КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2014 р. Справа№ 910/870/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
за участю представників cторін:
позивача: Спінов С.А., довіреність б/н від 05.02.2014 року,
Булах Ю.І., директор,
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: Кривенда М.В., довіреність №4 від 22.04.2014 року,
третьої особи: Ященко М.В., довіреність №18-225/603/1211 від 01.02.2013 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал"
на рішення господарського суду м. Києва
від 31.03.2014 року
у справі №910/870/14 (суддя - Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Національного банку України
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про визнання недійсним укладеного між ними правочину про відступлення права вимоги за кредитним договором №31/КВ-08 від 11.04.2008.
В подальшому представником позивача, було усно уточнено позовні вимоги, позивач просив суд визнати недійсним п. 52 Додатку №1 "Перелік непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк", які передаються в управління" до Договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 № 31-Л, що укладений між Відповідачами та Третьою особою по даній справі.
Рішенням господарського суду м. Києва від 31.03.2014 року у справі №910/870/14 позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2014 року у справі №910/870/14 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
11.04.2008 між Відповідачем-1 (Банк, Кредитор) та Позивачем (Позичальник, Боржник) було укладено кредитний договір №31/Кв-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (Кредитний договір).
За умовами даного договору Відповідач-1 відкрив Позивачу відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах зобов'язався надати кошти в сумі еквівалентній 200000 доларів США на строк кредитування - з 11.04.2008 по 10.04.2011, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,25% річних у доларах США, 11,5% річних у євро, 19% річних у гривні.
У подальшому, додатковими договорам до Кредитного поговору сторонами погоджувалася зміна процентної ставки та ліміту кредитування.
Виконання Відповідачем-1 умов Кредитного договору в частині надання Позивачу передбачених договором кредитних коштів встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2012 у справі № 35/93-34/115-2012, яке набрало законної сили.
Так, рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2012 у справі № 35/93-34/115-2012 встановлено зарахування 07.09.2009 зустрічних однорідних вимог, та з цього дня зобов'язання Позичальника по кредитному договору щодо погашення 85000 грн. вважаються припиненими. Крім того, суд зазначив, що з огляду на наявність прострочення з боку Банку, у Позичальника відсутні підстави для сплати відсотків, нарахованих після 04.09.2009 на вказану у платіжних дорученнях суму кредиту, та отже немає підстав і для стягнення вказаних відсотків на користь Банку.
З огляду на наведене, рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2012 у справі № 35/93-34/115-2012 відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення: простроченої заборгованості за кредитом - 85000 гривень; простроченої заборгованості за процентами - 51 055,33 гривень та 211,02 доларів США; простроченої заборгованості за комісією по управлінню кредитною лінією - 1576,98 гривень; пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами - 442,81 гривень та 771,62 доларів США; пені за несвоєчасне погашення кредиту - 6569,45 гривень та пені за несвоєчасне погашення комісії по управлінню кредитною лінією - 69,57 гривень, оскільки Банком не доведено суду обгрунтованість своїх позовних вимог про стягнення заборгованостей, та у т.ч. їх розмір.
Разом з цим, 05.09.2013 між Відповідачами та Третьою особою було укладено Договір №31-Л про передавання активів, що перебували на балансі Відповідача-1, в управління Відповідачу-2 (далі - Договір), за умовами якого Відповідач-2 став довірчим власником отриманих в управління активів і має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися активами відповідно до законодавства України та зазначеного Договору, а також бути процесуальним правонаступником Відповідача-1 в справах та виконавчих провадженням, однією із сторін яких є Відповідач-1.
Серед активів, переданих за Договором у довірчу власність від Відповідача-1 до Відповідача-2, наявне право вимоги за Кредитним договором № 31/КВ-08 від 11.04.2008 на суму 162508,99 грн.
Разом із тим рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2012 у справі № 35/93-34/115-2012 встановлено відсутність заборгованості з повернення суми кредиту, сплати процентів, комісії та нарахованих штрафних санкцій, які заявлялися до стягнення в межах наведеного господарського спору, загалом у сумі 152563,17 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним п. 52 Додатку №1 "Перелік непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк", які передаються в управління" до Договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 № 31-Л (про передачу права вимоги за Кредитним договором № 31/КВ-08 від 11.04.2008 на суму 162508,99 грн.), Позивач зазначає, що всупереч частини 5 статті 203 ЦК України, оспорюваний правочин (п. 52 додатку до Договору) не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки були відсутні з боку Позичальника невиконані зобов'язання за Кредитним договором № 31/КВ-08 від 11.04.2008.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ст.215 ЦК України).
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 вказаної статті).
Відповідно до абз. 4 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Позивачем доведено суду належними засобами доказування, що оскаржуваний ним правочин, а саме п. 52 Додатку №1 "Перелік непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк", які передаються в управління" до Договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 № 31-Л, що укладений між Відповідачами та Третьою особою по даній справі, в момент його укладення суперечив закону, зокрема частині 5 статті 203 ЦК України, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме, були відсутні з боку Позичальника невиконані зобов'язання за Кредитним договором № 31/КВ-08 від 11.04.2008, що передавалися в довірче управління у вказаному п. 52 додатку до Договору. Матеріали справи не містять доказів протилежного.
А відтак, з огляду на все вищенаведене, заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того колегією суддів береться до уваги те, що рішенням господарського суду м. Києва від 01.04.2014 р. у справі № 910/869/14 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки №31/2 від 11.04.2008 визнано припиненими правовідносини за Кредитним договором №31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.04.2008, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"; визнано припиненими правовідносини за Іпотечним договором № 31/2-08 від 11.04.2008, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" подати заяву на припинення іпотеки та здійснити дії по припиненню державної реєстрації за Іпотечним договором №31/2-08 від 11.04.2008, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк".
Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що актив у вигляді заборгованості Позивача за Кредитним договором № 31/КВ-08 перед Відповідачем 1 на момент укладення Договору № 31-Л був відсутній, відтак зобов`язання у Позивача перед Відповідача 2 з приводу погашення заборгованості за даним Кредитним договором не виникли.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.
Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 31.03.2014 року у справі №910/870/14 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду м. Києва від 31.03.2014 року у справі №910/870/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" - без задоволення.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран
Судове рішення № 39321090, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 17.06.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/870/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: