Рішення № 39318531, 16.06.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/1989/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/1916/14

Головуючий у 1-й інстанції Савічев В. О.

Доповідач Петренко В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року м. Полтава Колегія суддів судової палати апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: судді Петренка В.М.

Суддів: Акопян В.І., Одринська Т.В.

При секретарі : Фадєйкіній Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною

скаргою ОСОБА_1

на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 05 травня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 05 травня 2014 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на те, що зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким його позов задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, про її задоволення.

Згідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що згідно свідоцтва про спадщину за законом від 13 квітня 2010 року позивачу ОСОБА_1 належить 3/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1, після померлої матері ОСОБА_3. Спадщина складається з житлового будинку літ.»А,а,а№», цегляного, сараю літ.»Б», погрібу літ. «Бп», вбиральні літ. «В», сараю літ. «Г», вбиральні літ. «Д», вимощення 1, огорожі № 1-4, розташованих на земельній ділянці державної власності, що належали померлій на підставі рішення народного суду м.Кременчука Полтавської області від 04.06.1971 року, зареєстрованого КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» у книзі № 46 за № 5154 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим № 29751733 (а.с.36).

Відповідачу ОСОБА_2 належить 2/5 частини вказаного домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2000 року, яке складається з житлового будинку літ. «А,а», сарая літ. «Б,бп», бруківки № 1, розташованих на землях держфонду розміром 470 кв.м.

Рішенням народного суду м.Кременчука Полтавської області від 04 червня 1971р. визначено за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння розташованого в АДРЕСА_2 виділено їй в цьому будинку: кухню 1-2 площею 7,33 кв.м., кімнату 1-3 площею 14,20 кв.м., частину сіней 1-1 площею 7,05 кв.м., ? частину сарая літ. «Б» з погрібом під сараєм, вбиральню літ. «В», ? частину огородження № 1,2, що складає 3/5 частини всього домоволодіння.

ОСОБА_4 в цьому будинку виділено житлову кімнату 1-4 площею 10,59 кв.м., житлову кімнату 1-5 площею 6,24 кв.м., частину сіней 1-1 площею 6,20 кв.м., ? частину сарая літ. «Б», 1/2 частину огородження № 1,2, що складає 2/5 частини домоволодіння (а.с.29).

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 19.06.1997р. № 643 передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку для обслуговування жилих будинків і господарських будівель по АДРЕСА_1 площею 282 кв.м.(а.с.24).

Згідно акту встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі за адресою: м.Кременчук проїзд Арсенальний, 12 від 25.12.2013р. представником ДП «Східгеонінформ» в присутності суміжних землекористувачів встановлено та погоджено в натурі межа земельної ділянки за даною адресою. При обмірі земельної ділянки виявлено розбіжності: фактична площа складає 0,0449 га, площа ділянки по нормі згідно з паспортом БТІ - 0,470 га., різниця складає 0,0021 га. Даний акт підписаний ОСОБА_1, ОСОБА_2, представником ДП «Східгеонінформ» та суміжними землекористувачами(а.с.17).

Висновком експертного земельно-технічного дослідження № 12/8-13 визначено 2 варіанта порядку користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 у відповідності з ідеальними частками в спільній частковій власності (а.с.43-55). В даному висновку зазначено, що на момент проведення обстеження в користуванні гр..ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка площею 246 кв.м., що на 66 кв.м. більше ніж має бути на її ідеальну частку - 2/5; в користуванні гр.ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею 20, кв.м., що на 66 кв.м. менше ніж має бути на його ідеальну частку - 3/5 в спільній частковій власності на домоволодіння.

Відповідно до ст..42 Земельного Кодексу України громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду.

Угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою є обов'язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку в спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі.

Якщо згоди на використання та розпорядження спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується судом.

Відповідно до роз'яснень п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004р. виходячи з того, що порядок користування спільною

земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі. Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.

Суд не може відмовити в позові або закрити провадження у справі про встановлення порядку користування земельною ділянкою з тих підстав, що його визначено угодою сторін. Якщо при вирішенні спору суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку.

Як вбачається із рішенням народного суду м.Кременчука від 04 червня 1971 року проведено розподіл будинковолодіння між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, питання щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою не розглядалось.

Оскільки зібраними по справі доказами не доводиться факт того, що між попередніми співвласниками, тобто між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 існував фактичний порядок користування земельною ділянкою, та також те, що сторони та попередні власники будинку звертались з відповідними заявами про закріплення розмірів земельний ділянок, якими вони користуються, в установленому законом порядку, колегія суддів вважає, що при вирішенні спору необхідно застосовувати положення закону щодо користування земельною ділянкою розміром, в залежності від розміру частки у спільній власності на будинок.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність встановити порядок користування земельною ділянкою в залежності від розміру часток у спільній власності на даний будинок, тобто згідно варіанту 2 висновку судової земельно-технічної, тобто виділити в користування ОСОБА_2 у відповідності з ідеальною часткою на 2/5 частки в праві спільної часткової власності площею 180 кв.м., а ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 269 кв.м. у відповідності з ідеальною часткою на 3/5 частки у праві спільної часткової власності.

Керуючись ст.ст.303 ч.3, ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, 316, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 05 травня 2014 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення.

Виділити ОСОБА_1 у відповідності з ідеальною часткою на 3/5 частки спільної часткової власності земельну ділянку площею 269 кв.м. по другому варіанту висновку експертного земельно-технічного дослідження від 10.01.2014 року (на плані земельної ділянки зазначено червоним кольором), що знаходиться по АДРЕСА_1

Виділити ОСОБА_2 у відповідності з ідеальною часткою на 2/5 частини в праві спільної часткової власності на домоволодіння виділити в користування земельну ділянку площею 180 кв.м. по другому варіанту висновку експертного земельно-технічного дослідження від 10.01.2014 року (на плані земельної ділянки зазначено синім кольором), що знаходиться по АДРЕСА_1

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя В.М.Петренко

Судді: В.І.Акопян

Т.В. Ординська

З оригіналом згідно

Суддя В.М.Петренко