Рішення № 39325217, 13.06.2014, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2543/14-ц

пр.№ 2/464/838/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.06.2014 м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого Борейка С.В.,

за участю: секретаря Калітовській А.Б.

прокурора Тарас С.Б.

представника відповідача Квасніцького О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до держави України в особі Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Державної казначейської служби України в особі головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про відшкодування збитків і моральної шкоди, заподіяних протиправною поведінкою суб'єкта владних повноважень, -

в с т а н о в и в:

представник позивач - ОСОБА_2 звернувся в суд із позовною заявою в якій просить: стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь позивача 23974,87 грн. у відшкодування збитків, заподіяних йому протиправною поведінкою головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції; стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн., завданої протиправною поведінкою головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та судові витрати у справі.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивачем було подано до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (далі Сихівським ВДВС ЛМУЮ) виконавчі листи з примусового виконання судового рішення на загальну суму 23974,87 грн. Однак, через бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ, яка ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області суду від 27.08.2013 визнана неправомірною та така ухвала залишена без змін судовим рішення апеляційної інстанції від 25.10.2013, позивачем понесено збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 23974,87 грн. Разом із тим, позивачу через таку бездіяльність державного виконавця завдано моральну шкоду, яка полягає у відстоюванні свої прав, у відчутті безнадійності у верховенстві закону і у обов'язковості судових рішень, тривалістю таких страждань. У відповідності до ст.ст.22, 23, 1173, 1174 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну виконавчу службу», просить позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні прокурор та представник відповідача головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області Квасніцький О.В. заперечили проти позову повністю та просять у такому відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

У судове засідання позивач та його представники не з'явились хоча належним чином повідомлялись про місце та час розгляду справи; у письмових поясненнях поданих на адресу суду представник позивача ОСОБА_2 просить розглядати справу у його відсутності та у відсутності позивача; позовані вимоги підтримують у повному обсязі; представник відповідача Сихівського ВДВС ЛМУЮ подав на адресу суду заперечення проти позову у яких зазначає, що відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин ст.ст.22,1173, 1174 ЦК України; відтак, вважаю, що за згодою учасників судового процесу, за можливе провести судове засідання у відсутності осіб, що не з'явились.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, з врахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України.

Згідно із ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. При цьому дані докази повинні бути належними і допустимими, як це передбачено ст.ст.58-59 ЦПК України.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхилюючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60 ЦПК України).

Судом встановлено, що за виконавчими листами від 14.02.2013 виданими на виконання судового рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 0707/10413/2012 стягнуто із ПП «Майстер-Люкс» на користь позивача 15004,87 грн. не нарахованої та невиплаченої заробітної плати; 5470,00 грн. середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без прибуткового податку та інших відрахувань; 3500,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього у сумі 23974,87 грн., що становить розмір вимоги про відшкодування збитків, заподіяних протиправною поведінкою державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ.

Так, постановами державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ від 27.02.2013 серії ВП № 36757541 та від 07.05.2013 серії ВП № 37783438 відкрито виконавче провадження за вищевказаними виконавчими документами.

Однак, під час виконавчого провадження бездіяльність держаного виконавця у виконавчих провадженнях від 27.02.2013 № 36757541 та від 07.05.2013 № 37783438 по невжиттю щодо перевірки майнового стану боржника, ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 303/5238/13-ц визнано неправомірною; визнано протиправною та скасовано постанови цього державного виконавця від 21.06.2013 про закінчення виконавчих проваджень № 36757541 та № 37783438. Ухвала суду першої інстанції оскаржувалась у апеляційному порядку та залишена без змін судом апеляційної інстанції 25.10.2013 у справі № 303/5487/13-ц.

Відповідно до положень ч. 3 ст.61 ЦПУК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд вважає таким, що не потребує доказування неправомірність бездіяльності державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ у виконавчих провадженнях № 36757541 та № 37783438.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст.1174 ЦК України шкода завдана фізичній або юридичній осоіб незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовуються державою, Автономною республікою Крим або органами місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з ч.2 ст.87 Закону України «Про виконавче провадження», ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу» шкода, завдана державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Як зазначає позивач у своїх доводах, внаслідок неправомірної бездіяльності державного виконавця позивачу заподіяну упущено вигоду у розмірі 23974,87 грн., що складає суму заборгованості ПП «Майстер-Люкс» перед ОСОБА_3 за виконавчими листами від 14.02.2013 у справі № 0707/10413/2012 та яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

Разом із тим, з доводів представника Сихівського ВДВС ЛМУЮ вбачається, що 11.04.2014 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за вищевказаними виконавчими листами на підставі п.10 ч.1 ст.49 Законну України «Про виконавче провадження» та матеріали виконавчого апровадження направлено у ВДВС Мукачівського міськрайогнного управлінні юстиції за місцем знаходження майна боржника (ПП «Мастерй Люкс»).

Відповідно до ст.22 ЦК України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. А саме: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи наведене вище, суд приходить висновку, що зазначене позивачем в якості матеріальної шкоди не є шкодою (упущеною вигодою) у розумінні положень ст.22 ЦК України, а відтак, позовна вимога про стягнення збитків, заподіяних позивачу протиправною поведінкою державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ у розмірі 23974,87 грн. безпідставна та необґрунтована, а тому у такій необхідно відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди завданої протиправною поведінкою державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст.23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені у постанові №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування позивачу моральної шкоди всупереч ст.ст.57-60 ЦПК України недоведена, жодних належних та допустимих доказів на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовує позивач свою вимогу про стягнення моральної шкоди не надано, а відтак у такій необхідно відмовити за недоведеності та необґрунтованості.

У зв'язку із відмовою у позовних вимогах, згідно з ст.88 ЦПК України, понесені судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 22, 23, 1167, 1174 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну виконавчу службу» та керуючись ст.ст.10, 11, 57-61, 88, 209, 210, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

у позові представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 до держави України в особі Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Державної казначейської служби України в особі головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про відшкодування збитків і моральної шкоди, заподіяних протиправною поведінкою суб'єкта владних повноважень - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його отримання, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10 днів з часу отримання його копії.

Головуючий