної експертизи № 112 від 25.06.2013 року, з якого видно, що:
1. За заданих обставин, не виключено, що покази водія автомобіля «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1, в сцепці з напівпричепом - цистерною - «Е VIN 2843», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 в частині того, що він застосував гальмування і його автомобіль на слизькому відрізку дороги винесло на смугу зустрічного руху перед ДТП, є технічно спроможними, з причин зазначених в описовій частині.
2. За заданих дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1, в сцепці з напівпричепом - цистерною - «Е VIN 2843», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 31.4.1. а) та 12.1 Правил дорожнього руху.
3. За даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля «RENAULT Logan», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_12, повинен був діяти згідно вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.
4. Водій автомобіля «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1, що перебував в сцепці з напівпричепом - цистерною - «Е VIN 2843», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді, шляхом виконання технічних вимог п.п. 31.4.1. а) та 12.1 Правил дорожнього руху.
5. За заданих дорожніх обставин, своїми односторонніми діями, водій автомобіля «RENAULT Logan», не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «RENAULT Premium».
6. За даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, знаходяться невідповідні, вимогам п.п. 31.4.1. а) та 12.1 Правил дорожнього руху дії водія автомобіля «RENAULT Premium», пов'язані з виїздом на смугу зустрічного руху та створенням небезпеки для руху водію автомобіля «RENAULT Logan».
(Том № 2, а.с., 133 - 137).
- висновком експерта по результатам проведення авто - технічної експертизи № 274А від 15.05.2013 року, та фото таблицею до нього, з якого видно, що:
1. Рульове керування автомобіля «RENAULT Logan», реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено.
2. Система робочого гальма автомобіля «RENAULT Logan», реєстраційний номер НОМЕР_3, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено.
3. Елементи підвіски автомобіля «RENAULT Logan», реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент огляду, знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено.
(Том № 2, а.с., 142 - 146).
- висновком експерта по результатам проведення авто - технічної експертизи № 359А від 18.06.2013 року, та фото таблицею до нього, з якого видно, що:
1. Рульове керування автомобіля «RENAULT Premium» реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено.
2. Система робочого гальма автомобіля «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент огляду перебуває в технічно несправному непрацездатному стані, через пошкодження трубопроводу, який веде до манометра на панелі приладів, руйнування гальмівного диска та відсутності гальмівних колодок лівого переднього колеса. Руйнування трубопроводу, який веде до манометра на панелі приладів виникло в момент зіткнення. Руйнування гальмівного диска та відсутність гальмівних колодок лівого переднього колеса відбулось до ДТП та у водія була можливість виявити дані несправності, як перед виїздом так і під час руху на автомобілі при гальмуванні.
3. Елементи підвіски автомобіля «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено.
( Том № 2, а.с., 151 - 155).
- висновком експерта по результатам проведення авто - технічної експертизи № 9 - 102 від 06.03.2014 року, з якого видно, що:
В умовах даної ситуації водій автомобіля «RENAULT Logan» ОСОБА_12 не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, тобто в його діях невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР України не вбачається.
Застосування маневру об'їзду „небезпеки для руху" вимогам п. 12.3 ПДР України не передбачено, тому питання щодо технічної можливості уникнути зіткнення шляхом об'їзду по узбіччю втрачає технічний сенс і не вирішувалося.
- висновком судово - медичної експертизи № 141028 від 25.06.2013 року, з якого видно, що на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, і даних медичної карти стаціонарного хворого № 419 виявленні наступні тілесні ушкодження:
а) в області голови, рана в області лівої брови, і нижньої губи з ліва, масивні крововиливи в м'які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобно - тім»яної - вискової області зліва, крововилив під мозкові оболонки, в жилу дочки та тканини головного мозку, оскольчатий перелом кісток зводу та основи черепа, дані ушкодження утворюють єдиний комплекс черепно-мозкової травми і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки в момент заподіяння, і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті,
б) крововиливи по одному в області верхнього віка лівого ока і з зовнішньої поверхні лівого передпліччя, два в області правого передпліччя, садна, одна потиличної поверхні, правої кістки і два по передній поверхні лівого колінного суглобу, крововиливи в м'які тканини в області лівого колінного суглобу, дані ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень, без короткочасного розладу здоров'я і в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.
Усі вище зазначені тілесні ушкодження утворилися за життя від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля.
Смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, настала від черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток зводу та основи черепа, крововилив під мозкову оболочку у шлунки і в рідину головного мозку, що підтверджується даними медичної документації і виявленими тілесними ушкодженнями, зазначеними в підпункті а) пункту №1.
( Том № 2, а.с., 164 - 165).
- Згідно вимоги про судимість № 10 - 1806201332016, та копій вироків станом на 18.06.2013 року є наступні відомості про притягнення обвинуваченого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності:
- 11.02.2004 року засуджений Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 307 КК України, ст. 69 КК України ( в редакції 1960 року), до 3 років позбавлення волі.
20.04.200 4 року звільнений згідно ухвали Апеляційного суду Київської області від 14.04.2004 року, застосовано ст.ст. 75, 76 КК України та призначено іспитовий строк на 3 роки;
- 28.10.2008 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 3 ст. 191 КК України до 3 років обмеження волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
( Том № 2, а.с., 172 - 179).
- згідно паспорту серії НОМЕР_12, виданого 05 березня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кагарлик Київської області, зареєстрований з 23 травня 2001 року по АДРЕСА_1. Відповідно, обвинувачений ОСОБА_5 є громадянином України, та досягнув на момент вчинення злочину 16 - ти річного віку.
( Том № 2, а.с., 182 - 183).
- Згідно довідки - характеристики, виданої виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради Київської області, вих.. № 67702 - 44 від 20.06.2013 року, по місцю проживання обвинувачений ОСОБА_5 характеризується посередньо.
( Том № 2, а.с., 185).
- Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_13, виданого 29 квітня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції в Київській області, обвинувачений ОСОБА_5 має одну неповнолітню дитину, - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_12.
( том № 2, а.с., 186).
- Згідно довідки , виданої 19.06.2013 року поліклінікою Кагарлицької центральної районної лікарні, обвинувачений ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в АДРЕСА_1, за наркологічною допомогою не звертався і на обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває.
( Том № 2, а.с., 190).
- Згідно довідки , виданої 19.06.2013 року поліклінікою Кагарлицької центральної районної лікарні, обвинувачений ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в АДРЕСА_1, за психіатричною допомогою не звертався і на «Д» обліку в психіатричному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває.
( Том № 2, а.с., 188.)
Обставини, які пом»якшують або обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшували б покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ст.. 66 КК України судом не знайдено.
Обставин, які згідно ст.. 67 КК України обтяжували б покарання ОСОБА_5 судом не знайдено.
Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, у відповідності з положеннями ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, - вчинено тяжкий злочин, вчинений з необережності, особу обвинуваченого ОСОБА_5, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів.
Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 (трьох) до 8 (восьми) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Згідно ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п»яти тисяч неоподаткованих мінімумів громадян або позбавлення волі на строк не більше 10 років, відповідно, обвинувачений ОСОБА_5скоїв тяжкий злочин.
Отже, суд вважає, що оскільки обвинувачений ОСОБА_5, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в добровільному порядку не відшкодував шкоду, завданої злочином, то його подальше виправлення та перевиховання не можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши йому як основне ( у виді позбавлення волі) так і додаткове покарання ( позбавлення права керування транспортними засобами).
На підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, без застосування положення ст. 75 КК України.
Обґрунтування позиції суду.
Згідно положень ст.. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
В даному випадку суд зазначає, що основними критеріями, які послугували для суду щодо не застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України є те, що обвинувачений, як вказано вище, хоча і скоїв злочин з необережності, проте, як видно з поведінки обвинуваченого, останній щиро не розкаявся в скоєному злочині, шкода потерпілим не відшкодована в повному обсязі, крім того, зглядаючись на дані, які містяться в матеріалах справи, обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень в зв»язку з порушенням правил дорожнього руху.
Що стосується розкаювання обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, то суд зазначає про ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_5, зглядаючись на його поведінку під час судового слухання справи, не переконав суд у своєму щирому розкаюванні, яке, на думку суду повинно б було виразитися у спробах просити пробачення у потерпілих, у законослухняній поведінці під час слухання справи.
Що стосується відшкодування шкоди, то станом на момент винесення вироку обвинуваченим ОСОБА_5 взагалі не відшкодовано шкоди потерпілим, крім того, з пояснень потерпілих обвинувачений ОСОБА_5 практично навіть не намагався відшкодовувати чи матеріальну чи моральну шкоду, яку заподіяв внаслідок вчинення ним злочину.
Не відшкодування шкоди в повному обсязі на момент винесення вироку, відсутність намагання вибачитися перед потерпілими, на думку суду, слугує як доказ того, що обвинувачений ОСОБА_5 не розкаявся, так як обставина розкаяння у вчиненні злочину може лише доводитися з поведінки обвинуваченого, яка направлена на отримання вибачення у потерпілих, відшкодування їм шкоди в добровільному порядку, а не після винесення вироку суду, в примусовому порядку відшкодування шкоди, яка завдана внаслідок вчинення злочину.
Що стосується притягнення обвинуваченого ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, то як вбачається з довідки з АРМОРУ, яка приєднана до матеріалів справи, ( Том № 3, а.с., 55 - 66), обвинувачений ОСОБА_5 протягом 2012 року 5 раз притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, в 2013 році, - 3 рази, зокрема, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп»яніння.
Вищевказана обставина, на думку суду, свідчить про уставлене негативне відношення обвинуваченого ОСОБА_5 до виконання правил дорожнього руху, відкрите нехтування ними, що, на думку суду, опосередковано було одним із чинників вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.
Цивільний позов.
В матеріалах кримінального провадження міститься цивільний позов Прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Кагарлицької центральної районної лікарні до ОСОБА_5 в порядку ст. ст. 127 - 128 КПК України по кримінальному провадженні № 12013100010000231, в якому Прокуратура Київської області просить суд одночасно з винесенням вироку та призначенням покарання обвинуваченому ОСОБА_5 кримінального покарання розглянути позовну заяву, по результатах розгляду якої стягнути з ОСОБА_5 на користь Кагарлицької центральної районної лікарні витрати, понесені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 в сумі 2755 грн. 49 коп.
Прокурор Калайда Ю.О. в судовому засіданні позов підтримала.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову не заперечував.
Захисник обвинуваченого, - ОСОБА_7 проти позову не заперечував.
Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, розглянувши матеріали кримінального провадження, що стосується даного позову, приходить до висновку щодо задоволення позову, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні.
Встановлено, що 22 березня 2013 року, близько 13 години 50 хвилин водій ОСОБА_5, в світлий час доби, при не сприятливих погодних умовах, в сніг та мокрому асфальтному покритті, керуючи технічно не справним, автомобілем «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 в сцепці з напівпричепом -цистерною -Е VIN 2843, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався зі швидкістю близькій 50-60 км/год. по автодорозі Н-01 Київ-Знам'янка, з с. Безрадичі Обухівського району до м. Кагарлик Київської області.
Проїжджаючи відрізок дороги на 69км+100м вказаної авто дороги, водій ОСОБА_5, не рухався як найближче до правого краю проїзної частини, не був уважним до дорожньої обстановки, своєчасно не зреагував на її зміни, не вибрав безпечної швидкості для руху керованого ним транспортного засобу, чим порушив п.п. 2.3.б), 11.2, 12.1 Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.01, а саме:
п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.11.2, де вказано, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;
п. 12.1., де вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де в подальшому відбулося зіткнення з автомобілем «RENAULT Logan», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_12, який рухався у зустрічному напрямку з м. Новомиргород Кіровоградської області до м. Бровари Київської області.
В результаті даної пригоди, пасажир автомобіля «RENAULT Logan» ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до Кагарлицької ЦРЛ, та в подальшому до Київської міської клінічної лікарні №17 де ІНФОРМАЦІЯ_19 помер.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 14/1028 від 25.06.13 встановлено, що на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, і даних медичної карти стаціонарного хворого №419 виявленні наступні тілесні ушкодження:
а) в області голови, рана в області лівої брови, і нижньої губи з ліва, масивне крововиявлення в м'які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобно-тімяної-віскової області зліва, крововилив під мозкові оболочки, в жилу дочки та тканини головного мозку, оскольчатий перелом кісток зводу та основи черепа, дані ушкодження утворюють єдиний комплекс черепно-мозкової травми і мають признаки ознаки тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки в момент заподіяння, і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті,
б) крововиливи по одному в області верхнього віка лівого ока і з зовнішньої поверхні лівого передпліччя, два в області правого передпліччя, садна, одна потиличної поверхні, правої кістки і два по передній поверхні лівого колінного суглобу, крововиливи в м'які тканини в області лівого колінного суглобу, дані ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень, без короткочасного розладу здоров'я і в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.
Усі вище зазначені тілесні ушкодження утворилися за життя від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля. Смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, настала від черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток зводу та основи черепа, крововилив під мозкову оболочку у шлунки і в рідину головного мозку, що підтверджується даними медичної документації і виявленими тілесними ушкодженнями, зазначеними в підпункті а) пункту №1.
Вищевказані тілесні ушкодження могли бути спричинені у строк і при обставинах, вказаних в постанові при дорожньо-транспортній травмі, а саме травми в салоні автомобіля в результаті зіткнення двох транспортних засобів.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пункту 2.3.6), 11.2, 12.1. Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.01 перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням тяжких наслідків - смертю ОСОБА_6
Із отриманими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії Кагарлицької центральної районної лікарні в період з 22.03.2013 р. по 24.03.2013 р.
Відповідно до інформації Кагарлицької центральної районної лікарні та наданої калькуляції хворого ОСОБА_6, загальна сума витрат, понесена на його стаціонарне лікування за вказаний період часу складає 2755 гривень 49 копійок.
Оскільки Кагарлицька центральна районна лікарня є структурним підрозділом Міністерства охорони здоров'я України та відноситься до державного лікувального закладу, прокуратура Київської області звертається до суду з позовом в інтересах держави.
В ході досудового розслідування цивільний позов Кагарлицькою центральною лікарнею не заявлено.
Норми матеріального права, використані судом при вирішенні даного цивільного позову.
Згідно зі ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охоро ни здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шко ди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилю вання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній вла сності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 7 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочи ну, та судових витрат» відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями.
Такі витрати не підлягають стягненню лише при вчиненні злочинів у стані сильного душевного хвилювання, що рапто во виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, або при перевищенні меж необхідної оборони.
Відповідно, судом під час слухання провадження перевірено, чи заявлено позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, чи є в матеріалах справи документи лікувального закладу про причину і термін перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні.
Відповідно, позов про стягнення таких витрат може бу ти пред'явлений закладом охорони здоров'я, органом Державного казначейства України або прокурором, в порядку, який передбачено ст.ст. 127, 128 КПК України.
Суд зазначає, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне ліку вання потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, за твердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року.
Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кі лькості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.
Термін і обгрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному ліку ванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.
Відповідно, в матеріалах кримінального провадження містяться довідки - розрахунки бухгалтерії Кагарлицької центральної лікарні Київської області із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 ( Том № 1, а.с., 61).
Суд, зазначає, що витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування за кладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потер пілого в лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі. Всі інші витрати (наприклад, пов'язані з наданням потерпілому швидкої або невідкладної ме дичної допомоги, на амбулаторне лікування тощо) не відшкодовуються.
Суд зазначає, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потер пілих від злочину застосовано, так як вважає, що є причинний зв'язок між злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_5 та перебуванням потерпілого ОСОБА_6 на такому лікуванні.
Відповідно, в кримінальному судочинстві відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчинені злочину встановлена обвинувальним виро ком суду (у тому числі без призначення покарання, із звільненням від покарання, про умовне засу дження чи засудження з відстрочкою виконання вироку.
Норми процесуального права, використані судом при вирішенні даного цивільного позову.
Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Ци вільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповно ліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні само стійно захистити свої права.
Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосу вання примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 1206 ЦК України, п. 12 ч. 2 ст. 36, ст. ст. 127-128 КПК України, суд приходить до висновку щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь Кагарлицької центральної районної лікарні витрати, понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 в сумі 2755 гривень 49 копійок.
В матеріалах кримінального провадження міститься цивільний позов Прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні до ОСОБА_18 в порядку ст. ст. 127 - 128 КПК України по кримінальному провадженні № 12013100010000231, в якому Прокуратура Київської області просить суд одночасно з винесенням вироку та призначенням покарання обвинуваченому ОСОБА_5 кримінального покарання розглянути позовну заяву, по результатах розгляду якої стягнути з ОСОБА_5 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 витрати, понесені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6на загальну суму 20161 грн. 30 коп. ( Том № 1, а.с., 15 - 18).
Прокурор Калайда Ю.О. в судовому засіданні позов підтримала.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову не заперечував.
Захисник ОСОБА_7 проти позову не заперечував.
Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, розглянувши матеріали кримінального провадження, що стосується даного позову, приходить до висновку щодо задоволення позову, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні.
Встановлено, що 22 березня 2013 року, близько 13 години 50 хвилин водій ОСОБА_5, в світлий час доби, при не сприятливих погодних умовах, в сніг та мокрому асфальтному покритті, керуючи технічно не справним автомобілем «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 в сценці з нчтричепом -цистерною -Е VIN 2843, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався зі швидкістю близькій 50-60 км/год. по автодорозі Н-01 Київ-Знам'янка, з с. Безрадичі Обухівського району до м. Кагарлик Київської області.
Проїжджаючи відрізок дороги на 69км+100м вказаної авто дороги, водій ОСОБА_5, не рухався як найближче до правого краю проїзної частини, не був уважним до дорожньої обстановки, своєчасно не зреагував на її зміни, не вибрав безпечної швидкості для руху керованого ним транспортного засобу, чим порушив п.п. 2.3.б), 11.2, 12.1 Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.01, а саме:
п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.11.2, де вказано, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;
п. 12.1., де вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де в подальшому відбулося зіткнення з автомобілем «RENAULT Logan», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_12, який рухався у зустрічному напрямку з м. Новомиргород Кіровоградської області до м. Бровари Київської області.
В результаті даної пригоди, пасажир автомобіля «RENAULT Logan» ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до Кагарлицької ЦРЛ, та в подальшому до Київської міської клінічної лікарні №17, де ІНФОРМАЦІЯ_19 помер.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 14/1028 від 25.06.13 встановлено, що на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6ІНФОРМАЦІЯ_6 і даних медичної карти стаціонарного хворого №419 виявленні наступні тілесні ушкодження:
а) в області голови, рана в області лівої брови, і нижньої губи з ліва, масивний крововилив в м'які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобно-тімяної-віскової області зліва, крововилив під мозкові оболочки, в жилу дочки та тканини головного мозку, оскольчатий перелом кісток зводу та основи черепа, дані ушкодження утворюють єдиний комплекс черепно-мозкової травми і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки в момент заподіяння, і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті,
б) крововиливи по одному в області верхнього віка лівого ока і з зовнішньої поверхні лівого передпліччя, два в області правого передпліччя, садна, одна потиличної поверхні, правої кістки і два по передній поверхні лівого колінного суглобу, крововиявлення в м'які тканини в області лівого колінного суглобу, дані ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень, без короткочасного розладу здоров'я і в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.
Усі вищезазначені тілесні ушкодження утворилися за життя від дії тупих предметів якими могли бути частини салону автомобіля. Смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, настала від черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток зводу та основи черепа, крововилив під мозкову оболочку у шлунки і в рідину головного мозку, що підтверджується даними медичної документації і виявленими тілесними ушкодженнями зазначеними в підпункті а) пункту №1.
Вищевказані тілесні ушкодження могли бути спричинені у строк і при обставинах, вказаних в постанові при дорожньо-транспортній травмі, а саме травми в салоні автомобіля в результаті зіткнення двох транспортних засобів.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пункту 2.3.б), 11.2, 12.1. Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.01 перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням тяжких наслідків - смертю ОСОБА_6
Із отриманими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні політравми Київської міської клінічної лікарні № 17 в період з 24.03.2013 року та помер ІНФОРМАЦІЯ_19.
Відповідно до інформації Київської міської клінічної лікарні № 17 та наданої калькуляції хворого ОСОБА_6, загальна сума витрат, понесена на його стаціонарне лікування за вказаний період часу, складає 2061 гривень 30 копійок.
Оскільки Київська міська клінічна лікарня № 17 є структурним підрозділом Міністерства охорони здоров»я України та відноситься до лікувального закладу, прокуратура Київської області звертається до суду з позовом в інтересах держави.
В ході досудового розслідування цивільний позов Київською міською клінічною лікарнею не заявлено.
Норми матеріального права, використані судом при вирішенні даного цивільного позову.
Згідно зі ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охоро ни здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шко ди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилю вання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній вла сності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 7 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочи ну, та судових витрат» відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями.
Такі витрати не підлягають стягненню лише при вчиненні злочинів у стані сильного душевного хвилювання, що рапто во виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, або при перевищенні меж необхідної оборони.
Відповідно, судом під час слухання провадження перевірено, чи заявлено позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, чи є в матеріалах справи документи лікувального закладу про причину і термін перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні.
Відповідно, позов про стягнення таких витрат може бу ти пред'явлений закладом охорони здоров'я, органом Державного казначейства України або прокурором, в порядку, який передбачено ст.ст. 127, 128 КПК України.
Суд зазначає, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне ліку вання потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, за твердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року.
Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кі лькості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.
Термін і обгрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному ліку ванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.
Відповідно, в матеріалах кримінального провадження містяться довідки - розрахунки бухгалтерії Кагарлицької центральної лікарні Київської області із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 ( Том № 1, а.с., 60).
Суд, зазначає, що витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування за кладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потер пілого в лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі. Всі інші витрати (наприклад, пов'язані з наданням потерпілому швидкої або невідкладної ме дичної допомоги, на амбулаторне лікування тощо) не відшкодовуються.
Суд зазначає, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потер пілих від злочину застосовано, так як вважає, що є причинний зв'язок між злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_5 та перебуванням потерпілого ОСОБА_6 такому лікуванні.
Відповідно, в кримінальному судочинстві відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчинені злочину встановлена обвинувальним виро ком суду (у тому числі без призначення покарання, із звільненням від покарання, про умовне засу дження чи засудження з відстрочкою виконання вироку.
Норми процесуального права, використані судом при вирішенні даного цивільного позову.
Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Ци вільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповно ліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні само стійно захистити свої права.
Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосу вання примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 1206 ЦК України, п. 12 ч. 2 ст. 36, ст. ст. 127-128 КПК України, суд приходить до висновку щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 витрати, понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 в сумі 2061 гривень 30 копійок.
В матеріалах кримінального провадження міститься цивільний позов потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної і майнової шкоди внаслідок ДТП ( в порядку ст. 128 КПК України), в якій позивачі просять суд:
- визнати їх, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_15 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_16 цивільними позивачами по даному кримінальному провадженню;
- Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на їхню, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_15, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_16, користь майнову шкоду у сумі 49566 грн. 69 коп. та моральну шкоду в сумі 200000 грн., а всього, 249566 грн. 69 коп..
Свої позовні вимоги потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 огрунтовували наступним:
Вони, позивач № 1, - ОСОБА_8, та позивач № 2, - ОСОБА_9, є потерпілими у кримінальному провадженні № 12013100190000231, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 березня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме:
22 березня 2013 року, близько 13 години 50 хвилин водій ОСОБА_5, в світлий час доби, при не сприятливих погодних умовах, в сніг та мокрому асфальтному покритті, керуючи технічно не справним автомобілем «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 в сцепці з н/причепом-цистерною-Е VIN 2843, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався із швидкістю близько 50-60 км/год. по автодорозі Н-01 Київ-Знам'янка, з с. Безрадичі Обухівського району Київської області до м. Кагарлик Київської області.
Перетинаючи відрізок на 69 км + 100 м вказаної автодороги, водій ОСОБА_5, не рухався як найближче до правого краю проїзної частини, не був уважним до обстановки на дорозі, своєчасно не зреагував на її зміни, не вибрав безпечної швидкості для руху керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого порушив Правил дорожнього руху введених в дію з 01.01.2002 року, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, а саме: п. 2.3.6) - де вказується, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.11.2 -де вказується, щонерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;
п. 12.1 - де вказується, що під час вибору, в установлених межах, безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
Внаслідок порушення правил дорожнього руху, транспортний засіб, керований водієм ОСОБА_5, виїхав на смугу зустрічного руху, де в подальшому відбулося зіткнення з автомобілем «RENAULT Logan», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_12, який рухався у зустрічному напрямку з м. Новомиргород Кіровоградської області до м. Бровари Київської області.
Внаслідок даної пригоди пасажир автомобіля «RENAULT Logan» ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до Кагарлицької ЦРЛ та в подальшому до Київської клінічної лікарні № 17 де ІНФОРМАЦІЯ_19 - помер.
Згідно із висновком судово-медичної експертизи № 14/1028 від 25.06.2013 року, встановлено, що на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, і даних медичної картки стаціонарного хворого № 419 виявлені наступні тілесні ушкодження:
а) в області голови: рана в області лівої брови, нижньої губи з ліва, масивні крововиливи в м'які частини голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобно-тім'яної-вискової області зліва, крововилив під мозкові оболонки та тканини головного мозку, оскольчатий перелом кісток зводу та основи черепа, дані ушкодження утворюють єдиний комплекс черепно-мозкової травми і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки в момент заподіяння та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті;
б) крововиливи по одному в області верхнього віка лівого ока і з зовнішньої поверхні лівого передпліччя, два в області правого передпліччя, садна, потиличної поверхні, правої кістки і два по передній поверхні лівого колінного суглобу, крововиливи в м'які тканини в області лівого колінного суглобу, дані ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень, без короткочасного розладу здоров'я і в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають. Усі вищевказані тілесні ушкодження утворилися за життя від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля. Смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, настала від черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток зводу та основи черепа, крововиливу під мозкову оболонку у шлунки і в рідину головного мозку, що підтверджується даними медичної документації, доданими до матеріалів провадження, і виявленими тілесними ушкодженнями зазначеними в підпункті а) пункту №1. Вищевказані тілесні ушкодження могли бути спричинені в строк і при обставинах вказаних в постанові при дорожньо-траспортній травмі. А саме травми в салоні автомобіля внаслідок зіткнення двох транспортних засобів.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 2.3 б), 11.2,12.1 Правил дорожнього руху, введених в дію 01.01.2002 року та затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням тяжких наслідків - смертю ОСОБА_6
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки руху транспорту особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_6
Вони, - позивач № 1, ОСОБА_8, є батьком, а позивач № 2, - ОСОБА_9, є матір'ю ОСОБА_6, який внаслідок завданих йому при ДТП травм - помер. Як вказувалось вище, смерть їх сина знаходиться в прямому причинному зв'язку із порушенням ОСОБА_5 правил дорожнього руху.
Лікування а потім і поховання їх сина спричинили значні витрати, тим самим їм завдано майнову шкоду на загальну суму 49566 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 69 коп.
З них:
- Витрати на транспортування з Кагарлицької ЦРЛ до Київської клінічної лікарні № 17 та лікування склали 18734 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 89 коп., що підтверджується відповідними чеками та рахунками на оплату (копії додані). Вказана сума є далеко не повною, оскільки не всі чеки та квитанції збереглися, тож до стягнення заявлена сума лише яка підтверджена відповідними доказами;
- Витрати на поховання та поминальні обіди склали 30831(тридцять тисяч вісімсот тридцять одну) грн. 80 коп., що підтверджується відповідними накладними та довідками (копії додаються). Вказана сума також є неповною та підтверджена лише тими доказами, які збереглися.
Крім зазначеного, внаслідок вищевказаних протиправних дій їм була спричинена також моральна шкода.
Наявність моральної шкоди вони обґрунтовують душевними стражданнями пережитими нами у зв'язку із перебуванням їх сина в закладах охорони здоров'я а потім і його смертю.
Осягнути в повній мірі рівень їх моральних страждань пов'язаних із смертю сина, а тим більше оцінити в грошовому виразі надзвичайно важко.
Однак, враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяну моральну шкоду вони оцінюють у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн.
Відповідно до ч. І ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
В судовому засіданні прокурор Калайда Ю.О. позовні вимоги підтримала частково, позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підтримала в повному обсязі, в частині відшкодування моральної шкоди позов підтримала в частині, а саме, підтримала в розмірі 100000 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 позов визнав частково, - в частині відшкодування матеріальної шкоди, - визнав в повному обсязі, в частині відшкодування моральної шкоди, - визнав частково.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого, - ОСОБА_7 позов визнав частково, - в частині відшкодування матеріальної шкоди, - визнав в повному обсязі, в частині відшкодування моральної шкоди, - визнав частково.
Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, приходить до висновку щодо задоволення позову ОСОБА_8 та ОСОБА_9 частково, а саме,повного задоволення позову у відшкодування матеріальної шкоди та часткове задоволення позову у відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Відшкодування матеріальної шкоди.
Фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_8, та позивачка ОСОБА_9, є потерпілими у кримінальному провадженні № 12013100190000231, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 березня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме:
22 березня 2013 року, близько 13 години 50 хвилин водій ОСОБА_5, в світлий час доби, при не сприятливих погодних умовах, в сніг та мокрому асфальтному покритті, керуючи технічно не справним автомобілем «RENAULT Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 в сцепці з н/причепом-цистерною-Е VIN 2843, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався із швидкістю близько 50-60 км/год. по автодорозі Н-01 Київ-Знам'янка, з с. Безрадичі Обухівського району Київської області до м. Кагарлик Київської області.
Перетинаючи відрізок на 69 км + 100 м вказаної автодороги, водій ОСОБА_5, не рухався як найближче до правого краю проїзної частини, не був уважним до обстановки на дорозі, своєчасно не зреагував на її зміни, не вибрав безпечної швидкості для руху керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого порушив Правила дорожнього руху, введених в дію з 01.01.2002 року, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, а саме: п. 2.3.6) - де вказується, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.11.2 -де вказується, щонерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;
п. 12.1 - де вказується, що під час вибору, в установлених межах, безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
Внаслідок порушення правил дорожнього руху, транспортний засіб керований водієм ОСОБА_5, виїхав на смугу зустрічного руху, де в подальшому відбулося зіткнення з автомобілем «RENAULT Logan», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_12, який рухався у зустрічному напрямку з м. Новомиргород Кіровоградської області до м. Бровари Київської області.
Внаслідок даної пригоди, пасажир автомобіля «RENAULT Logan», ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до Кагарлицької ЦРЛ та в подальшому до Київської клінічної лікарні № 17 де ІНФОРМАЦІЯ_19 - помер.
Згідно із висновком судово-медичної експертизи № 14/1028 від 25.06.2013 року, встановлено, що на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, і даних медичної картки стаціонарного хворого № 419 виявлені наступні тілесні ушкодження:
а) в області голови: рана в області лівої брови, нижньої губи з ліва, масивні крововиливи в м'які частини голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобно-тім'яної-вискової області зліва, крововилив під мозкові оболонки та тканини головного мозку, оскольчатий перелом кісток зводу та основи черепа, дані ушкодження утворюють єдиний комплекс черепно-мозкової травми і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки в момент заподіяння та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті;
б) крововиливи по одному в області верхнього віка лівого ока і з зовнішньої поверхні лівого передпліччя, два в області правого передпліччя, садна, потиличної поверхні, правої кістки і два по передній поверхні лівого колінного суглобу, крововиливи в м'які тканини в області лівого колінного суглобу, дані ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень, без короткочасного розладу здоров'я і в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають. Усі вищевказані тілесні ушкодження утворилися за життя від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля. Смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, настала від черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток зводу та основи черепа, крововиливу під мозкову оболонку у шлунки і в рідину головного мозку, що підтверджується даними медичної документації, доданими до матеріалів провадження, і виявленими тілесними ушкодженнями зазначеними в підпункті а) пункту №1. Вищевказані тілесні ушкодження могли бути спричинені в строк і при обставинах, вказаних в постанові при дорожньо-траспортній травмі. А саме травми в салоні автомобіля внаслідок зіткнення двох транспортних засобів.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 2.3 б), 11.2,12.1 Правил дорожнього руху, введених в дію 01.01.2002 року та затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням тяжких наслідків - смертю ОСОБА_6
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки руху транспорту особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_6
Позивач ОСОБА_8, є батьком, а позивачка ОСОБА_9, є матір'ю ОСОБА_6, який внаслідок завданих йому при ДТП травм - помер.
Судом встановлено, що смерть сина позивачів, - ОСОБА_6 знаходиться в прямому причинному зв'язку із порушенням ОСОБА_5 правил дорожнього руху, що підтверджується висновками експертиз, які приведені судом вище.
В зв»язку з лікуванням а потім і похованням сина позивачів, останні понесли значні матеріальні витрати, тим самим позивачам завдано майнову шкоду на загальну суму 49566 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 69 коп.
З них:
- Витрати на транспортування з Кагарлицької ЦРЛ до Київської клінічної лікарні № 17 та лікування склали 18734 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 89 коп., що підтверджується відповідними чеками та рахунками на оплату, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Витрати на поховання та поминальні обіди склали 30831(тридцять тисяч вісімсот тридцять одну) грн. 80 коп., що підтверджується відповідними накладними та довідками, які містяться в матеріалах справи.
Проте, як встановлено судом в судовому засіданні, обвинуваченим ОСОБА_5 з моменту вчинення злочину і до моменту винесення вироку не відшкодовано потерпілим матеріальної шкоди в повному обсязі, тому суд приходить до висновку щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 матеріальної шкоди в розмірі 49566 грн. 69 коп.
Своє рішення суд в частині стягнення матеріальної шкоди суд обґрунтовує наступними нормами права.
Згідно ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана Відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника ці витрати .
Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується .
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму ВСУ « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди « за № 6 від 27.03.1992 року « у випадку смерті потерпілого юридична або фізична особа, відповідальна за заподіяння шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на поховання / у тому числі на ритуальні послуги та обряди / тій особі , яка понесла ці витрати.»
Відшкодування моральної шкоди.
Фактичні обставини справи.
Крім спричиненої матеріальної шкоди злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_5, потерпілим спричинена моральна шкода, оскільки в результаті дій обвинуваченого ОСОБА_5 загинув син потерпілих, який був в розквіті сил.
Суд вважає, що моральна травма, яку отримали потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в зв»язку з смертю їх сина, є велика.
Суд сприймає обґрунтування позивачами тієї обставини, що зі смертю їх сина в де чому позивачі втратили смисл свого життя.
Глибину душевних страждань потерпілих оцінити не можливо, проте суд вважає, що до відшкодування моральної шкоди слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілих 150000 грн.
При визначенні вищевказаного розміру моральної шкоди, суд враховує ті обставини, що в зв'язку з похованням свого сина позивачі перенесли сильне емоціональне , психологічне страждання.
Норми матеріального права, використані судом при вирішенні стягнення моральної шкоди.
Згідно ст.. 23 ч.І ЦК України « фізична особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав » .
Згідно ст.23 ч.2 ЦК України « моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім'ї чи близьких родичів» .
Згідно ч. З ст.23 ЦК України « моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань і ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди «.
Відповідно до ст. 1168 ч.І ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується батькам.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов»язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі ( право вланості, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди ( пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).
Речові докази.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати.
Що стосується процесуальних витрат, то суд на підставі п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України приходить до висновку щодо стягнення з:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кагарлик Київської області, паспорт серії НОМЕР_12, виданий 5 березня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний код НОМЕР_8,на користь держави:
- кошти в сумі 1468 грн. 32 коп. за проведення транспортно - трасологічної експертизи. ( Том № 1, а.с., 112);
- кошти в сумі 1223 грн. 60 коп. за проведення авто - технічної експертизи. ( Том № 2, а.с., 132);
- кошти в сумі 782 грн. 40 коп. за проведення авто - технічної експертизи ( Том № 2, а.с., 141).
- кошти в сумі 1223 грн. 60 коп. за проведення авто - технічної експертизи. ( Том № 2, а.с., 150), - всього стягнути 4697 грн. 92 коп.
Заходи забезпечення кримінального провадження.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 після проголошення вироку та до вступу вироку в законну силу обрати тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби Департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області, взявши його під варту в залі суду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 2 ст. 286 КК України, ст..ст. 368 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, як за порушення правил безпеки руху транспорту особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, - ОСОБА_6 і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу обрати тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби Департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області, взявши його під варту в залі суду.
Цивільні позови по справі.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кагарлик Київської області, паспорт серії НОМЕР_12, виданий 5 березня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний код НОМЕР_8, на користь Кагарлицької центральної районної лікарні, 09200, вул. Воровського, 10 м. Кагарлик Київської області, рр 030080101105120 в УДК у Київській області, МФО 821018, КОД 01994416 (плата за лікування), витрати, понесені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 в сумі 2755 ( дві тисячі сімсот п»ятдесят п»ять) грн.. 49 коп.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кагарлик Київської області, паспорт серії НОМЕР_12, виданий 5 березня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний код НОМЕР_8, на користь Київської міської клінічної лікарні № 17, 01133, провулок Лабораторний, 14 - 20, м. Київ, рр 35423005001329 в ГУДСКУ в м. Києві, код банку 820019, ЄДРПОУ 03319759 (плата за лікування), витрати, понесені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 в сумі 2061 ( дві тисячі шістдесят одна) грн.. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кагарлик Київської області, паспорт серії НОМЕР_12, виданий 5 березня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний код НОМЕР_8, на користь потерпілих ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_18 та ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 49566 ( сорок дев»ять тисяч п»ятсот шістдесят шість) грн. 69 коп. та 150000 (сто п»ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.
Речові докази.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кагарлик Київської області, паспорт серії НОМЕР_12, виданий 5 березня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний код НОМЕР_8, на користь держави:
- кошти в сумі 1468 грн. 32 коп. за проведення транспортно - трасологічної експертизи. ( Том № 1, а.с., 112);
- кошти в сумі 1223 грн. 60 коп. за проведення авто - технічної експертизи. ( Том № 2, а.с., 132);
- кошти в сумі 782 грн. 40 коп. за проведення авто - технічної експертизи ( Том № 2, а.с., 141).
- кошти в сумі 1223 грн. 60 коп. за проведення авто - технічної експертизи. ( Том № 2, а.с., 150), - всього стягнути 4697 ( чотири тисячі шістсот дев»яносто сім) грн. 92 коп.
Вирок може бути оскаржений на підставі та в порядку п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право на підставі п. 6 ст. 376 КПК України отримати в суді копію вироку.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя О. В. Закаблук
Судове рішення № 39325530, Кагарлицький районний суд Київської області було прийнято 24.03.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 368/1230/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: