Рішення № 39323796, 19.06.2014, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/910/14

Провадження № 2/192/337/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої - судді Омелюх В.М.

при секретарі - Савчуковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 27 грудня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8/2007/840-К/2405-АП, відповідно до якого банк надав йому кредит у розмірі 7477,22 доларів США, в порядку і на умовах визначених договором, строком до 20 грудня 2012 року.

У відповідності до умов договору позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредит у розмірі 7477,22 доларів США, а відповідач свої зобов'язання не виконував належним чином, в зв'язку з чим станом на 24 грудня 2013 року виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 2512,10 доларів США та 8470 гривень 19 копійок, з яких заборгованість за кредитом - в сумі 1975,35 доларів США, по відсоткам - в сумі 536,75 доларів США, по пені - в сумі 2493 гривень 66 копійок, що еквівалентно 311,98 доларів США, та штрафу в сумі 5976 гривень 53 копійки, що еквівалентно 747,72 доларів США.

В якості забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором поручителем виступає ОСОБА_2, яка зобов'язалася перед банком відповідати за виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що випливають з кредитного договору, у зв'язку з чим просили стягнути з відповідачів солідарно на їх користь заборгованість за кредитним договором.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву (а.с.31), відповідно до якої прохав розглядати справу у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав їх задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи в разі неявки відповідачів.

Відповідач ОСОБА_1, який про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву, за якою просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, зазначивши, що заборгованість за кредитом виникла у зв'язку зі зміною курсу долару та погіршенням його матеріального стану. На даний час приймає міри для продажу належного йому майна, щоб погасити борг (а.с.33-35).

Відповідачка ОСОБА_2 яка про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась, надавши суду письмову заяву, в якій прохала розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги не визнала та заперечувала проти їх задоволення з підстав закінчення строку пред'явлення до неї вимог як до поручителя.

В зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але не з'явились в судове засідання, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу по наявних у справі доказах.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору відповідно до ст.628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, укладений між сторонами, який відповідно до ст.629 ЦК України є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.610, ст.611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

За правилами ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки(пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення, якими в розумінні даної норми права можна вважати ступінь виконання зобов'язань боржником, наприклад, дострокове погашення кредиту та відсотків, доведений матеріалами справи тяжкий майновий стан боржника, інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» (а.с.15-17), як позикодавцем та відповідачем ОСОБА_1 як позичальником і ОСОБА_2 як поручителем був укладений кредитний договір «Автопакет» №8/2007/840-К/2405-АП, за яким відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 7477,22 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,4% річних з кінцевим терміном повернення 20 грудня 2012 року (а.с.4-7). Відповідно до умов зазначеного договору позивач надає відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості та платності грошові кошти в порядку і на умовах визначених договором для придбання автотранспортного засобу (а.с.4), а відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит до 20 грудня 2012 року шляхом сплати щомісячно до 18 числа поточного місяця на користь банку мінімально необхідно щомісячного платежу в розмірі 168.00 доларів США, в тому числі сплачувати кредит, відсотки за користування кредитом, а також інші платежі, визначені кредитним договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати кредиту та відсотків на вимогу позивача достроково сплатити кредит, відсотки, пеню та інші платежі відповідно до умов договору.

Виконання кредитного договору забезпечувалось порукою ОСОБА_2, передбаченої п. 3.2 кредитного договору, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають з цього договору у тому ж обсязі, що і позичальник як солідарні боржники (а.с. 7).

Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору не виконав взяті на себе грошові зобов'язання, не виплатив в повному обсязі та у встановлені кредитним договором строки суму кредиту, відсотки, нараховані за порушення умов договору пеню та штрафи, в зв'язку з чим станом на 24 грудня 2013 року виникла заборгованість в розмірі 2512,10 доларів США та 8470 гривень 19 копійок, з яких заборгованість за кредитом - в сумі 1975,35 доларів США, що еквівалентно 15788 гривням 97 копійкам, по відсоткам - в сумі 536,75 доларів США, що еквівалентно 4290 гривням 24 копійкам, по пені - в сумі 311,98 доларів США, що еквівалентно 2493 гривень 66 копійок і штрафу в сумі 747,72 доларів США, що еквівалентно 5976 гривням 53 копійкам, що підтверджується розрахунком позивача про розмір заборгованості (а.с.9-12) та свідчить про істотне порушення ним в односторонньому порядку умов укладеної кредитної угоди.

З урахуванням зазначеного, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 визнав позов повністю (а.с.33-34), суд приходить до висновку, що з нього на користь позивача необхідно стягнути вищезазначену заборгованість за кредитним договором станом на 24 грудня 2013 року.

Що стосується позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 як поручителя, то суд приходить до висновку, що вимоги позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України - у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 559 ЦК України - порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як вбачається з кредитного договору №8/2007/840-К/2405-АП від 27 грудня 2007 року строк дії поруки поручителя в умовах договору не зазначений, в той час як строк повернення надано кредиту позичальником встановлено відповідно до п.1.1.4 кредитного договору до 20 грудня 2012 року (а.с. 5).

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" в пункті 24 - пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, при цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.2) позивач звернувся з позовом до відповідачів 30 квітня 2014 року, тобто з пропуском шестимісячного строку на пред'явлення вимоги встановленого ст. 559 ЦК України, у зв'язку з чим суд вважає, що порука ОСОБА_2 припинилась і пред'явлення до неї вимог є безпідставним.

Крім того, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути в зв'язку з частковим задоволенням позову витрати по сплаті судового збору, який було сплачено позивачем при зверненні з позовом до суду, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 267, 526-530, 536, 543, 549-551, , 572-593, 598, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, п.6 ч.3 ст.79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" за кредитним договором №8/2007/840-К/2405-АП від 27 грудня 2007 року заборгованість за кредитом в сумі 1975 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) доларів США 35 центів, по процентам за користування кредитом в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) доларів США 75 центів, пеню за несвоєчасність виконання зобов'язання в сумі 2493 (дві тисячі чотириста дев'яносто три) гривні 66 копійок та штраф в сумі 5976 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гривень 53 копійки, а всього - 2512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять) доларів США 10 центів та 8470 ( вісім тисяч чотириста сімдесят) гривень 19 копійок, відмовивши в задоволенні позову до ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 285 (двісті вісімдесят п'ять) гривень 49 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: суддя