Рішення № 39322970, 17.06.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/16310/2012

Провадження № 22-ц/779/1393/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю. Д.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Горблянського Я.Д., Беркій О.Ю.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю: представника апелянта Рокетської С.В.,

позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим та стягнення коштів,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 23 січня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати припиненим з 30 березня 2010 року договір поруки, укладений 30 вересня 2008 року між ним та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (далі ЗАТ КБ «ПриватБанк») та стягнути із ЗАТ КБ «ПриватБанк» 1847 грн. 18 коп. Свої вимоги мотивував тим, що 30 вересня 2008 року між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір поруки, за умовами якого він поручився перед банком за виконання зобов'язань ОСОБА_5 за укладеним із останньою кредитним договором на строк до 2028 року. До 06 червня 2012 року банк не вчиняв жодних дій для стягнення із нього заборгованості, проте за період із червня 2012 року до 04 серпня 2012 року з його банківського рахунку було списано 1847 грн 18 коп. на виконання зобов'язань за договором поруки. Відповідно до рішення Калуського міськрайонного суду Івано- Франківської області від 22 вересня 2009 року на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернуто стягнення на нерухоме майно, яке було передано в іпотеку банку для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 Таким чином, банк змінив строк виконання основного зобов'язання, за яке він поручився, тому порука припинена відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, а стягнуті з нього банком кошти у 2012 році підлягають поверненню як набуті без достатньої правової підстави.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 січня 2013 року позов задоволено. Визнано припиненим договір поруки від 30 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», з 30 березня 2010 року. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1847 грн. 78 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На вказане рішення ПАТ КБ "ПриватБанк" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права. На думку представника апелянта, суд не врахував того, що договір поруки укладений з дотриманням вимог закону, строк виконання основного зобов'язання не настав, а тому підстави для визнання договору поруки припиненим відсутні. Крім того вважає необґрунтованим стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн., розмір яких є значно завищеним та не відповідає законодавству.

У судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Рокетська С.В. підтримала доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів та просила задовольнити скаргу.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Вислухавши доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 вересня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (тепер ПАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № ІFІLGА0000000006, за умовами якого останній надано кредит у розмірі 38381,87 доларів США зі сплатою 15 % річних до 30 вересня 2028 року (далі - Кредитний договір).

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором, 30 вересня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладено договір поруки (далі - Договір поруки)(а.с.8).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2009 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за Кредитним договором звернуто стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно (а.с.6-7).

За період з 06 червня 2012 року до 04 серпня 2012 року з особового карткового рахунку ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за Кредитним договором списано 1847 грн. 78 коп.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що укладений між сторонами Договір поруки не містить строку, після якого цей договір припиняється, тому порука припинена на підставі ч.4 ст.559 ЦК України. За таких обставин із відповідача необхідно стягнути 1847 грн. 78 коп., як безпідставно списаних із карткового рахунку позивача за період із червня 2012 року до серпня 2012 року.

Такого висновку суд дійшов внаслідок неповного з'ясування обставин справи та всупереч нормам законодавства, тому колегія суддів з ним погодитись не може.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.

Так, частиною 4 статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За змістом положень ч.4 ст.559 ЦК України для припинення поруки має настати декілька умов: настання строку визначеного у договорі поруки або настання строку виконання основного зобов'язання; не пред'явлення вимог до поручителя протягом шести місяців з дня настання такого строку. При цьому строк настання виконання основного зобов'язання може настати у строк, визначений договором або законом.

Як вбачається із п.8.1 Кредитного договору, банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти на строк з 30 вересня 2008 року до 30 вересня 2028 року (а.с.16, зворот).

Пунктом 2.3.7 Кредитного договору передбачено, що в разі порушення його умов, банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої у п.8.1, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Як встановлено вище, рішенням Калуського міськрайонного суду від 22 вересня 2009 року на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернуто стягнення на нерухоме майно, яке було передано в іпотеку банку для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 Дане рішення виконано не було, про що свідчить винесена державним виконавцем постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с.14), а також пояснення представника ПАТ КБ "ПриватБанк" у судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідно до п.11 Договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Разом з тим, суд першої інстанції не дав оцінки п.12 Договору поруки, у якому йдеться про припинення Договору поруки, однак через нечіткість копії неможливо встановити зміст цього пункту. Всупереч ст.214 ЦПК України суд не витребував належної копії даного договору у сторін по справі.

Проте в суді апеляційної інстанції на вимогу суду представником апелянта-відповідача було надано копію Договору поруки, у якому в п.12 зазначено, що порука за цим договором припиняється після закінчення п'яти років з дня настання терміну повернення кредиту за Кредитним договором.

Отже, Договором поруки встановлено строк, після закінчення якого порука припиняється - 5 років з моменту настання терміну повернення кредиту за Кредитним договором, який у Кредитному договорі встановлено до 30 вересня 2028 року.

Враховуючи, що Кредитний договір, як встановлено вище, діє до 30 вересня 2028 року, і навіть зважаючи на ту обставину, що строк виконання основного зобов'язання ПАТ КБ «ПриватБанк» було змінено шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно рішення суду від 22 вересня 2009 року, однак таке рішення не було реалізовано банком і стягнення на іпотечне майно не було звернуто, а п'ятирічний строк, передбачений договором поруки, не минув і кредит, отриманий ОСОБА_5 до цього часу не погашений, а тому порука ОСОБА_3 згідно договору поруки не припинилась. Зважаючи на це, списання банком коштів з рахунку позивача на погашення заборгованості по Кредитному договору в сумі 1847,78 грн. відповідає п.8 Договору поруки і є правомірним.

З огляду на це позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Однак, вищезазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 23 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим та стягнення коштів - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: Я.Д. Горблянський

О.Ю. Беркій