Ухвала суду № 39320781, 13.06.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/23/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

13.06.2014 Справа № 908/1061/14

За позовом Державного науково-дослідного інституту спеціального зв’язку та захисту інформації (03142, м. Київ, вул. М. Залізняка, 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Супутник» (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (03680, м. Київ, вул. Солом’янська, 13)

про стягнення 133333,33 грн. та визнання недійсними умов договору

суддя Давиденко І.В.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 908/1061/14 від 05.06.14. задоволено позов Державного науково-дослідного інституту спеціального зв’язку та захисту інформації, визнато недійсними:

- пункт 3.1 Договору № 90/11 від 02.08.11. на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр «Обсидіан-М1» в частині зазначення ПДВ у розмірі 133333,33 грн.;

- позиції «ПДВ» та «Всього ПДВ» у Додатку 1 до Договору «Календарний план виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр «Обсидіан-М1»;

- позиції «ПДВ» та «Разом з ПДВ» у Додатку 2 до Договору «Протокол погодження договірної ціни на виконання ДКР, шифр «Обсидіан-М1»;

- позиції «ПДВ» та «Ціна з ПДВ» у Додатку 3 до Договору «Калькуляція договірної ціни на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр «Обсидіан-М1»;

- позиції «ПДВ» та «Ціна з ПДВ» уточненої калькуляції договірної ціни від 01.11.11.

Судом встановлено, що при винесенні рішення господарського суду Запорізької області від 05.06.14. у справі № 908/1061/14 не було у повному обсязі вирішено питання про вимогу щодо стягнення 13333,33 грн. – безпідставно набутих коштів податку на додану вартість та про розподіл господарських витрат, а саме, судового збору за цією вимогою.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Додаткове рішення – засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту.

Суд зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення 133333,33 грн. не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Порядок нарахування, сплати і повернення з Державного бюджету України суми податкових зобов’язань регулюється нормами податкового законодавства України.

Порядок повернення з Державного бюджету сплачених сум податкових зобов’язань врегульований ст. 43 Податкового кодексу України, з приписів якої вбачається, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з повернення сплачених сум податкових зобов’язань є податкові органи.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що у Державного науково-дослідного інституту спеціального зв’язку та захисту інформації відсутнє право вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Супутник» суми вартості безпідставно набутих коштів податку на додану вартість в розмірі 133333,33 грн.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволення позовних вимог в частині стягнення 133333,33 грн. безпідставно набутих коштів податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір за вимогу про стягнення 133333,33 грн. безпідставно набутих коштів податку на додану вартість в розмірі 2666,67 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за вимогу про стягнення 133333,33 грн. безпідставно набутих коштів податку на додану вартість в розмірі 2666,67 грн. покладаються на позивача.

Таким чином, враховуючи те, що судом не було у повному обсязі вирішено питання про стягнення 13333,33 грн. – безпідставно набутих коштів податку на додану вартість та про розподіл господарських витрат за вимогу про стягнення 133333,33 грн. безпідставно набутих коштів податку на додану вартість в розмірі 2666,67 грн., суд вважає за необхідне винести додаткове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Державного науково-дослідного інституту спеціального зв’язку та захисту інформації в частині стягнення 133333,33 грн. безпідставно набутих коштів податку на додану вартість.

Керуючись ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 05.06.14. у справі № 908/1061/14 доповнити:

- В частині стягнення 133333,33 грн. – в позові відмовити.

Суддя І.В. Давиденко