Ухвала суду № 39323437, 19.06.2014, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

130/1701/14-ц

2/130/624/2014

У Х В А Л А

19.06.2014 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Вернік В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах Кредитної спілки "Злагода" про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.06.2014 року звернувся до суду з цим позовом із вимогою стягннення з відповідача ОСОБА_2 на користь кредитної спілки "Злагода" заборгованості за договором кредиту №7550к від 30.05.2013 року, яка станом на 12.03.2014 року становить 42388,61 грн., а також стягнення судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору за подачу позову в розмірі 423,89 грн. та судового збору за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 121,80 грн.

В забезпечення заявлених вимог представник позивача просив накласти арешт на все майно, що належить відповідачу ОСОБА_2

19.06.2014 року Жмеринським міськрайонним судом оримано письмове підтвердження про реєстрацію відповідача ОСОБА_2 за вказаною в позові адресою: АДРЕСА_1, що визначає підсудність даного спору Жмеринському міськрайонному суду, а отже, його повноваження щодо прийняття процесуальних рішень стосовно заявлених вимог, у тому числі щодо забезпечення позову.

Вивчивши подану заяву про запезпечення позову та додані матеріали, доходжу висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утрудниити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, представником позивача належно не обґрунтовано підстави щодо необхідності забезпечення позову у заявлений спосіб, так як наведені обставини неналежного виконання відповідачем умов договору та виникнення заборгованості є фактично обґрунтуванням підставності звернення із позовними вимогами, загальний обсяг яких підлягає доказуванню в судовому провадженні і не може слугувати безумовною підставою вжиття заходів судового обтяження, оскільки з огляду на неповідомлення стосовно майнової участі відповідача, як члена кредитної спілки, у статутному капіталі позивача у визначений законом спосіб сплати вступного та обов'язкового пайового внесків, що є виключною передумовою настання застереженого у кредитному договорі членства у даній кредитній спілці, необхідність невідкладного вжиття заходів судового забезпечення не є очевидною; також за неусунення суперечності принципу співмірності заявленим вимогам заява щодо накладення арешту на все майно відповідача з урахуванням наведеного у заяві

застереження стосовно відсутності у позивача відомостей щодо належного відповідачу на праві власності певного майна, що ним вважається підставою накладення арешту на усе майно останнього, вочевидь не виключає невмотивованого порушення прав відповідача судом при накладенні заявленого необмеженого обтяження.

Тому визначаються безпідставними та неаргументованими заявлені вимоги стосовно накладення арешту на все майно відповідача, що належним чином не вмотивовані та необґрунтовані представником позивача всупереч власному обов'язку їх доказування, у зв'язку з чим дана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.151- 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У забезпеченні позову ОСОБА_1 в інтересах Кредитної спілки "Злагода" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на усе майно відповідача - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання її копії, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

С У Д Д Я Вернік В.М.