Рішення № 39318840, 16.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7831/14 16.06.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс Юей" 2. Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Систем"провизнання недійсною додаткової угодиСуддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Зайченко К.С.від відповідача 1:не з'явивсявід відповідача 2:Собко О.В.від відповідача 3:Волянська О.Ю.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд" (надалі - "ТОВ "ТБ "Укрбуд") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кувейт Енерджі Юкрейн" (надалі - "ТОВ "Кувейт Енерджі Юкрейн"), Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (надалі - "ПАТ "Укргазвидобування") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Систем" (надалі - "ТОВ "Фаворит Ситсем") про визнання недійсною додаткової угоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладена між відповідачами додаткова угода №7 від 28.08.2012 р. до договору про спільну діяльність №429 від 13.05.2004 р. суперечить положенням чинного на момент її укладення законодавства України, а саме: була укладена без відома та згоди позивача, як сторони вказаного договору, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстави для визнання її недійсною.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 13.05.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.05.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Спичака О.М. у відпустці справу №910/7831/14 передано для розгляду судді Бойку Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2014 р. суддею Бойком Р.В. прийнято до свого провадження справу №910/7831/14.

13.05.2014 р. через канцелярію суду представником відповідача 2 було подано клопотання за змістом якого останній просив припинити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору, мотивуючи його закінченням строку дії договору про спільну діяльність №429 від 13.05.2004 р.

В судовому засіданні представником відповідача 1 було подано відзив на позовну заяву за змістом якого в задоволенні позову просив відмовити повністю, вказував на те, що правовідносин між позивачем та відповідачами 1, 2 за договором про спільну діяльність №429 від 13.05.2004 р. припинилися згідно рішення господарського суду міста Києва у справі №5/92.

Судом розгляд клопотання відповідача 2 про припинення провадження у справі відкладено на більш пізню стадію розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2014 р. змінено назву відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кувейт Енерджі Юкрейн", на - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс Юей" (надалі - "ТОВ "Арабський Енергетичний Альянс Юей"), та у зв'язку із неявкою представників позивача, відповідача 3 відкладено розгляд справи до 26.05.2014 р.

23.05.2014 р. через канцелярію суду представником позивача було подано пояснення щодо наявності порушеного права за змістом якого вказував на те, що договір про спільну діяльність №429 від 13.05.2004 р. не припинив свою дію з огляду на наявність у відповідача 2 ліцензій (спеціальних дозволів) терміном дії до 25.03.2018 р., з терміном дії яких положення вказаного договору пов'язують термін дії такого правочину.

В судовому засіданні 26.05.2014 р. у зв'язку із клопотаннями представників відповідачів 1, 3 оголошено перерву до 02.06.2014 р.

02.06.2014 р. через канцелярію суду представниками відповідачів 2, 3 було подано відзиви на позовну заяву за змістом яких проти позову заперечували, вказували на те, що в мотивувальній частині постанови Вищого господарського суду Україна від 25.04.2012 р. у справі №5/92 було встановлено припинення правовідносин позивача з іншими учасниками спільної діяльності, а тому посилання позивача не необхідність його згоди при укладенні додаткової угоди №7 від 28.08.2012 р. до договору про спільну діяльність №429 від 13.05.2004 р. є безпідставними.

В судовому засіданні 26.05.2014 р. оголошено перерву до 02.06.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2014 р. у зв'язку із неявкою представників відповідачів 1, 3 розгляд справи відкладено до 16.06.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.06.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці справу №910/7831/14 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 р. суддею Босим В.П. прийнято до свого провадження справу №910/7831/14.

16.06.2014 р. через канцелярію суду представником відповідача 1 подано клопотання про витребування доказів за змістом якого просив витребувати у ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Фаворит Систем" будь-які докази, що свідчать про закриття рахунку спільної діяльності, зняття з реєстрації в податковій службі, повернення майна внесеного до спільної діяльності.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

В судове засідання представники відповідачів 2, 3 з'явилися, проти позову заперечують, в його задоволенні просять відмовити повністю.

Відповідач 1, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, своїх повноважних представників в судове засідання не направив, надіславши на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю представника ТОВ "Арабський Енергетичний Альянс Юей" прийняти участь у розгляді даної справи, оскільки останній в цей час братиме участь у розгляді іншої справи.

Судом в задоволенні клопотання відповідача 1 відмовлено, оскільки останній не позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити іншу особу для представництва власних інтересів, а пояснення його представника стосовно суті спору були заслухані у попередніх судових засіданнях та викладені у відзиві на позовну заяву, що свідчить про з'ясування судом правової позиції відповідача.

Оскільки про час і місце судового засідання відповідач 1 був належним чином повідомлений, а пояснення його представника стосовно суті спору були заслухані у попередніх судових засіданнях та викладені у відзиві на позовну заяву, то необхідність у відкладенні розгляду справи відсутня.

Судом в задоволенні клопотання відповідача 1 про витребування доказів відмовлено, оскільки останнім не наведено обставин того, що запитувані ним документи мають істотне значення для вирішення даного спору.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія "Рудіс" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс Юей") та Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування") було укладено договір №429 про спільну діяльність (надалі - "Договір").

27.01.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія "Рудіс" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс Юей"), Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування") та ТОВ "ТБ "Укрбуд" було укладено додаткову угоду №6 до Договору (надалі - "Додаткова угода №6") відповідно до умов якої ТОВ "ТБ "Укрбуд" було залучено до спільної діяльності та включено до складу учасників Договору.

28.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кувейт Енерджі Юкрейн" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс Юей"), Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування") та ТОВ "Фаворит систем" було укладено додаткову угоду №7 до Договору (надалі - "Додаткова угода №7") відповідно до умов якої ТОВ "Фаворит систем" було залучено до спільної діяльності та включено до складу учасників Договору.

Спір у справі виник у зв'язку із оспорювання позивачем дійсності Додаткової угоди №7.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою для недійсності Додаткової угоди №7 позивачем визначається вчинення такого правочину за відсутності його волі, як однієї із сторін Договору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

За змістом ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

З огляду на викладені норми вбачається, що правовою підставою для внесення змін до правочину є досягнення відповідної домовленості між його сторонами, за виключенням передбаченого ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України випадку.

Представники відповідачів заперечуючи проти позовних вимог вказують на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2011 р. у справі №5/92, залишеним частково без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2012 р., було розірвано Договір між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування") та ТОВ "ТБ "Укрбуд", а тому з 25.04.2012 р. правовідносини спільної діяльності з позивачем за Договором припинилися, що, на їх думку, свідчить про відсутність правових підстав в отриманні його згоди на укладення Додаткової угоди №7.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У відповідності до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 5 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, з огляду на фактичний зміст резолютивних частин рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011 р. та постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2012 р. у справі №5/92 сторони вважали, що Договір між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування") та ТОВ "ТБ "Укрбуд" було припинено з 25.04.2012 р.

В той же час, ухвалою Вищого господарського суду України від 07.04.2014 р. у справі №5/92 частково задоволено заяву ТОВ "ТБ "Укрбуд" та роз'яснено постанову Вищого господарського суду України від 25.04.2012 р. наступним чином: "Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2012 р. у справі №5/92 договір про спільну діяльність №429 від 13.05.2004 р. в частині правовідносин між ТОВ "Бурова компанія "Рудіс" та ТОВ "Торгова база "Укрбуд", а також в частині правовідносин між ТОВ "Бурова компанія "Рудіс" та ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" не розірваний. Додаткова угода №6 від 27.01.2010 р. до договору про спільну діяльність №429 від 13.05.2004 р. постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2012 р. у справі №5/92 не розірвана.".

Тобто, постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2012 р. у справі №5/92 не було розірвано Додаткової угоди №6, а навпаки, встановлено наявність правовідносин між учасниками спільної діяльності в т.ч. згідно такої угоди, а відтак, в силу положень ст. 653 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України підстави вважати, що позивачем було втрачено статус учасника спірної спільної діяльності (сторони Договору) відсутні.

Отже, правовідносини спільної діяльності між позивачем та відповідачами 1, 2 продовжували існувати і після винесення постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2012 р. у справі №5/92, в т.ч. на момент укладення Додаткової угоди №7.

Наведене з огляду на приписи ст.ст. 202, 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України свідчить те, що будь-які зміни до Договору (в т.ч. щодо включення нового учасника спільної діяльності) могли бути внесені не інакше як за взаємною домовленістю позивача та відповідачів 1, 2.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів існування волевиявлення позивача чи його згоди на укладення Додаткової угоди №7 матеріали справи не містять, а відтак, така угода була укладена з порушенням положень ст.ст. 202, 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України, що згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання такого правочину (Додаткової угоди №7) недійсним.

Посилання відповідача 2 на необхідність припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору з огляду на припинення дії Договору судом відхиляється з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до п. 14.2 Договору в редакції додаткових угод №1 та №6 цей договір діє з моменту укладення протягом 10 (десяти) років. У випадку подовження термінів дії або отримання нових ліцензій (спеціальних дозволів) на Кулічихінське та/або Більське родовища дія цього договору автоматично подовжується на термін дії відповідної ліцензії.

Тобто, сторонами в умовах Договору було погоджено, що за умови подовження термінів дії або отримання нових ліцензій (спеціальних дозволів) на Куличихинське та/або Більське родовища строк дії такого правочину автоматично пролонгується на строк дії таких ліцензій (спеціальних дозволів).

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається наявність у відповідача 2:

- ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами реєстраційний №2429, виданої Міністерством екології та природних ресурсів України 05.04.2001 р., на видобування на Куличихинському родовищі корисних копалин із терміном дії - 14 років;

- спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний №2429, виданого Державною службою геології та надр України 05.04.2001 р., на видобування на Куличихинському родовищі вуглеводів із терміном дії - 14 років;

- спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний №1803, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 25.03.1999 р., на видобування на Більському родовищі вуглеводів із строком дії до 25.03.2018 року;

- спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний №1803, виданого Державною службою геології та надр України 25.03.1999 р., на видобування на Більському родовищі вуглеводів із строком дії до 25.03.2018 року.

Тобто, враховуючи положення п. 14.2 Договору в редакції додаткових угод №1 та №6 строк дії Договору було автоматично подовжено в будь-якому разі до 25.03.2018 р. - строк дії спеціального дозволу на видобування на Більському родовищі вуглеводів, що свідчить про продовження дії Договору в т.ч. на момент розгляду даної справи.

Отже, посилання відповідача 2 на те, що Договір припинився 13.05.2014 р. є необґрунтованими.

Більш того, за змістом п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

З огляду на викладене, правові підстави для припинення провадження у справі з підстав, визначених в п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "ТБ "Укрбуд" є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд" задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №7 до договору про спільну діяльність №429 від 13.05.2004 р., укладену 28.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кувейт Енерджі Юкрейн", Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит Систем".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс Юей" (04655, м. Київ, вул. Полярна, 20; ідентифікаційний код 31511844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд" (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 89, кв. 84; ідентифікаційний код 36060404) судовий збір у розмірі 406 (чотириста шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд" (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 89, кв. 84; ідентифікаційний код 36060404) судовий збір у розмірі 406 (чотириста шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Систем" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, офіс 219; ідентифікаційний код 38077415) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд" (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 89, кв. 84; ідентифікаційний код 36060404) судовий збір у розмірі 406 (чотириста шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 19.06.2014 р.

Суддя В.П. Босий