Постанова № 39321385, 20.06.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року м. Чернігів Справа № 825/1874/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

за участі представника позивача - Богомаза Д.В.,

представника відповідача - Смуригіної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромспец" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 30.05.2014 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0001352200 та № 0001362200 від 20.05.2014 року. Свої вимоги мотивує тим, що у ДПІ в м. Чернігові були відсутні підстави для проведення перевірки позивача відповідно до ст.. 78 ПК України, оскільки позивачем були надані відповіді на письмові запити відповідача щодо суті господарських відносин з ПП «Сан інтернешнл», ТОВ «Укрпостачобладнання», ТОВ «Софтпорт». Також взаємовідносини позивача з ТОВ «Софтпорт» були предметом дослідження іншої перевірки ДПІ в м. Чернігові за наслідками яких складено акт №1375/22/36570820 від 30.07.2012 р. Зазначеним актом відповідачем не було встановлено порушення податкового законодавства, тому позивач вважає, що підставою для перевірки відносин ТОВ "Укрпромспец" з ТОВ «Софтпорт» повинен бути п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки передбачає проведення повторної перевірки з одного і того самого питання, однак зазначена норма не стала підставою для проведення перевірки ТОВ "Укрпромспец", за наслідками якої винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Враховуючи наведене, позивач вважає, що ДПІ в м. Чернігові не мала права проводити документальну перевірку за період з серпня 2009 року по березень 2012 року. Щодо суті господарських відносин, то позивач зазначає, що відповідно до договорів ТОВ "Укрпромспец" було придбано у ПП «Сан інтернешнл», ТОВ «Укрпостачобладнання», ТОВ «Софтпорт» продукцію. Факт придбання продукції повністю підтверджується відповідними податковими та видатковими накладними, реєстрами довіреностей на отримання товару, платіжними дорученнями. Вказана продукція була занесена на рахунки бухгалтерського обліку № 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», №281 «Товари отримані», №201 «Сировина та матеріали». Податкові накладні відповідає за формою та змістом вимога податкового законодавства, та є єдиною підставою для формування платником податку податкового кредиту. Контрагенти позивача на момент вчинення правочинів мали спеціальну правосуб'єктність для видачі податкових накладних, тому позивач вважає правомірним формування податкового кредиту з ПДВ та формування витрат підприємства з врахуванням витрат по господарським відносинам з зазначеними вище суб'єктами господарювання. Крім того, позивач зазначає, що платник податку не може нести відповідальність зі дії своїх постачальників, враховуючи наведене, вважає, що донарахування йому податку на додану вартість та податку на прибуток є протиправним, та просить задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що під час проведення перевірок ПП «Сан інтернешнл», ТОВ «Укрпостачобладнання» не було підтверджено факту реального здійснення господарських операцій позивача з цими суб'єктами господарювання, а тому первинні бухгалтерські документи, складені за результатами таких правочинів не несуть доказовості щодо їх реальності. Щодо господарських відносин з ТОВ «Софтпорт» то на перевірку позивачем не було надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальне проведення господарських операцій між цими суб'єктами господарювання. Враховуючи зазначене, позивач не мав права на формування податкового кредиту з ПДВ та витрат підприємства з врахуванням податку на додану вартість та витрат за правочинами із зазначеними контрагентами. Враховуючи зазначене, ДПІ в м. Чернігові просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі пп..20.1.4 п.20.1 ст.20, пп..78.1.1 п.78.1 ст.78 та ст..82 Податкового кодекс України, відповідно до направлень № 1165, № 1164 від 15.04.22014 року та наказу № 1147 від 15.04.2014 року, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укрпромспец" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за жовтень 2011 року з ТОВ «Софтпорт», за грудень 2012р., лютий-травень 2013р. з ПП «Сан Інтернешнл», за липень, вересень 2013р. з ТОВ «Укрпостачобладнання 1», за липень 2013р. з ТОВ «Фабрика «Аврора» та декларацій з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди. За результатами перевірки складено акт № 1088/22/36570820 від 29.04.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п.44.6 ст.44, п.п. 14.1.27, п. 14.1 ст. 14, п.138.1 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 208274,00грн., у т.ч. за 2011р. - 17351,00грн., за 2012р. - 36944,00грн., за 2013р. - 153979,00грн.

п.44.1, п.44.6 ст.44, п. 198,1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу, в результаті чого занижено ПДВ на суму 240274,00грн., в т.ч. за жовтень 2011р. - 15088,00грн., за грудень 2012р. - 35185,00грн., за лютий 2013р. - 13566,00грн., за березень 2013р. - 35193,00грн., за квітень 2013р. - 37432,00грн., за травень 2013р. - 26506,00грн., за липень 2013р. - 55803,00грн. та за вересень 2013р. - 21501,00грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було винесено податкові повідомлення-рішення:

№0001352200 від 20.05.13р., яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 360411,00грн., в т.ч. 240274,00грн основного платежу та 120137,00грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№0001362200 від 20.05.13р., яким ТОВ "Укрпромспец" визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 312411,00грн., в т.ч. 208274,00грн основного платежу та 104137,00грн. штрафних санкцій.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що між ТОВ «Укрпромспец», як покупцем, та ПП «Сан Інтренейшнл», як постачальником було укладено договір № 30/11-12 від 30.11.2012 року (а.с. 30-31 Т.1), відповідно до якого постачальник передає у власність, а покупець набуває у власність та зобов'язується оплатити належні постачальнику на праві власності спецодяг, спецвзуття, тканину, фурнітуру, та інші ТМЦ. Загальна вартість договору складає 2800000,00 грн. з ПДВ.

Згідно договору №30\11-12 від 30.11.2012р. ТОВ «Укрпромспец» придбало у ПП «Сан Інтернешнл» в період з грудень 2012 р. лютий-травень 2013 року продукції на загальну суму 887430,86 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем на перевірку було надано видаткові накладні: № 4 від 03.12.2012, № 5 від 03.12.2012, № 13 від 06.12.2012, № 14 від 06.12.2012, № 17 від 07.12.2012, № 19 від 10.12.2012, № 23 від 11.12.2012, № 6 від 04.02.2013, № 11 від 07.02.2013, № 12 від 07.02.2013, № 21 від 11.02.2013, № 8 від 04.03.2013, № 15 від 07.03.2013, № 25 від 11.03.2013, № 30 від 12.03.2013, № 48 від 19.03.2013, № 51 від 20.03.2013, № 2 від 01.04.2013, № 14 від 05.04.2013, № 19 від 08.04.2013, № 20 від 08.04.2013, № 25 від 09.04.2013, № 39 від 17.04.2013, № 42 від 19.04.2013, № 16 від 07.05.2013, № 20 від 08.05.2013, № 27 від 11.05.2013, № 32 від 14.05.2013, № 40 від .17.05.2013 (а.с. 47-53, 77-80, 89-94, 109-115, 133-137 Т.1 ).

На суму податкових зобов'язань з ПДВ, сплачених позивачем в ціні товару ПП «Сан Інтренейшнл» виписано податкові накладні: № 4 від 03.12.2012, № 5 від 03.12.2012, № 13 від 06.12.2012, № 14 від 06.12.2012, № 17 від 07.12.2012, № 19 від 10.12.2012, № 23 від 11.12.2012, № 6 від 04.02.2013, № 11 від 07.02.2013, № 12 від 07.02.2013, № 21 від 11.02.2013, № 8 від 04.03.2013, № 15 від 07.03.2013, № 25 від 11.03.2013, № 30 від 12.03.2013, № 48 від 19.03.2013, № 51 від 20.03.2013, № 2 від 01.04.2013, № 14 від 05.04.2013, № 19 від 08.04.2013, № 20 від 08.04.2013, № 25 від 09.04.2013, № 39 від 17.04.2013, № 42 від 19.04.2013, № 16 від 07.05.2013, № 20 від 08.05.2013, № 27 від 11.05.2013, № 32 від 14.05.2013, № 40 від 17.05.2013 (а.с. 54-60, 81-84, 95-100, 116-122, 138-142 Т.1).

В акті перевірки зазначено що товар було отримано позивачем відповідно до довіреностей, виписаних на Богомаза Д.В. № 0000312 від 03.12.2012, № 0000612 від 06.12.2012, № 0001012 від 10.12.2012, № 0001112 від 11.12.2012, № 1300000402 від 04.02.2013, № 1300000702 від 07.02.2013, № 1300001102 від 07.02.2013, № 130001202 від 11.02.2013, № 130000403 від 04.03.2013, № 130000703 від 07.03.2013 року, № 130001103 від 11.03.2013, № 130001203 від 12.03.2013, № 130001903 від 19.03.2013, № 130002003 від 20.03.2013, № 130000104 від 01.04.2013, № 130000504 від 05.04.2013, № 130000804 від 08.04.2013, № 130000904 від 09.04.2013, № 130001704 від 17.04.2013, № 130001904 від 19.04.2013, № 13000705 від 07.05.2013, № 130000805 від 08.05.2013, № 130001105 від 11.05.2013, № 130001405 від 14.05.2013, № 130001705 від 17.05.2013.

Також в акті перевірки зазначено, що позивачем перераховувались кошти ПП «Сан Інтернешнл» в якості розрахунку за здійснені поставки товару та наведений список платіжних доручень.

Позивачем було оплачено поставлений товар, що посвідчується виписками по рахунку позивача в ПАТ «ФКБ БАНК» за 21.02.2013, 25.02.2013, 26.02.2013,04.03.2013, 06.03.2013, 12.03.2013, 20.03.2013, 01.04.2013, 24.04.2013, 26.04.2013, 15.05.2013, 20.05.2013, 24.05.2013, 31.05.2013, 12.06.2013, 19.06.2013, в ПАТ «Укрсоцбанк» за 22.07.2013, за 14.08.2013, 15.08.2013,19.08.2013, 27.08.2013, 03.09.2013, за 11.09.2013, 18.09.2013, 25.09.2013 (а.с. 61-76, 85-88, 101-108, 123-132, 143-151 Т. 1).

Перевіркою встановлено також, що між ТОВ «Укрпромспец», як покупцем та ТОВ «Укрпостачобладнання 1», як постачальником було укладено договір № 26/06-13 від 26.06.2013 року (а.с. 32-33 Т.1) відповідно до умов договору постачальник в порядку та на умовах, визначених цим договором, передає у власність, а покупець набуває у власність та зобов'язується оплатити належні постачальнику на праві власності спецодяг, спецвзуття, тканину, фурнітуру, та інші ТМЦ. Загальна сума договору складає 2000000,00 грн. з ПДВ.

Постачання товару за цим договором було здійснено на підставі видаткових накладних: № 128 від 02.07.2013, № 129 від 04.07.2013, № 130 від 09.07.2013, № 131 від 12.07.2013, № 34 від 16.07.2013, № 132 від 29.07.2013, № 12 від 03.09.2013, № 21 від 06.09.2013, № 52 від 10.09.2013, № 56 від 16.09.2013 (а.с. 152-157, 174-177 Т.1).

ТОВ «Укрпромспец» отримано товар відповідно до довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 10000207 від 02.07.2013, № 10000407 від 04.07.2013, № 100000907 від 09.07.2013, № 100001207 від 12.07.2013, № 100001607 від 16.07.2013, № 100002907 від 29.07.2013, 100000309 від 03.09.2013, № 10000609 від 06.09.2013, № 100001009 від 10.09.2013, № 100001609 від 16.09.2013, про що зазначено в акті перевірки.

На суму податкових зобов'язань контрагентом позивача виписано податкові накладні: № 128 від 02.07.2013, № 129 від 04.07.2013, № 130 від 09.07.2013, № 131 від 12.07.2013, № 34 від 16.07.2013, № 132 від 29.07.2013, № 12 від 03.09.2013, № 21 від 06.09.2013, № 52 від 10.09.2013, № 56 від 16.09.2013 (а.с. 158-162, 164, 178-181 Т.1).

Також в акті перевірки зазначено, що позивачем перераховувались кошти ТОВ «Укрпостачобладнання 1» в якості розрахунку за здійснені поставки товару та наведений список платіжних доручень.

Позивачем було здійснено оплату поставленого товару, про що свідчать виписки по рахунку позивача в ПАТ «Укрсоцбанк» за 27.09.2013, 30.09.2013, 01.10.2013, 02.10.2013, 03.10.2013, 04.11.2013, 13.11.2013, 21.11.2013 (а.с. 165-173, 182-184 Т.1).

В судовому засіданні було встановлено, що в жовтні 2011 року позивачем були проведені господарські операції з ТОВ «Софтпорт», а саме останнім було здійснено поставку на ТОВ «Укрпромспец» спецодягу та фурнітури відповідно до видаткових накладних № 22 від 14.10.2011р., № 26 від 17.10.2011р., № 43 від 28.10.2011р. (а.с. 34-36 Т.1).

Позивачем отримано від контрагента податкові накладні № 22 від 14.10.2011р., № 26 від 17.10.2011р., № 43 від 28.10.2011р. (а.с. 37-39Т.1).

Оплата товару була здійснена відповідно до платіжних доручень № 338 від 23.10.2011 року, № 370 від 27.10.2011 року, № 378 від 30.10.2011 року (а.с. 44-46Т.1), що також підтверджується виписками по рахунку позивача в ПАТ «ФКБ БАНК» за 24.10.2011, 28.10.2011, 31.10.2011 (а.с. 40-43Т.1).

Також в судовому засіданні було встановлено, що товарно-матеріальні цінності, отримані ТОВ «Укрпромспец» за зазначеними вище господарськими операціями від ПП «Сан Інтренейшнл», «Укрпостачобладнання 1» та ТОВ «Софтпорт» були занесені на рахунки бухгалтерського обліку № 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», №281 «Товари отримані», №201 «Сировина та матеріали», про що свідчать оборотно-сальдові відомості за 4 кв.2011 року, за грудень 2012року, січень-травень 2013 року, за липень, вересень 2013 року (а.с. 96-126 Т.2).

На момент вчинення правочинів з ТОВ «Укрпромспец», ПП «Сан Інтренейшнл», «Укрпостачобладнання 1» та ТОВ «Софтпорт» були зареєстровані в якості юридичних осіб (Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців а.с. 39-46 Т.2),

Придбана у ТОВ «Софтпорт», ПП «Сан Інтернешнл» та ТОВ «Укрпостачобладнання-1» продукція була реалізована ТОВ «Укрпромспец»: ТОВ «АРТ-Студія Карамель», ДП «АРТЕМСІЛЬ», ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ПСП «Страклівське», ТОВ «Український завод ПВЕШ», ТОВ фірма «ТехНова», ТОВ «Пісківський завод скловиробів», ПАТ «Концерн Хлібпром», ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», ТОВ «Королівське ХПП», ПАТ «Кам'яномостівське ХПП», ТОВ «Торговий дім «Ратібор», ПП «Чернігівспецодяг», ТОВ «Елеватор буд інвест», ТОВ «Український завод понад великогабаритних шин», ТОВ «А.Т.К.», ПП «Полісся текстиль». Факт реалізації даної продукції підтверджуються договорами, специфікаціями до них, податковими та видатковими накладними, актами прийому-передачі, довіреностями на отримання продукції (а.с. 185-251 Т.1, 1-36 Т.2).

Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення витрат за договорами з поставки текстильної продукції до витрат підприємства та включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Укрпромспец» та ТОВ «Софтпорт», ПП «Сан Інтернешнл» та ТОВ «Укрпостачобладнання-1».

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування платником податку витрат, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також використання отриманих за договором про виконання робіт у власній господарській діяльності. ДПІ в м. Чернігові не надано суду доказів того, що ТОВ «Укрпромспец» не було використано у власній господарській діяльності сільськогосподарські роботи, виконання яких підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що правомірність та відповідність вимогам п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України формування показника витрат, що приймає участь у визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, тобто висновки ДПІ в м. Чернігові про завищення витрат та заниження податку на прибуток є безпідставними, як і подальше донарахування сум податку на прибуток.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України та Закон України «Про податок на додану вартість» визначає податкові накладні. Наявність податкових накладних, які відповідають вимогам законодавчих актів була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Висновки про відсутність господарських операцій між ТОВ «Укрпромспец» та ПП «Сан Інтернешнл», ТОВ «Укрпостачобладнання-1» було зроблено відповідачем на підставі актів:

Дніпропетровської МДПІ у Дніпропетровській області № 567/151/36786022 від 19.06.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сан Інтернешнл» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2012 р.»;

Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області №559/226/36786022 від 17.06.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ", щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ІНТЕР СТІЛ КОРПОРЕЙШН» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2013р. по 31.03.2013 р.»;

Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області № 207/22- 04/36786022 від 25.10.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» за квітень та червень 2013р.»;

Дніпропетровської ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №12/2204/36786022 від 24.07.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами - постачальниками за травень 2013 р.»;

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровька №253/223/38112805 від 15.10.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «УКРПОСТАЧОБЛАДНАННЯ 1» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень - серпень 2013р.»;

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровька №317/223/38112805 від 07.11.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «УКРПОСТАЧОБЛАДНАННЯ 1» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень 2013р.».

Зазначеними актами не підтверджено здійснення господарської діяльності ПП «Сан Інтернешнл» та ТОВ «Укрпостачобладнання-1».

Суд вважає, що донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств на підставі висновків актів про неможливість проведення зустрічної перевірки контрагентів позивача є протиправним, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а також через те, що зазначеними актами не досліджувались господарські операції цих суб'єктів господарювання з ТОВ «Укрпромспец», не досліджувались первинні бухгалтерські документи ПП «Сан Інтернешнл» та ТОВ «Укрпостачобладнання-1», не надавалась їм правова оцінка, оскільки зазначені акти є актами про неможливість проведення звірки, а тому висновки про відсутність реального постачання товару до позивача є безпідставними.

Також суд зазначає, що чинним податковим законодавством не передбачено право ДПІ в м. Чернігові при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток дотримано вимоги Податкового кодексу України, а відповідачем зроблено неправомірні висновки про завищення позивачем витрат підприємства та завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Чернігові № 0001352200, № 0001362200 від 20.05.2014 року підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0001352200, № 0001362200 від 20.05.2014 року.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур