Рішення № 39320917, 11.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5637/14 11.06.14За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Тренд»

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Татарка»

про стягнення 229034,42 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідача - Бірюкова О.М. (представник за довіреністю);

від третьої особи - не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Тренд» 229034,42 грн. заборгованості та штрафних санкцій за спожите теплопостачання.

Ухвалою суду від 02.04.2014 судом було залучено до участі у розгляді справи у відповідності до ст. 27 ГПК України в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Татарка».

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Відповідач відмовляється від укладення договору на постачання комунальних послуг, при цьому фактично здійснює бездоговірне споживання послуг з опалення у належному Відповідачу на праві власності приміщенні.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки з пропозицією про укладення договору на постачання комунальних послуг Позивач до нього не звертався, а у належному йому на праві власності приміщенні в спірний період були відсутні магістралі централізованої системи опалення та радіатори, тому теплопостачання (опалення) приміщення не здійснювалось, отже і підстави для його оплати відсутні.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не подала.

В судове засідання 11.06.2014 представники Позивача та Третьої особи не з'явилися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Позивача та Третьої особи про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалася на адресу їх місцезнаходження згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, а представника Позивача, зокрема, було повідомлено про оголошення перерви в засіданні від 26.05.2014 на 11.06.2014 під розписку.

Отже Позивач та Третя особа, як учасники судового процесу не були позбавлені права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судових засіданнях своїх повноважних представників.

Неможливість направлення Позивачем та Третьою особою повноважних представників та неможливість розгляду справи без участі їх представників підлягає доведенню Позивачем та Третьою особою, як учасниками судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін та третіх осіб у судові засідання обов'язковою не визнавалась, а отже направлення представників було правом, а не обов'язком Позивача та Третьої особи, та останніми не обґрунтовано підстав необхідності прийняття їх представниками особистої участі в судових засіданнях.

Крім того, Позивач та Третя особа не були позбавлені права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного), якщо мали бажання, подати додаткові пояснення та докази в письмовому вигляді через канцелярію суду або направити поштою, оскільки, як зазначалось вище, про призначення судових засідань їх було повідомлено заздалегідь.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи, призначеного на 11.06.2014, до суду не надходило, та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (Позивач) відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 24/6240 було перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 31.10.2001.

У відповідності до Статуту Позивача, його було створено з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства від виконавця цих послуг.

Основними напрямками діяльності Позивача зокрема є: забезпечення послугами централізованого опалення до споживачів по внутрішньобудинкових мережах на підставі договорів, укладених Позивачем з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених Позивачем безпосередньо зі споживачами послуг; здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень; забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг; здійснення комплексного обслуговування споживачів, в тому числі нарахування споживачам та збір плати за спожиті житлово-комунальні послуги на підставі відповідних договорів виробниками житлово-комунальних послуг.

На підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого Договору купівлі-продажу від 03.03.2009, Позивач є власником, зокрема, нежитлового приміщення площею 299,4 м.кв. за адресою: м. Київ, вул. Татарська, 32-Б (надалі - Приміщення).

На думку Позивача, Відповідач є споживачем послуг по опаленню Приміщення, які надає Позивач як виконавець цих послуг.

Позивач зазначає, що у період із квітня 2007 року по жовтень 2010 року облік, нарахування та збір платежів від власників (орендарів) нежитлових приміщень від імені виконавців цих послуг здійснювали ЖЕКи.

Відповідно до Окремого доручення Першого заступника голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.09.2010 №905 Позивача (перейменованого з УЖГ) було зобов'язано заключити договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району, а відповідні ЖЕКи було зобов'язано передати всю первинну документацію та провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району, скласти акти звіряння станом на 01.10.2010.

Так, Позивач зазначає, що від КП «ЖЕК «Татарка» (Третя особа) йому було передано відомості про наявність заборгованості у Відповідача за опалення Приміщення, яка станом на 01.10.2010 становить суму 45977,06 грн.

Також Позивач зазначає, що і в подальшому у період з 16.09.2010 по 28.02.2014 відбувалось фактичне споживання комунальних послуг Відповідачем, та зокрема послуг з опалення, які поставлялись у Приміщення, та згідно доданого до позову розрахунку заборгованості за надані послуги з опалення за період з 16.09.2010 по 28.02.2014 Позивач нараховує, разом з втратами від інфляції та 3% річних, 229034,42 грн. (включаючи переданий Третьою особою борг, який сформувався у період до вересня 2010 року).

У відповідності до статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов'язком споживача є укладення договору на надання комунальних послуг, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Порядку обліку та оплати послуг, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Проте згідно з твердженнями Позивача, направлені Відповідачу рахунки останній не оплатив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з опалення та нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Проте до доводів Позивача та наведених ним обґрунтувань позову щодо порушення Відповідачем охоронюваних законом прав та інтересів Позивача, суд ставиться критично, з огляду на наступне.

Так, предметом позову є стягнення з Відповідача на користь Позивача вартості безпідставно набутої Відповідачем теплової енергії (опалення Приміщення) за період 16.09.2010 по 28.02.2014 (включаючи переданий Третьою особою борг, який сформувався у період до вересня 2010).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 указаного Закону, теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтями 19 та 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, та споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, які визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії, споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва; договори укладаються відповідно до типових договорів; форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (п. 4 указаних Правил).

У разі викупу частини приміщень в окремо розташованому будинку теплопостачальна організація укладає договір з кожним власником (п. 5 указаних Правил).

Також, згідно з п. 40 цих Правил, споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Так, матеріали справи не містять доказів укладення між Позивачем та Відповідачем договору на постачання комунальних послуг, зокрема, на послуги теплопостачання у Приміщення. Також не знайшли свого документального обґрунтування твердження Позивача про підготовку та надання Відповідачу проекту такого договору, та відмову останнього його укласти. Матеріали справи також не містять доказів наявності між сторонами спору щодо зобов'язання укласти такий договір.

Крім того, Позивачем не було надано суду акту звірки щодо заборгованості Відповідача перед Третьою особою, на наявність якого він посилається у позові як на доказ підтвердження суми заборгованості, а додана до позову «інформація щодо заборгованості по комунальним послугам власників на 01.10.2010 по КП ЖЕК «Татарка» не є актом звірки, доказом визнання боргу, або первинним документом на підтвердження надання послуг з опалення Приміщення.

Також, у матеріали справи Позивачем не було надано копій рахунків на оплату комунальних послуг, які за обґрунтуванням Позивача разом з претензією 25.03.2014 ним було направлено Відповідачу.

Як убачається з доданого до позову розрахунку, Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованості по комунальним послугам, а саме по послугам опалення Приміщення, наданим за період 16.09.2010 по 28.02.2014 (включаючи переданий Третьою особою борг, який сформувався у період до вересня 2010 року).

Однак суд дійшов висновку про недоведеність Позивачем обґрунтованості здійснених ним нарахувань та недоведеність постачання заявлених послуг з опалення Приміщення, із огляду на наступне.

Так, Відповідач до викупу був орендарем приміщень загальною площею 299,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Татарська, 32 Б, на підставі договору оренди нежилих приміщень від 10.01.2008, тому 01.08.2008 між Відповідачем та Третьою особою було укладено Договір № 187 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників.

Матеріали справи не містять доказів внесення змін у Договір № 187, щодо заміни Третьої особи, як сторони цього договору, на Позивача.

При цьому, договір укладався на строк по 05.12.2008, та вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, у разі закінчення його дії договору і за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця (пункти 5.1 та 5.4 Договору).

Матеріали справи не містять доказів подання сторонами Договору заяв про припинення або зміну цього договору, а відтак, не доведено припинення дії цього договору між Відповідачем та Третьою особою.

На підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого Договору купівлі-продажу від 03.03.2009 Позивач став власником Приміщення.

Разом з цим, у подальшому в зв'язку з пошкодженням невстановленими особами у належній Відповідачу групі приміщень, в тому числі в спірному Приміщенні майна Відповідача, радіаторних батарей, магістралей теплопостачання та вчиненням крадіжки, Позивач звернулася з заявою про злочин до Шевченківського РУГУ МВС України, яка була зареєстрована за № 7400 від 17.03.2009. На сьогоднішній день слідство за вказаним випадком не закінчено (матеріали справи не містять доказів протилежного).

З огляду на наведене, за зверненням Відповідача 17.11.2009 було проведено огляд технічного стану нежилих приміщень, в тому числі Приміщення, за наслідками якого 17.11.2009 комісія в складі головного інженера, слюсаря-сантехніка та майстра дільниці № 3 ЖЕКу провівши обстеження Приміщення встановили та у відповідному Акті зафіксували, що у належній Відповідачу групі приміщень, в тому числі у спірному Приміщенні, було повністю демонтовано радіатори та магістралі центрального опалення, відповідно внаслідок чого температура в кімнатах першого поверху знизилась та становила мінус 2 градуси по Цельсію.

Отже, від часу заяви Відповідача про вчинення пошкодження та крадіжки (17.03.2009) та станом на час проведення перевірки комісією та складення нею відповідного акта (17.11.2009) теплопостачання у Приміщення та його опалення не здійснювалося у зв'язку з відсутністю централізованої системи опалення та радіаторів.

Даної обставини Позивачем у встановленому законом порядку спростовано не було, та не надано доказів відновлення теплопостачання у Приміщенні.

25.04.2012 було складено наступний акт обстеження технічного стану Приміщення КП УЖГ Шевченківської районної у місті Києві ради, згідно з яким провівши обстеження Приміщення відповідальні особи встановили та у Акті зафіксували, що у належній Відповідачу групі приміщень, в тому числі у спірному Приміщенні відсутні радіатори та магістралі центрального опалення, встановлено фактичну відсутність центрального опалення, та проведення в приміщенні ремонтних робіт на 1му поверсі в початковій стадії.

Отже і в подальшому, від часу заяви Відповідача про вчинення пошкодження та крадіжки (17.03.2009), після першої перевірки комісією та складного акта (17.11.2009), та станом на час проведення даної перевірки комісією та складення нею відповідного акта (25.04.2012) теплопостачання у Приміщення та його опалення не здійснювалося у зв'язку з відсутністю централізованої системи опалення та радіаторів, а саме Приміщення не використовувалося у зв'язку з проведенням ремонтних робіт у початковій стадії. Даних обставин Позивачем також у встановленому законом порядку спростовано не було, та не надано доказів відновлення теплопостачання у Приміщенні.

05.11.2013 черговий раз було проведено перевірку комісією у складі майстра технічної дільниці та слюсаря-сантехніка ЖЕКу, які провівши обстеження технічного стану Приміщення, де встановили та у відповідному Акті зафіксували, що у належній Відповідачу групі приміщень, хоча і закінчився ремонт частини приміщень, проте у спірному Приміщенні, відсутні магістралі центрального опалення та радіатори.

Тобто, від часу заяви Відповідача про вчинення пошкодження та крадіжки (17.03.2009), після двох перевірок комісією та складних актів (17.11.2009 та 25.04.2012), та станом на час проведення даної перевірки 05.11.2013, теплопостачання у Приміщення та його опалення не здійснювалося у зв'язку з відсутністю централізованої системи опалення та радіаторів, а саме Приміщення не використовується (ремонті роботи закінчено лише частково).

14.01.2014 Відповідач звернувся до Позивача з листом за №04 про направлення фахівців для з'ясування та визначення об'єму комунальних послуг, які будуть отримуватися Відповідачем при експлуатації Приміщення з метою укладення договору про надання комунальних послуг, та цей лист було зареєстровано Позивачем за вхідним № 01/143 від 17.01.2014.

У січні 2014 року Позивачем було складено наступний акт обстеження технічного стану Приміщення, згідно з яким провівши обстеження Приміщення відповідальні особи Позивача встановили та у Акті зафіксували, що у спірне Приміщення гаряче водопостачання від мережі будинку не здійснюється, у Приміщенні відсутні транзитні та магістральні трубопроводи, а також радіатори централізованого опалення, і саме опалення відсутнє. Щодо виявленого в стояках теплоносія, то в акті наявні примітка про здійснюване Відповідачем опалення шляхом використання ним своїх електронагрівачів холодної води.

Щодо іншої частини приміщень, яке не є предметом даного судового розгляду, то в акті від січня 2014 року вказано про лише часткове їх опалення, однак питання наявності чи відсутності належного обсягу теплопостачання в інші приміщення та наявність чи відсутність заборгованості не є предметом даного судового спору.

А отже, він часу заяви Відповідача про вчинення пошкодження та крадіжки (17.03.2009), протягом часу трьох перевірок комісією та складних актів (17.11.2009, 25.04.2012 та 05.11.2013), та станом на час проведення даної перевірки Позивачем у січні 2014 року, теплопостачання у Приміщення та його опалення не здійснювалося у зв'язку з відсутністю централізованої системи опалення та радіаторів. У цьому акті також відсутні відомості, що Відповідач приступив до використання та використовує приміщення.

Відтак, всім вищенаведеним спростовуються твердження Позивача, що у спірний період в Приміщення Відповідача постачалась, та ним споживалась теплова енергія у вигляді опалення, а також спростовуються твердження, що протягом спірного періоду Відповідачем не заявлялось претензій з приводу кількості чи якості послуг опалення.

Відповідно до Правил з надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 №630, централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання. Відповідно до п. 6 зазначеної постанови, послуги повинні відповідати, зокрема, з централізованого опалення - нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування будинку.

Доказів фактичної експлуатації Відповідачем Приміщення, а також доказів забезпечення належного температурного режиму Приміщення у спірний період в матеріали справи Позивачем не надано.

У відповідності до п.п. 2 та 3 постанови КМУ № 151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості», у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг. Виконавець зобов'язаний провести протягом місяця, що настає за розрахунковим, перерахунок розміру плати за надані споживачеві послуги у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості незалежно від наявності заборгованості за надані послуги.

Однак матеріали справи не містять доказів здійснення Позивачем відповідного перерахунку, на обов'язковість проведення якого вказують наведені п.п. 2 та 3 постанови.

Щодо долучених Позивачем до матеріалів справи облікових карток, то вони не свідчать про постачання Відповідачу послуг з опалення Приміщення. Так, зазначені облікові картки виписані на КП «ЖЕК «Татарка» на підставі «Договору № 1110030», копія якого до матеріалів справи не залучена та Позивачем оригінал для огляду не надавався, і при цьому Позивачем не доведено, який чином облікові картки виписані на КП «ЖЕК «Татарка» на підставі невстановленого «Договору № 1110030» стосуються надання послуг опалення Приміщення Відповідача.

Окрім того, в облікових картках зазначено лише голі дані про фактичне споживання теплової енергії та період споживання, проте не зазначено, яких приміщень та якої території ці обсяги стосуються, тому такі облікові картки не приймаються судом як докази постачання Відповідачу послуг з опалення Приміщення.

Щодо наданого Позивачем Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 9347008 від 19.11.2003, то він підписаний між АК «Київенерго» та КП ЖЕК 1007, який знаходиться на вул. Б. Хмельницького, та Позивачем не обґрунтовано співвідношення цього договору з предметом даного судового спору, та яким чином указаний договір доводить обгрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. А відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що при розгляді спору було встановлено і Позивачем не заперечується, що договір купівлі-продажу теплової енергії з Відповідачем у спірний період не укладався.

При цьому матеріали справи не містять актів про підключення та відключення приміщень Відповідача до опалення та доказів, які б підтверджували подачу Відповідачу теплової енергії (опалення) в зазначеному позивачем обсязі у спірний період.

Крім того, судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що Позивачем не доведено факт споживання Відповідачем теплової енергії у Приміщенні (опалення) у спірний період, зокрема, факт споживання Відповідачем теплової енергії не підтверджений жодним актом обстеження теплопостачання.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі; у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, враховуючи недоведення Позивачем факту підключення спірних приміщень Відповідача до опалення, режиму та обсягів споживання Відповідачем теплової енергії (опалення) у спірний період, то в суду відсутні підстави для задоволення позову. Аналогічну правову позицію у спорі про теплопостачання наведено Вищим господарським судом України в постанові від 09.07.2013 № 5009/3877/12.

Позаяк Позивачем не доведено порушення Відповідачем грошового зобов'язання зі сплати за послуги теплопостачання (опалення), то у суду вістуні підстави для задоволення вимог про стягнення нарахованих Позивачем в порядку ст. 625 ЦК України санкцій за порушення грошового зобов'язання.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.06.2014

Суддя Сташків Р.Б.