Рішення № 39320954, 03.06.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/115/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2014 Справа № 908/4220/13

за позовом Приватного підприємства "Артемія", (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 5, а/с № 7490)

до відповідача 1 Приватного підприємства "Олімпія", (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 5)

до відповідача 2 Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 9-а)

до відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, буд. 7)

до відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-Жен" (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, кв. 3 )

до відповідача 5 Державної податкової інспекції у Комунарському районі (69000, м. Запоріжжя, вул. Оранжерейна, буд. 23)

до відповідача 6 Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 185)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про визнання права власності на майно, виключення майна з акту опису й арешту та зобов'язання повернути майно

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя - Колодій Н.А., судді - Зінченко Н.Г., Алейникова Т.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача Жарик О.С., довіреність б/н від 24.09.2013р.;

Сілецький Ю.І., довіреність № 2 від 18.04.2013р.

Від відповідача 1 не з'явився

Від відповідача 2 Хохлов К.К., довіреність № 6 від 11.01.2014р.

Від відповідача 3 Бебешко М.В., довіреність б/н від 08.01.2014р.

Від відповідача 4 не з'явився

Від відповідача 5 не з'явився

Від відповідача 6 Маврова С.В., довіреність № 485 від 26.07.2013р.

Від третьої особи ОСОБА_1 -приватний підприємець

24.12.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство "Артемія", м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного підприємства "Олімпія", м. Запоріжжя та до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя про визнання права власності за ПП "Артемія" на станок для різання металу "WEILISHI" GW 42100 578-326088, виключити із акту опису й арешту майна від 21.08.2013 р. складеного державним виконавцем Жовтневого ВДВС ЗМУЮ Хохловим К.К. станок "WEILISHI" GW 42100 578-326088 та зобов'язати Жовтневий ВДВС ЗМУЮ повернути майно директору ПП "Артемія" ОСОБА_7, шляхом підписання акту приймання-передавання.

Ухвалою від 25.12.2013 р. порушено провадження у справі № 908/4220/13, справі присвоєно номер провадження 32/115/13, судове засідання призначено на 22.01.2014 р.

Ухвалою суду від 22.01.2014 р., на підставі ст. 24 ГПК України до участі у справі № 908/4220/13 залучено у якості відповідача 3 -ТОВ "Інтерлінк"; відповідача 4 - ТОВ "Вік-Жен"; відповідача 5 - ДПІ у Комунарському районі; відповідача 6 - ПАТ "СЕБ Банк" , розгляд справи розпочато заново та судове засідання відкладено на 12.02.2014 р.

Ухвалою суду від 12.02.2014 р., на підставі ст. 25 ГПК України замінено відповідача - 6 у справі № 908/4220/13 - Приватне акціонерне товариство "СЕБ Банк" його правонаступником - Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК" та відкладено розгляд справи на 26.02.2014 р.

У зв'язку із неявкою в судове засідання 26.02.2014 р. відповідача 1, відповідача 4, відповідача 5 розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 05.03.2014 р.

Ухвалою суду від 05.03.2014 р., за клопотанням позивача строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено до 28.03.2014 р.

Ухвалою суду від 28.03.2014 р. витребувано у Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ докази та відкладено розгляд справи до 07.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.04.2014 р., на підставі розпорядження голови господарського суду Запорізької області № 01-04/30/14 від 04.04.2014 р. справа № 908/4220/13 прийнята до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Колодій Н.А, судді - Зінченко Н.Г., Алейникова Т.Г., судове засіданні призначено на 22.04.2014 р.

Ухвалою суду від 22.04.2014 р. розгляд справи відкладено до 20.05.2014 р.

Ухвалою суду від 20.05.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_1, розгляд справи відкладено на 03.06.2014 р.

В судовому засіданні 03.06.2014 р. справу розглянуто на підставі ст. 85 ГПК України прийнято та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався з застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу з 05.03.2014 р.

Відповідачі 1, 4, 5 в жодне судове засідання не прибули, про визнання позову не заявили, відзиви на позовну заяву, витребувані ухвалами суду документи і матеріали не надали, про поважність причин неявки уповноважених представників суд не повідомляли.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається безпосередньо на юридичну особу, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідачів1, 4, 5 про дату, час та місце розгляду справи № 908/4220/13.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача 1, 4, 5.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях ст. ст. 16, 28, 32, 49, 15, 16, 184, 190, 257, 316, 321, 334, 386 Цивільного кодексу України, ст. ст. 55, 60 Закону України "Про виконавче провадження", п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 р. № 14, п. 4-3 Постанови Пленуму Верховного суду УРСР від 27.08.1976 р. № 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису".

Відповідачі 2, 3, 6 позов не визнали, вважають вимоги позивача необґрунтованими і безпідставними, з мотивів викладених у відзивах на позовну заяву (відзиви долучені до матеріалів справи).

Третя особа посилається на те, що у випадку задоволення позову по даній справі та визнання права власності на спірне майно за ПП "Артемія", право ОСОБА_1 на забезпечення цивільного позову буде порушено, оскільки майно ПП "Олімпія" - станок для різки металу "WEILISHI" GW 42100 578-326088, арештовано слідчим з метою забезпечення цивільного позову у кримінальній справі за звинуваченням власника ПП "Олімпія" ОСОБА_8 в скоєнні злочину передбаченого ч.5 ст. 185 КК України. Постановою слідчого від 10.09.2008р. ОСОБА_1 був визнаний потерпілим та цивільним позивачем кримінальній справі по звинуваченню ОСОБА_8

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд виходить з наступного.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 2 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що 21.08.2013 р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС ЗМУЮ Хохловим К.К. в рамках виконавчого провадження було складено Акт опису та арешту майна, що належить боржнику ПП "Олімпія". До складу арештованого майна увійшов станок для різки металу GW 42100, яке ПП «Артемія» вважає своєю власністю.

Факт набуття права власності на спірне майно позивач підтверджує наданим договором купівлі-продажу № ЗП-01/09/01 від 29.09.2008 р. згідно якого ПП "Артемія" в особі директора ОСОБА_7 придбало у ПП «Олімпія» в особі директора ОСОБА_8 «ленточно-пильный станок GW 42100 и ленточную пилу».

Пунктом 3.1 цього договору сторони встановили, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі товару.

Відповідно до наданої специфікації № 1 від 29.09.2008 р. ПП "Олімпія" був зобов'язаний передати ПП "Артемія" стрічково - пильний верстат GW 42100 в кількості 1 штуки, вартість якого складає 316666,67 грн. та стрічкові пили в кількості 3 штук, вартість яких складає 4980,00 грн. Загальна сума договору складає 385976,00 грн., в тому числі ПДВ 20%-64329,33 грн.

ПП "Олімпія" було надано ПП "Артемія" для оплати товару рахунок -фактуру № СФ-068 від 01.10.2008 р. на загальну суму 385976,00 грн., копія залучена до матеріалів справи.

На підтвердження факту виконання умов договору з боку ПП "Олімпія" щодо передачі товару ПП «Артемія» на загальну суму 385976,00 грн., позивач надав суду видаткову накладну № РН-0000075 від 06.10.2008 р. (копія містяться в матеріалах справи).

Факт передачі ПП "Олімпія" товару ПП "Артемія" також підтверджує Актом приймання-передачі № 1 від 06.10.2008 р.

Договором ( п 4.4) сторони узгодили, що оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП "Олімпія" в наступному порядку:

-20% вартості товару до 11 травня 2009 року,

-20% вартості товару до 11 вересня я 2009 року,

-20% вартості товару до 11 грудня 2009 року,

-20% вартості товару до 11 квітня 2010 року,

-20% вартості товару до 11 червня 2010 року.

Як слідує з пояснень позивача, розрахунки за договором відповідно до п.4.4 не проводилися.

Додатковою угодою № 1 від 12.05.2009 р. сторони встановили, що станом на дату складення даної угоди, заборгованість позивача перед відповідачем 1 за товар відповідно до п. 4.4. договору складає 385976,00 грн., а також домовились, що частково оплата за товар, відповідно до п. 4.4., 4.6. договору буде здійснюватись покупцем шляхом передачі продавцю простого векселю на суму 200000 грн. (дата складання векселю12.05.2009р., термін погашення- за пред'явленням, але не раніше 12.05.2011р.) З дати видачі векселю, відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання по оплаті товару в розмірі 200000 грн. по договору купівлі продажу № зп -01/09/01 від 29.09.2008р. та у покупця виникає перед продавцем зобов'язання платежу за векселем на суму 200000 грн.

Факт передачі векселю на суму 200 000 грн. підтверджується підписаним сторонами Актом № 1 передачі прийому векселя від 12.05.2009 р.

Додатковою угодою № 2 від 01.10.2009 р. сторони констатують, що станом на дату складення даної угоди, заборгованість покупця перед продавцем за товар відповідно до п. 4.4. договору складає 185976,00 грн. Сторони домовились, що частково оплата за товар, відповідно до п. 4.4., 4.6. договору буде здійснюватись позивачем шляхом передачі відповідачу простого векселю на суму 185976,00 грн.(дата складання векселю 01.10.2009р., дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 01.10.2011р.) З дати видачі векселю, відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання по оплаті товару в розмірі 185976,00 грн. по даному договору та у відповідача 1 виникає перед позивачем зобов'язання платежу за векселем на суму 185976,00 грн.

Факт передачі векселю на суму 185976,00 грн. підтверджується підписаним сторонами Актом № 2 передачі прийому векселя від 01.09.2009 р.

Доказів погашення переданих веселів позивач суду не надав, пояснивши це тим, що директора ПП «Олімпія» ОСОБА_8 було заарештовано, він знаходиться в місцях позбавлення волі, інших повноважних представників у відповідача1 немає, а тому виконати умови додаткових угод позивач не має змоги. Тому на момент розгляду даного спору в господарському суді будь-які розрахунки за придбаний товар не проводилися.

У зв'язку з описом та накладенням арешту на придбане позивачем майно державним виконавцем ПП «Артемія звернулося до господарського суду з позовом в порядку ст.60 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 1 зазначеної норми Закону, особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Оцінивши надані сторонами докази, доводи позивача та заперечення сторін, суд дійшов висновку про недоведеність вимог позивача в частині набуття ним права власності на спірне майно.

За загальними правилами ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів

Як зазначалося вище, підставою набуття права власності на спірне майно позивач зазначає укладений між ним та боржником ПП «Артемія» договір купівлі -продажу № ЗП-01/09/01 від 29.09.2008р.

Відповідно до приписів ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно розпорядчого документа на майно.

Пунктом 3 договору купівлі-продажу ЗП -01/09/01 від 29.09.2008р. сторони визначили, що право власності на придбаний за договором товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами Акту приймання -передачі товару.(т.1 а.с.19).

До матеріалів справи позивачем залучено Акт № 1 приймання -передачі до Договору купівлі-продажу № ЗП -01/09/01 від 29.09.2008р. Акт складено 06.10.2008р., дата його підписання сторонами ( тобто момент переходу права власності відповідно до умов договору) в Акті не зазначено.

В Акті зафіксовано, що на виконання умов договору купівлі-продажу № ЗП-01/09/01, укладеного 29.09.2008р., продавець в особі директора ОСОБА_8 передає, а покупець в особі директора ОСОБА_7 приймає наступний товар:

« ленточно- пильный станок GW 42100, кол-во - 1шт., цена без НДС - 316666,67 грн.

ленточная пила, кол-во - 3 шт., цена без НДС - 498,00 грн.

Всего с НДС 385 967,00грн.»

Будь-яких застережень з приводу того, що разом з товаром покупцеві передавалися приналежності та документи ( технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до приписів ст.662 ЦК України, в Акті не зазначено.

Крім зазначеного Акту, позивач на підтвердження факту передачі товару також надав суду видаткову накладну № РН -00000075 від 06.10.2008р., згідно якої ОСОБА_7 отримала товар від ОСОБА_8, рахунок -фактуру № СФ-068 від 01.10.2008р.на оплату ПП «Артемія» товару на загальну суму разом з ПДВ 385976,00 грн. та податкову накладну № 86 від 06.10.2008р., в якій відображено операція по поставці товару на загальну суму 385976,00 грн між платниками податку : продавцем ПП «Олімпія» та покупцем ПП «Артемія». В податковій накладній зазначено умови поставки - рахунок № СФ-068 від 01.10.08р., форма проведених розрахунків -оплата з розрахункового рахунку.

Враховуючи ті обставини, що продавець не надавав покупцеві документи, що стосуються товару ( паспорт, технічний паспорт, сертифікат якості тощо), а в договорі, специфікації та інших документах крім назви «ленточно- пильный станок GW 42100, кол-во - 1шт.» більше нічого не зазначено, суд вважає обґрунтованими доводи відповідачів та третьої особи щодо неможливості ідентифікації проданого за договором товару.

Не визначеним суд вважає і момент передачі товару за договором, на який посилається позивач.

Як встановлено судом на підставі наданих сторонами доказів, відносно директора ПП «Олімпія» ОСОБА_8, було порушено кримінальну справу № 1-803/11, та пред'явлено звинувачення в скоєнні ним злочину, передбаченого ч.5 ст.185 Кримінального кодексу України, а саме в крадіжці в липні 2008р. металопрокату, що належав на праві приватної власності ПП ОСОБА_1 ( третя особа по даній справі). В межах порушеної кримінальної справи 22.10.2008 р. слідчим СВ ЗГУ ГУМВС України в Запорізькій області капітаном міліції Порожницьким Г.В., за заявою громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про накладення арешту на майно, що належить ПП "Олімпія".

В протоколі зазначено (т.1 а.с.175), що слідчий за участю звинуваченого ОСОБА_8 в присутності понятих наклав арешт на майно, що належить звинуваченому ОСОБА_8, та знаходиться на території відкритого та закритого складів ЗАТ «Завод агротехнічних машин», розташованого в м. Запоріжжі по вул. Чубанова,1. В оцінці описаного майна брав участь звинувачуваний ОСОБА_8 Частина майна, яке зазначене в п.1-22 передане на відповідальне зберігання директору ПП «Олімпія» ОСОБА_8 Також в протоколі зроблено запис про те, що будь-яких заяв та зауважень від понятих та звинуваченого ОСОБА_8 не надходило. Протокол підписаний крім слідчого, також понятими та звинуваченим.

Як слідує з протоколу до складу описаного майна включено також станок "WEILISHI" GW 42100 578-326088, відносно якого розглядається спір в межах даної справи, однак директор ПП «Олімпія» ОСОБА_8 в момент опису та накладення арешту на майно не заявляв про те, що цей станок вже не належить йому на праві власності у зв'язку з його продажем. Крім того, як слідує з протоколу, арештоване майно знаходилося за адресою м.Запоріжжя вул.. Чубанова,1, де, як вбачається з матеріалів кримінальної справи ПП «Олімпія» орендувало склади.

Статтею 664 ЦК України визначено, що момент виконання обов'язку продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент:

- вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

- надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцем знаходження товару.

Крім того, відповідно до зазначеної норми, товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити вимоги відповідно до ст. 620 ЦК України.

Згідно ст. 620 ЦК України, кредитор (покупець) втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування.

Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства, виходячи з наданих сторонами доказів, суд вважає недоведеним факт виконання ПП «Олімпія» своїх зобов'язань за договором щодо передачі покупцеві індивідуально визначеного майна.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів та третьої особи щодо фіктивності угоди купівлі-продажу № ЗП-01/09/01 від 29.09.2008р., укладеної між ПП «Олімпія» та ПП «Артемія», оскільки згідно загальних норм цивільного права існує презумпція правочину, і недійсність зазначеного договору купівлі - продажу може бути встановлена лише судом.

Разом з тим, факт набуття права власності за договором купівлі - продажу потребує доказування, і може бути прийнятий судом до уваги лише у разі, якщо перехід права власності від продавця до покупця відбувся відповідно до норм чинного законодавства.

Підстави, умови, порядок накладення арешту на майно врегульовані нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" № 1079/2010 від 04.11.2010 р. передбачено право державного виконавця накладати арешт на майно боржника.

Статтею 52 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації.

Відповідно до ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюється у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до п. 5.1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. за № 865/4158, стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності.

Як встановлено матеріалами справи спірне майно спочатку було описано та арештовано в межах порушеної кримінальної справи 22.10.2008 р. слідчим СВ ЗГУ ГУМВС України в Запорізькій області капітаном міліції Порожницьким Г.В., відповідно до протоколу про накладення арешту на майно, що належить ПП "Олімпія". В подальшому арешт на спірне майно накладався державними виконавцями Комунаровського ВДВС ЗМУЮ, а потім 21.08.2013 р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС ЗМУЮ Хохловим К.К. Попередні арешти, у тому числі і по кримінальній справі скасовані не були.

Беручі до уваги вищевикладені обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів факт набуття ним права власності на станок для різання металу "WEILISHI" GW 42100 578-326088, який заходиться під арештом згідно акту опису й арешту майна боржника ПП «Олімпія» від 21.08.2013 р. складеного державним виконавцем Жовтневого ВДВС ЗМУЮ Хохловим К.К.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з зазначеного в задоволенні вимог позивача слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст., ст. 22, 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Приватного підприємства "Артемія" до Приватного підприємства "Олімпія", до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-Жен", до Державної податкової інспекції у Комунарському районі, до Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" про визнання права власності за ПП "Артемія" на станок для розірвання металу "WEILISHI" GW 42100 578-326088, виключити із акту опису й арешту майна від 21.08.2013 р. складеного державним виконавцем Жовтневого ВДВС ЗМУЮ Хохловим К.К. станок для розірвання металу "WEILISHI" GW 42100 578-326088 та зобов'язати Жовтневий ВДВС ЗМУЮ повернути майно директору ПП "Артемія" ОСОБА_7, шляхом підписання акту приймання-передавання відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "16" червня 2014 р.

Головуючий Н.А. Колодій

Судді Н.Г. Зінченко

Т.Г. Алейникова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.