Рішення № 39318822, 19.06.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 р. Справа № 909/424/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок"

вул. Княгині Ольги, 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400

до відповідача:Коломийської центральної районної лікарні

вул. Крушельницьких, 26, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200

про стягнення 85 696 грн. 94 коп., в т.ч. ПДВ з них:

70 574 грн. 94 коп. за отримані послуги, 15122 грн.- вартість втраченої

(неповернутої) та пошкодженої орендованої білизни

За участю представників сторін:

від позивача: Дем'янчук І.Р. - представник, (№ 22/05-12 від 28.05.12);

від відповідача:Юращук О.Б. - юрисконсульт, (довіреність № 206/01-05/06 від 31.03.14);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Струмок" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Коломийської центральної районної лікарні про стягнення 101 523 грн. 94 коп., в т.ч. ПДВ з них: за отримані послуги - 70 574 грн. 94 коп., вартість неповернутої орендованої білизни - 30 949 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.14 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 13.05.14.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.05.14, відповідно до положень ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 27.05.14.

В судовому засіданні 27.05.14 оголошено перерву до 12.06.14, про що письмовим повідомленням попереджено представників сторін під розписку.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.14, відповідно до положень ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 19.06.14.

19.06.14 через канцелярію господарського суду позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (№ 133/06-2014 від 17.06.14; 8696/14 від 19.06.14) з додатком: розрахунок вартості втраченої (неповерненої) та пошкодженої орендованої білизни, копія акту прийому-передачі орендованої білизни віл 11.06.2014 року, копія акту прийому-передачі орендованої білизни віл 17.06.2014 року. При розгляді заяви судом встановлено, що позивачем зменшено розмір позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог ( вх. № 8702/14) відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 85 696 грн. 94 коп., в т.ч. ПДВ з них: 70574 грн. 94 коп. за отримані послуги, 15122 грн. - вартість втраченої (неповернутої) та пошкодженої орендованої білизни.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх. № 8702/14 від 19.06.2014) прийнята до розгляду по суті, відповідно до зменшених позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог не порушує процесуальних прав відповідача.

Присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові та заяві про уточнення позовних вимог.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів про надання послуг прання: №1 від 25.01.13, № 13 від 25.11.13, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в частині здійснення оплати послуг в сумі 70 574 грн. 94 коп.; позивач також просить суд стягнути з відповідача вартість втраченої (неповернутої) та пошкодженої орендованої білизни в сумі 15122 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.06.14 позов визнає в частині стягнення заборгованості за отримані послуги в сумі 70574 грн. 94 коп.

Відповідачем подано суду відзив на позов: (№ 1047/01-05/06; вх.№ 8045/14 від 27.05.14; а.с. 28) та доповнення до відзиву на позовну заяву (№ 910/01-07/12, вх. № 9726/14; а.с.55), які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судовому засіданні зазначила, що акт прийому-передачі орендованої білизни від 11.06.2014 року (а.с. 50) підписаний в її присутності уповноваженими особами замовника, а саме, головною медсестрою Коломийської ЦРЛ та матеріально відповідальною особою - зав. складом Коломийської ЦРЛ.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем (надалі-виконавець) та відповідачем (надалі-замовник) укладено договори про надання послуг прання: №1 від 25.01.13(а.с. 9), № 13 від 25.11.13 (а.с.10).

Зазначені вище Договори укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України. Згідно приписів ст. 204 ЦК України, договори про надання послуг прання: №1 від 25.01.13 та № 13 від 25.11.13 є правомірними правочинами, так як іншого (розірвання, припинення, скасування цих договорів) сторонами суду не представлено. Оскільки, договори укладені в межах чинного законодавства України, сторонами погоджено всі умови договорів та досягнуто згоди щодо виконання умов останніх, дотримання положень таких Договорів є обов'язковими як для позивача, так і для відповідача.

Пунктом 1.1 договорів встановлено, що виконавець надає замовнику послуги по пранню та прасуванню білизни та іншого інвентарю.

Пунктом 2.2.3 договорів замовник зобов»язався: оплачувати послуги в розмірі і терміни, зазначені у договорі.

Вартість послуг та порядок розрахунків визначені в розділі 3 Договорів.

Пунктом 3.2 Договорів сторони погодили, що вартість послуг наданих замовнику оформляється пакетом документів: наряд-замовлення, акт прийому виконаних робіт, підписаний уповноваженою особою та завірений (у випадку наявності) його печаткою, рахунок-фактура.

Пунктом 3.3 Договорів встановлено, що оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахунку коштів на р/р виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання пакету документів зазначених в пункті 3.2 даного договору.

У відповідності до умов зазначених вище Договорів, позивач (виконавець) - ТзОВ «Струмок» надавав відповідачеві (замовнику) - Коломийській ЦРЛ послуги по пранню та прасуванню білизни та іншого інвентарю.

Даний факт підтверджується наявним в иатеріалах справи зведеним реєстром про надання ТзОВ «Струмок» послуг Коломийській ЦРЛ (а.с. 14-17), визнається представником відповідача письмово та в судовому засіданні.

Всупереч умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав; заборгованість за отримані послуги в сумі 70 574 грн. 94 коп. не сплатив.

З метою досудового врегулювання спору, 07.03.14 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 81/03-2014 від 06 березня 2014 року з вимогою до 15 березня 2014 року погасити існуючу заборгованість; даний факт підтверджується фіскальним чеком №7053. Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

Строк дії зазначених вище договорів визначений в розділі 4.

Згідно п. 4.4 термін дії договору до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків до повного виконання його сторонами.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду справи заборгованість за отримані послуги в сумі 70 574 грн. 94 коп. відповідачем не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем.

Також між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, що проведений станом на 1 травня 2014 року (а.с. 57-60). Акт звірки взаєморозрахунків є певною формою фіксації юридично-значимих дій сторін, і ним, зокрема, оформляється інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості. Цим актом встановлено непогашену заборгованість Відповідача перед Позивачем в сумі 70574 грн. 94 коп., згідно договорів про надання послуг прання: №1 від 25.01.13, № 13 від 25.11.13. Підписання Відповідачем вищевказаного акту свідчить про визнання ним своєї заборгованості перед Позивачем на зазначену в ньому суму, зокрема, згідно акту звірки взаєморозрахунків від 01.05.2014р., відповідач визнав борг у сумі 70574 грн. 94 коп.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги підписання акту звірки взаєморозрахунків, визнання позову відповідачем в частині стягнення заборгованості за отримані послуги в сумі 70 574 грн. 94 коп. в судовому засіданні та у відзиві на позов, суд вважає вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги в сумі 70 574 грн. 94 коп. обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача 15122 грн. вартості втраченої (неповернутої) та пошкодженої орендованої білизни слід зазначити наступне.

Пунктом 1.2. Договорів про надання послуг прання сторони погодили, що даний договір також передбачає оренду білизни. Послуги повинні відповідати вимогам діючого законодавства України щодо якості, безпеки, та іншим вимогам, а також вимогам, погодженим із замовником у договорі.

Пунктом 3.4 Договорів встановлено, що передача в оренду білизни та іншого інвентарю оформляється актом прийому-передачі із зазначенням кількості, ціни та ваги в розрізі асортименту та підписується уповноваженою особою замовника та (або) керівником.

Пунктом 3.5. Договорів визначено, що підписання документів, зазначених в пункті 3.4 даного договору уповноваженою особою замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Факт передачі в оренду матеріальних цінностей (білизни) підтверджується актами прийому - передачі матеріальних цінностей: від 24 лютого 2011 року (а.с.12), від 15 червня 2011 року (а.с.12).

Відповідальність сторін визначена в розділі 5 Договорів.

Пунктом 5.3. Договорів сторони погодили, що при втраті або пошкодженні орендованої білизни замовником, останній зобов»язаний відшкодувати вартість білизни в двохкратному розмірі.

В наявному в матеріалах справи акті прийому-передачі орендованої білизни від 11 червня 2014 року зазначено найменування та кількість пошкодженої білизни (а.с. 50).

Вищевказаний акт складено в присутності юриста ТзОВ «Струмок», юриста Коломийської ЦРЛ та експерта Коломийського відділення ТПП; підписаний уповноваженими особами замовника (відповідача), а саме, головною медсестрою Коломийської ЦРЛ та матеріально відповідальною особою - зав. складом Коломийської ЦРЛ. Даний факт підтверджений представником відповідача в судовому засіданні.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку позивача (а.с. 49), вартість розміру втраченої (неповерненої) та пошкодженої білизни становить 15 122 грн., а в двохкратному розмірі - 30244 грн. Натомість позивач, всупереч п. 5.3. договорів, просить суд стягнути з відповідача тільки вартість втраченої (неповерненої) та пошкодженої білизни в сумі 15 122 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 15122 грн. вартості втраченої (неповернутої) та пошкодженої орендованої білизни обгрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок" до Коломийської центральної районної лікарні про стягнення 85 696 грн. 94 коп., в т.ч. ПДВ з них: 70574 грн. 94 коп. за отримані послуги, 15122 грн. - вартість втраченої (неповернутої) та пошкодженої орендованої білизни задовольнити.

Стягнути з Коломийської центральної районної лікарні (вул. Крушельницьких, 26, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; код 25596594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок" (вул. Княгині Ольги, 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400; код 22172121) - заборгованість в сумі 70574(сімдесят тисяч п»ятсот сімдесят чотири) грн. 94 коп. за отримані послуги, вартість втраченої (неповернутої) та пошкодженої орендованої білизни в сумі 15122 (п»ятнадцять тисяч сто двадцять дві)грн. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 94 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.06.14

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 20.06.14